Справа № 361/2606/16-ц
Провадження № 2/361/66/18
04.06.2018
04 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.,
за участю секретаря Бас Я.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації Київської області про стягнення грошових коштів,
У травні 2016 року ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог (а.с. 105-108) просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 126 000 грн. та усі понесені ними судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що 30 грудня 2014 року ОСОБА_6 передала відповідачу у справі ОСОБА_5 під розписку 5000 доларів США, на умовах того, що будинок АДРЕСА_1 переходить у її власність через 3 роки за ціною 55 000 доларів США, з яких ОСОБА_5 уже отримав 5000 доларів США.
Разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_4 у вказаному вище будинку вони зробили капітальний ремонт: замінили столярні вироби, вікна, двері, підлогу та інше.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 загинула. Єдиною спадкоємицею після її смерті є її малолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На даний час малолітня ОСОБА_3 разом зі своїм батьком ОСОБА_4 проживають у спірному будинку, проте відповідач ОСОБА_5 наполягає на їх виселенні, оскільки будинок, у якому вони проживають належить останньому на праві власності. При цьому повертати сплачений ОСОБА_6 аванс в розмірі 5000 доларів США, що станом на 04 травня 2016 року становить 126 000 грн., відмовляється, порушуючи права малолітньої ОСОБА_3
Представник позивача ОСОБА_1 у суді позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки передані ОСОБА_6 під розписку кошти ОСОБА_5 є авансом, що відповідно до ст. 693 ЦК України підлягають поверненню у разі порушення умов договору.
Представник відповідача ОСОБА_2 у суді проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на те, що ОСОБА_3 позбавлена права вимоги за виниклими правовідносинами, право особистої власності ОСОБА_6 на кошти в розмірі 5000 доларів США не доведено, крім іншого зазначив, що позивач звертаючись до суду про повернення вказаних коштів як спадкоємець не ставить однією із вимог визнання права власності на ці кошти.
В судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної адміністрації Київської області не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважність причин неявки в судове засідання не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦПК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена
в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 30 грудня 2014 року ОСОБА_6 передала ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, про що отримала від останнього письмову розписку (а.с.77), в якій він зобов'язувався передати належний йому будинок АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_6 за 3 роки. за ціною 55000 доларів США, з яких вже отримав 5000 доларів США, тобто залишок суми, яку ОСОБА_6 зобов'язувалась виплатити становить 50000 доларів США.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 41 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с.8).
Із копії спадкової справи № 48/2017, заведеної Конотопською міською нотаріальною конторою 08 лютого 2017 року, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 видно, що єдиною спадкоємицею за законом після смерті останньої є її дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про її народження серії НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області.
У заяві ОСОБА_4 № 82 від 07 лютого 2017 року, посвідченій приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., йдеться про те, що після смерті ОСОБА_6 залишилося право вимоги, згідно договору позики на суму 5000 доларів США , а тому він, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_3 приймає спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_6 (а.с.90).
За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За умовами ст. 1268, 1269 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2015 року ОСОБА_4 визнано батьком малолітньої ОСОБА_3 та внесено відповідні зміни в актовий запис № 17 про її народження (а.с.121), на підставі чого видано повторно свідоцтво про її народження, де батьком значиться ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно із актом від 25 червня 2015 року, складеним депутатом Великодимерської селищної ради Драним М.І. та актом від 24 березня 2016 року, складеним депутатом Великодимерської селищної ради Рубанокою А.І., ОСОБА_4, його покійна дружина
ОСОБА_6 та їхня дочка ОСОБА_3 дійсно з 2013 року проживали в АДРЕСА_1, вели спільне господарство. На даний час ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають у цьому будинку, але без реєстрації (а.с. 11-12).
Фактичне проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за вказаною адресою підтверджується також даними облікової картки об'єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки (а.с. 13-15).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 57481368 від 15 квітня 2016 року вбачається, що будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3, виданого 11 жовтня 2013 року реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області належить ОСОБА_5 (а.с.16-18).
На даний час ОСОБА_5 не повернув ОСОБА_4 кошти в розмірі 5000 доларів США, взяті під розписку у ОСОБА_6
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із чч.1, 3 ст. 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку.
Оскільки договір купівлі-продажу будинку, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами в справі укладений не був, в тому числі не з вини сторони договору - ОСОБА_6, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, передана відповідачу ОСОБА_5 грошова сума в розмірі 5000 доларів є авансом, який підлягає поверненню.
Як вбачається із наведених обставин, та доказів, єдиним спадкоємцем щодо майна померлої є її донька ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 ЦК України законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Грошове зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України - гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У відповідності до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 04 червня 2018 року, 5000 доларів США в гривневому еквіваленті становить 130550 грн. 00 коп. Позивач звертаючись до суду та під час розгляду справи просить суд стягнути з відповідача 126000 грн. 00 коп.
Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що із відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4 підлягають стягненню грошові кошти (аванс) в розмірі 126000 грн., в межах розміру заявлених вимог.
Відповідно ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката в матеріалах справи міститься акт-розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 22 квітня 2016 року, квитанція за № 129 від 22 квітня 2016 року на суму 2204 грн. 08 коп. (дві тисячі двісті чотири гривні вісім копійок), таким чином стягнення витрат за надання правової допомоги у вказаному розміру підлягають задоволенню. (а.с. 123-125).
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача .
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України , суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 126000 грн. 00 коп. (сто двадцять шість тисяч гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 275 грн. 61 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати за надання правової допомоги в розмірі 2204 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.