490/2079/18 12.06.2018
нп 3/490/1870/2018
Справа № 490/2079/18
Іменем України
12 червня 2018 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І. за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює водієм, номер облікової картки платника податків невідомий, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),-
встановив:
14 березня 2018 року, близько 08 год.00 хв., ОСОБА_1, керув транспортним засобом «DAF 95XF430», номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом «TRAILOR S383 EL», номерний знак НОМЕР_2, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, хоча є транспортним засобом, що підлягає такому контролю.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.3 "б" Правил дорожнього руху України, про що працівниками патрульної поліції 14.03.2018 був складений протокол серії БД №087995.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним правопорушення, просив суд звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КпАП України у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення порушника, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, повторно протягом року. Передбачає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Згідно п. 31.3 "б" Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи, у тому числі даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, тобто керування водієм транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, вчинене повторно протягом року.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, керуючись ст.ст. 23, 33 КпАП України, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому суд, за наявності підстав, повинен обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КпАП України, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Так, судом враховані обставин, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, а саме - характер вчиненого правопорушення, яке, як встановлено судом, в даний час усунуте, те, що порушення не призвело до будь-яких негативних наслідків, не заподіяло шкоди іншим особам, а також ту обставину, що робота водія є його основним та єдиним джерелом доходу для утримання сім'ї.
Таким чином, виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню, вважаю, що в даному випадку, застосування щодо ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є явно несправедливим.
За наведених вище обставин, суд прийшов до переконання, що правопорушника ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КпАП України, у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КпАП України і обмежитись усним зауваженням, відповідно провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КпАП України.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КпАП України мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ст. 283, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, - закрити, звільнивши його на підставі ст. 22 КУпАП від відповідальності за це правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанову протягом десяти днів з її дня винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва прокурором.
Суддя С.І. Гречана