Рішення від 21.05.2018 по справі 361/428/18

УКРАЇНА
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/428/18

провадження № 2/361/1205/18

21.05.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.

за участю секретаряПлиси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07.11.1998 року між сторонами зареєстровано шлюб. Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_5. Однак, подружнє життя між сторонами не склалося, тому шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати із позивачем, а з відповідача за рішенням суду стягнуто на утримання дочки аліменти у розмірі ? частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2000 р. і до досягнення дитиною повноліття. Починаючи з 25.09.2000 р. відповідач проводив оплату аліментів не у повному обсязі, частково, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_2. складає 91 858,81 грн. Постановою Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області встановлено, що закінчився передбачений законом строк для даного виду стягнення, тому винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладені обставини, та те, що у відповідача утворилася заборгованість по сплаті аліментів, позивач просить стягнути із відповідача таку заборгованість, розмір якої складає 91 858 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Також, позивач, відповідно до норм чинного законодавства, просить стягнути із відповідача на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів, яка за період з 01.04.2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. становить 22 127 (двадцять дві тисячі сто двадцять сім) грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував. Додатково пояснив, що на даний час не має можливості сплатити кошти у такому розмірі, однак буде сплачувати частинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 07 листопада 1998 року Шевченківською сільською радою Броварського району Київської області зареєстровано шлюб між сторонами у даній справі, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Від спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2, виданого 15 червня 1999 року Шевченківською сільською радою Броварського району Київської області. Батьком у свідоцтві про народження дитини записаний ОСОБА_4 (а.с. 5).

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Броварського районного суду Київської області від 25.09.2000 року стягнуто із ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 аліменти у розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2000 р. і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вищевказаного судового рішення видано виконавчий лист за № 2-840, який пред'явлено позивачем до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського районного управління юстиції Київської області, 10 вересня 2003 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 4).

Із довідки-розрахунку, виданої Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, вбачається, що заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів станом на ІНФОРМАЦІЯ_2. за період із 01.04.2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. становить 91 858 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. (а.с. 8-9).

Зі змісту постанови старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 30.11.2017 р. вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-840 закінчено з тих підстав, що закінчився передбачений законом строк для даного виду стягнення (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 187 Сімейного кодексу України (далі - СК України), один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Відповідно до положень ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Вказана норма закону визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Крім того, суд зазначає наступне, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову щодо стягнення із відповідача заборгованості по аліментам у розмірі 91 858,81 грн.

Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 Передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до правової позиції верховного суду України, висловлений у постановах від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15 та від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2696цс15, неустойка (пеня) за один місяць нараховується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Із наведеного у позовній заяві розрахунку, який суд вважає правильним та бере до уваги, вбачається, що сума нарахованої пені із часу ухилення відповідачем від сплати аліментів, тобто із квітня 01.04.2010 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2. становить 22 127 (двадцять дві тисячі сто двадцять сім) грн. 27 коп.

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що у відповідача рахується заборгованість по сплаті аліментів, які стягнуті за рішенням суду, а будь-які докази, які б свідчили, що дана заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, у матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача неустойки (пеню) підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи із викладених обставин, та враховуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ЗУ «Про виконавче провадження, ст. ст. 187, 194, 196 СК України, ст. ст. 206, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 22 127 (двадцять дві тисячі сто двадцять сім) грн. 27 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин

Попередній документ
74734524
Наступний документ
74734526
Інформація про рішення:
№ рішення: 74734525
№ справи: 361/428/18
Дата рішення: 21.05.2018
Дата публікації: 22.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів