Справа № 357/91/18
1-о/357/3/18
18.06.2018 року м. Біла Церква Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючий суддя ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_7 , засудженого вироком апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року за ст.ст. 93 п.п. «б», «і» «з», 206 ч. 2 КК України (КК України 1960 р.) до довічного позбавлення волі, про перегляд вироку за нововиявленими обставинами
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_7 про перегляд вироку апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року у зв'язку із нововиявленими обставинами, мотивуючи тим, що 2 квітня 2002 року він був засудженим вироком апеляційним судом Київської області до довічного позбавлення волі. У вироку встановлено, що під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходилися в стані алкогольного сп'яніння, із хуліганських спонукань, використовуючи незначий привід для вбивства, стали чіплятися до ОСОБА_9 , ображаючи його нецензурними словами. При цьому діючи узгоджено між собою, протиставляючи себе іншим присутнім, виражаючи яву неповагу до суспільства, в присутності господаря квартири та гостей, стали ображати ОСОБА_9 та наносити йому удари руками та ногами в життєво важливі органи: голову, тулуб, збивши його зніг. В подальшому подолавши опір ОСОБА_9 , який намагався захищатися та просив не бити його, не давали йому можливості піднятися, продовжували тривалий час його бити руками та ногами по різним частиам тіла. Удари наносили як одночасно так і по черзі, в т.ч. і праскою навіть тоді, коли потерпілий вже без свідомості лежав на підлозі. При цьому вони одночасно не давали присутнім присікати свої дії, погрожуючи їм фізичною розправою. В результаті сумісних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинили ОСОБА_9 множинні ушкодження внутрішніх органів, в т.ч. і черепномозкову травму, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що є причиною його смерті. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 підсудні залишили місце злочину.15.12.2017 року він із телефонної розмови з ОСОБА_8 стало відомо про обставини, що ОСОБА_8 спілкуючись в телефонній розмові з ОСОБА_10 дізнався від нього, що після їх ухода з квартири ОСОБА_10 в квартирі останнього відбувся ще один конфлікт між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . В результаті даного конфлікту ОСОБА_11 і ОСОБА_12 бив ОСОБА_9 на протязі 20-30 хвилин. Зазначені обставини є нововиявлиними обставинити та просить переглянути вирок апеляційного суду Київської області від 02.04.2002 року.
Засуджений ОСОБА_7 про розгляд заяви повідомлений належним чином, судове засідання призначене в режимі відеоконференції між Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та Державною установою «Роменська виправна колонія № 56», однак, під час судового розгляду засуджений ОСОБА_7 відмовився від участі в розгляді справи за допомогою відеоконференції з виправною колонією в якій він перебуває, що підтвердив і представник ДУ «Роменська ВК №56». Право на захист ОСОБА_7 судом забезпечено шляхом участі у судовому розгляді його заяви захисника ОСОБА_6 .
У зв'язку з тим, що вимогами КПК України не передбачена обов'язкова участь особи під час розгляду справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд вважає, що розгляд заяви засудженого ОСОБА_7 можливо провести за його відсутності.
Суд, заслухавши захисника, який підтримав заяву, просять її задовольнити, прокурора, який вважає заява не підлягає задоволенню, дослідивши заяву, кримінальне провадження № 1/14-02 (52-1368) щодо засуджених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 459 ч.2 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Судом під час ухвалення вироку апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року перевірялися доводи підсудних щодо обставин події, ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні інкримінованих дій частково, ОСОБА_8 вину не визнав, зазначивши, що ОСОБА_7 його оговорив. Судом перевірялися покази підсудних, свідків, інші матеріали справи і їм надана належна оцінка.
Ухвалою Верховного суду України від 07 листопада 2002 року вирок Апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 р. змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 зі ст.206 ч.2 КК України (в ред. 1960 р.) на ст.ст. 296 ч.1 та 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання : за ст. 296 ч.1 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ст. 122 ч.1 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 42 КК України (в ред. 1960 р.) за сукупністю злочинів, передбачених ст. 93 пп. "б","і","з" КК України (в ред. 1960 р.), ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі. У решті вирок стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без змін.
При цьому судом також перевірялися доводи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про обставини події та неправильність висновків Апеляційного суду Київської області., в т.ч. і про непричетність ОСОБА_8 до злочину, оговорення його з боку ОСОБА_7 .. Дана оцінка показанням свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які є послідовними, детальними та узгоджуються між собою" та спростовують доводи засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , викладених у касаційних скаргах.
Заявником не наведено у заяві будь-яких нововиявлених обставин та їх обґрунтування з посиланням на докази, які б дали підстави для перегляду вироку апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року. Посилання ним у заяві на телефонну розмову з засудженим ОСОБА_8 , який повідомив про свою телефонну розмову зі свідком ОСОБА_10 та зазначення останнім "нових обставин", не можуть розцінюватись як нововиявлені обставини, що є підставою для перегляду рішення суду.
У заяві засуджений ОСОБА_7 не зазначив/не вказав жодного із нововиявлених обставин, які передбачені ст. 459 ч.2 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Не згода ОСОБА_7 із вироком апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року, не правильна, на його думку оцінка судом доказів, неправильні чи інші показання свідків у кримінальному провадженні, з якими він не згіден, які заперечує, не є нововиявленими обставинами, передбаченими ст. 459 ч.2 КПК України, тому вони не можуть бути підставою для задоволення його заяви.
Суд також зазначає, що доводи ОСОБА_7 про його непричетність до злочинів, за які він засуджений, досліджувались Апеляційним судом Київської області, Верховним судом України.
За таких обставин суд вважає законних підстав для задоволення заяви засудженого ОСОБА_7 не має. У її задоволені має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 371 ч.3 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 459,466,467 КПК України, суд,
Заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2002 року, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3