Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4667/18
1-в/357/431/18
18 червня 2018 року м. Біла Церква Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, до засудження не працював, проживав та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 17.07.2006 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 122 ч. 1 КК України до 3 ркоів позбавлення волі. Звільнений 14.08.2007 року на підставі ст. 1 п. «Г» Закону України «Про амністію» від 19.04.2017 року; у теперішній час відбуває покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.02.2012 року за ст. 115 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2016 року зараховано строк попереднього ув'язнення з 08.11.2011 року по 16.03.2012 року за ст. 72 ч. 5 КК України, початок строку покарання 8 листопада 2011 р., кінець строку покарання 30 червня 2020 р., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Із Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» надійшло вказане клопотання, мотивоване тим, що відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі він не порушував режими тримання і сумлінно виконував всі законні вимоги адміністрації. Має заохочення. Має інвалідність, яка перешкоджає йому працевлаштуватися. Приймає активну участь у всіх заходах ресоціалізації.
Засуджений відмовився з'являтися до приміщення для проведення відеоконференцзв'язку між колонією і судом. Судом постановлена ухвала про розгляд клопотання засудженого за відсутності останнього, т.я. судом забезпечено його право участі у судовому засіданні.
Суд вислухавши прокурора, який вважає клопотання не підлягає задоволенню, дослідивши документи надані із БВК № 35 стосовно засудженого, вважає клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді … позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
У характеристиці, наданої Білоцерківською ВК № 35 на ОСОБА_4 від 08.06.2018 р. останній покарання відбуває за вироком Васильківського міськрайонного судуу від 29.02.2012 р. за ст. 115 ч.1 КК України до 9 років позбавлення волі. За час відбування покарання у Білоцерківській виправній колонії з 5.05.2012 р. зарекомендував себе негативно. За час відбування покарання в установі 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у т.ч. один раз був поміщений до ДІЗО. На виробництві установи не працевлаштований.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 протягом 2006-2012 років двічі засуджувався за умисні злочини.
Згідно довідки стягнень та заохочень засудженого ОСОБА_4 останній 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у т.ч. двічі у 2018 р., із яких 1 раз був поміщений до ДІЗО., має 3 заохочення у 2013-2015 р.р.
Згідно довідки про прибутки по місяцях відносно ОСОБА_4 , останньому з травня 2017 р. до травня 2018 р. зарплата не нараховувалась.
У суду відсутні законні підстави для умовно-дострокового звільнення, тобто підстави, які б беззаперечно вказували, що засуджений ОСОБА_4 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, після звільнення не вчинить нового злочину.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд уважає, що стосовно ОСОБА_4 у теперішній час не досягнута мета покарання - запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд також зазначає, що у статті ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
При прийнятті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов'язково також враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою (тобто цим засудженим) так і іншими особами.
Суд зобов'язаний врахувати вищезазначене при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи з місць позбавлення волі, чи відмову у цьому, адже певною мірою від суду, який вироком від імені держави призначив покарання особі у виді позбавлення волі на певний строк, інший суд своєю ухвалою від імені держави, вирішує чи виправилася за час покарання ця особа, чи не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 371 ч.3, ст. 539 ч.5 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали щодо умовно-дострового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50,74,81 КК України, керуючись ст.ст. 371,537,539 КПК України, суд,
У задоволені клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області