Справа № 345/2301/15-ц
Провадження № 8/345/2/2018
15.06.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:
в складі: головуючого-судді Мигович О.М.
секретарі Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Калуші заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
02.05.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним.
Заява мотивована тим, що рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.09.2016 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Даним рішенням визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_7 в користь ОСОБА_5 посвідчений 12 листопада 2014 року приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016 рогку рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.09.2016 року - залишено без змін.
Заявник зазначає, що після постановлення рішення та набрання ним чинності, їй стали відомі обставини, які є істотними для справи, що не були встановлені судом та офіційно не були і не могли бути відомі їй на час розгляду справи.
Зокрема, як зазначає заявниця, задовольняючи позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд Апеляційної інстанції, виходив з того, що за актом посмертно судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 страждав органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (пухлинного, метастази в головний мозок) ураження дисциркулярної енцефалопатії та гідроцефалії у формі вираженого органічного психосиндрому, згідно МКХ-10, F 07.9. Тому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент складання заповіту 12.11.2014 року.
В Ухвалі Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 р. колегія апеляційного суду зауважила, що заявниця не обмежена правом щодо подання заяв про перегляд рішення суду про визнання заповіту недійсним або іншими способами, передбаченими законодавством, захищати свій матеріально-правовий інтерес, який стосується права на спадщину.
Реалізовуючи своє право, заявниця звернулась із заявою до правоохоронних органів з метою здійснення перевірки фактів виставлення померлому ОСОБА_7 психіатричного діагнозу лікарем психіатром.
Калуським відділом поліції Головного Управління Національної поліції України в Івано-Франківській області зареєстровано за даним фактом 01.03.2017 р. кримінальне провадження №12017090170000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
В рамках даного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється слідчим відділом Калуського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, була призначена і проведена комісійна посмертна судово-психіатрична експертиза, висновком якого спростовано висновки судово-психіатричної експертизи №194/2016 від 30.06.2016 р.
Комісією експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи за результатом проведення вказаної експертизи встановлено, що ОСОБА_7 упродовж листопада 2014 р. (у тому числі 08.11.2014 р.- 12.11.2014 р.) об'єктивно виявляв ознаки органічного ураження головного мозку, що клінічно проявлялось тоді в нього неврологічними порушеннями і симптоматикою астенічного, соматогенно-обумовленого характеру (онкологічна патологія дихальної системи). За вираженістю і характером дані психічні порушення не позбавляли тоді підекспертного можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №91 від 02.02.2018 р. проведеною комісією експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_7 у листопаді 2014 року і в тому числі 08.11.2014-12.11.2014 рік виявляв ознаки психічного розладу у вигляді Органічного астенічного (емоційно-лабільного) розладу соматогенно-обумовленого (F 06.6).ОСОБА_7 у листопаді 2014 року і в тому числі 08.11.2014 -12.11.2014 р. міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.Таким чином, підтверджено неправильність висновку експертів№194/2016 від 30.06.2016 р., якими визначено непередбачений міжнародною статистичною класифікацією хвороб діагноз «органічне ураження головного мозку змішаного генезу (пухлинного (метастази в головний мозок) ураження, дисциркуляторної енцефалопатії та гідроцефалії) у формі вираженого органічного психосиндрому» (F07.9). При цьому вказаний код (F07.9) згідно Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду означає інший діагноз: «психічний розлад, обумовлений ураженням або дисфункцією головного мозку або соматичною хворобою, неуточнений», що суперечить вимогам Закону України «Про психіатричну допомогу».
Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановления правильного рішення у справі. Також вказані обставини раніше не були відомі заявниці, оскільки висновок судово-психіатричної експертизи №91 від 02.02.2018 р., яка проведена комісією експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи отриманий нею після звернення до слідчого 30.04.2018 р., тобто після набуття
р. законної сили рішення Калуського міськрайонного суду від 12.09.2016 року.
В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_8 підтримала доводи, викладені у заяві про перегляд рішення, просить заяву задоволити
Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні заяву не визнала, просить у задоволенні заяви відмовити та залишити зазначене судове рішення в силі.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленпмн обставинами не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.09.2016 р. у справі № 345/2301/15-ц визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_7 складений в користь ОСОБА_5, який посвідчено 12 листопада 2014 р. приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 16-21).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за висновком посмертної судово-психіатричної експертизи № 194/2016 від 30.06.2016 р. ОСОБА_7 на час складання заповіту (12.11.2014 р.) страждав органічним ураженням головного мозку змішаного ґенезу (пухлинного (метастази в головний мозок) ураження, дисциркуляторної енцефалопатії та гідроцефалії) у формі вираженого органічного психосиндрому, згідно МКХ-10, F 07.9. ОСОБА_7 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на момент складання заповіту (т. 1 а.с. 225-234).
Надаючи оцінку цьому висновку, судом у рішенні зазначено, що цей висновок є науково-обґрунтованим та узгоджується з доказами по справі.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016 р. вищевказане рішення суду залишено без змін.
В ухвалі Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 р. колегія апеляційного суду зауважила, що заявниця не обмежена правом щодо подання заяв про перегляд рішення суду про визнання заповіту недійсним або іншими способами, передбаченими законодавством, захищати свій матеріально-правовий інтерес, який стосується права на спадщину.
Реалізовуючи своє право, заявниця звернулась із заявою до правоохоронних органів з метою здійснення перевірки фактів виставлення померлому ОСОБА_7 психіатричного діагнозу лікарем психіатром.
Калуським відділом поліції Головного Управління Національної поліції України в Івано-Франківській області зареєстровано за даним фактом 01.03.2017 р. кримінальне провадження №12017090170000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
В рамках даного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється слідчим відділом Калуського відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, була призначена і проведена комісійна посмертна судово-психіатрична експертиза, висновком якого спростовано висновки судово-психіатричної експертизи №194/2016 від 30.06.2016 р.
Комісією експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи за результатом проведення вказаної експертизи встановлено, що ОСОБА_7 упродовж листопада 2014 р. (у тому числі 08.11.2014 р.- 12.11.2014 р.) об'єктивно виявляв ознаки органічного ураження головного мозку, що клінічно проявлялось тоді в нього неврологічними порушеннями і симптоматикою астенічного, соматогенно-обумовленого характеру (онкологічна патологія дихальної системи). За вираженістю і характером дані психічні порушення не позбавляли тоді підекспертного можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними
Згідно даного висновку судово-психіатричної експертизи №91 від 02.02.2018 р. проведеною комісією експертів Київського міського центру судово- психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_7 у листопаді 2014 року і в тому числі 08.11.2014- 12.11.2014 р. виявляв ознаки психічного розладу у вигляді Органічного астенічного (емоційно-лабільного) розладу соматогенно- обумовленого (F 06.6).ОСОБА_7 у листопаді 2014 року і в тому числі 08.11.2014 - 12.11.2014 р. міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявниця вважає, що даним висновком підтверджено неправильність висновку експертів №194/2016 від 30.06.2016 р., якими визначено непередбачений міжнародною статистичною класифікацією хвороб діагноз «органічне ураження головного мозку змішаного генезу (пухлинного (метастази в головний мозок) ураження, дисциркуляторної енцефалопатії та гідроцефалії) у формі вираженого органічного психосиндрому» (F07.9). При цьому вказаний код (F07.9) згідно Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду означає інший діагноз: «психічний розлад, обумовлений ураженням або дисфункцією головного мозку або соматичною хворобою, неуточнений», що суперечить вимогам Закону України «Про психіатричну допомогу».
Згідно ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 року № 4 передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно із п.4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до чинної Постанови ВСУ №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КПК ( 1001-05 ) чи ст.62 ЦПК ( 1501-06 ) висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з того, що відповідачем не зазначено нововиявлених обставин в розумінні ст.423 ЦПК України, оскільки висновок судово-психіатричної експертизи №91 від 02.02.2018 р. проведеною комісією експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, набагато пізніше ніж було постановлено рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.09.2016 року, тому не міг існувати на момент постановлення рішення, про перегляд якого подана заява, отже не може бути нововиявленою обставиною в розумінні вказаних норм закону, по суті є доказом відповідача.
При цьому, існування нового висновку комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи само по собі не тягне скасування судового рішення та не є безумовною підставою прийняття рішення на користь відповідача.
Посилання ж заявника на те, що в ході кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України в якому була проведена комісійна посмертна судово-психіатрична експертиза, висновком якого спростовано висновки судово-психіатричної експертизи №194/2016 від 30.06.2016 судом до уваги не приймається, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження таких посилань заявником не надано.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.
Отже, виключно вироком суду або ж ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, можуть бути встановлені факти надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі, які в подальшому можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що на даний час Калуським відділом поліції Головного управління Національної поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 01.03.2017 року за №120017090170000335, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Однак, сама по собі наявність кримінального провадження, за відсутності вироку суду або ж ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, не свідчить про наявність нововиявленої обставини в розумінні 423 ЦПК України.
Таким чином, оскільки відповідачем не наведено нововиявлених обставин, що можуть бути підставами для перегляду рішення від 12.09.2016 року, усі доводи зводяться до переоцінки доказів, на підставі набутих пізніше та після винесення рішення, а також з порушенням встановленого порядку а тому в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 13, 258, 260, 353, 423 429 ЦПКУкраїни, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - відмовити та залишити зазначене судове рішення в силі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: