Справа № 347/833/18
Провадження № 2/347/495/18
18 червня 2018 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: Сабадаха Б.В.,
за участю секретаря: Удудяк І.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, за актовим записом № 31.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Із позовних вимог вбачається, що шлюб було зареєстровано 07.04.2006 року. Від спільного проживання народилося троє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час повнолітні та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Через різні погляди на життя, часто виникають скандали. З вини обох сторін, сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає. Просить залишити прізвище "ОСОБА_2".
Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають до задоволення за наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони зареєстрували шлюб 07.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 31, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданим 07.04.2006 року (а.с.15).
Згідно копії свідоцтва про народження (а.с.7), в сторін є неповнолітня дочка: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім'ї немає ніякої, шлюб між ними носить формальний характер. Підстав для примирення чи збереження сім'ї суд не вбачає.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачкою заявлено клопотання про залишення прізвища "ОСОБА_2".
З урахуванням того, що позов подано одним із подружжя, а саме ОСОБА_1, продовжувати подальше спільне подружнє життя позивач з відповідачкою не бажає, а тому суд вважає, що в інтересах сторін, позов слід задоволити.
Малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, слід залишити на виховання і проживання із матір'ю ОСОБА_2
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 56, 104, 110, 112, 113, 161 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_1, жителем АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2), що зареєстрований 07.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 31, - розірвати.
Малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, - залишити на виховання та проживання із матір'ю ОСОБА_2
При реєстрації розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище "ОСОБА_2".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя : Б.В. Сабадах