18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 червня 2018 року справа № 925/407/18 м. Черкаси
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації
про стягнення 71932 грн. 72 коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В..
Представники сторін та третіх осіб:
від позивача: особисто позивач ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю від 18.04.2018; ОСОБА_3 за довіреністю від 18.04.2018;
від відповідача: не явилися.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації про стягнення 71932 грн. 72 коп. заборгованості з відшкодування витрат на надані позивачем протягом 2015 року послуги з перевезення пільгових категорій громадян.
Також позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подання позову судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування витрат на надані позивачем упродовж періоду з 01.09.2015 по 31.12.2015 послуги з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування, що не виходить за межі району, №111 "Чигирин - Головківка" за укладеним між сторонами договором про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у період з жовтня по грудень 2015 року.
Ухвалою від 26.04.2018 Господарський суд Черкаської області залишив позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 без руху та установив йому строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору у сумі 682 грн. і подання доказів доплати до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою від 07.05.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у цій справі, призначив підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 05.06.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.
14 травня 2018 року відповідач подав до господарського суду письмові заперечення проти позову, у яких відповідач заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідача зазначив, що відшкодування витрат на послуги з перевезення пільгових категорій громадян в 2015 році відповідно Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" здійснювалося за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний рік, відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Наданої відповідачу в 2015 році субвенції із державного бюджету для відшкодування витрат позивача на надані ним у 2015 році послуг з перевезення пільгових категорій громадян не вистачило. У Державних бюджетах України на 2016 рік та на 2017 рік субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами на відшкодування вказаних вище пільг окремим категоріям громадян не передбачені.
Ухвалою від 05.06.2018 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 15.06.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
11 червня 2018 року до господарського суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, аналогічні тим, які надійшли до господарського суду 14.05.2018.
Відповідач чи його представник у судове засідання, призначене на 15.06.2018, не явилися і не повідомили господарський суд про причини неявки, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.06.2018 за участю позивача та його представників, останні позов підтримали з викладених у ньому підстав. Господарський суд Черкаської області у цьому засіданні розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.
Заслухавши пояснення позивача та його представників, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області
01 жовтня 2013 року Чигиринська районна державна адміністрація, як замовник, і фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як перевізник (далі - перевізник та/або позивач), уклали між собою договір №1/2013/167 з перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі району (далі - договір №1/2013/167), згідно з яким замовник надав перевізникові право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі району, №111"Чигирин - Головківка", а перевізник зобов'язався надавати транспортні послуги населенню, у тому числі здійснювати перевезення пільгових категорій громадян відповідно до законодавства України та договору державного замовлення на пільгове перевезення, який в установленому порядку укладається на поточний рік.
Пунктами 6.1 та 6.2 договору №1/2013/167 встановлено, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2018 року.
У жовтні 2015 року Управління соціального захисту населення Чигиринської райдержадміністрації, як замовник (далі - замовник та/або відповідач), і позивач, як перевізник, уклали між собою договір №31 про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування за рахунок субвенції з Державного бюджету України (далі - договір №31).
У договорі №31 його сторони передбачили, зокрема, такі пункти:
1.1 В порядку та на умовах, визначених цим договором , договір регулює взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за транспортні послуги, які надаються перевізником по перевезенню пільгових категорій громадян (перелік категорій наведений в додатку №1) на основі тимчасового договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування між Чигиринською районною державною адміністрацією та перевізником від 01.10.2013 №1/2013/167 за маршрутом Чигирин-Головківка через села Суботів, Новоселиця, Медведівка, Мельники.
1.2 Замовник здійснює компенсаційні виплати перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян на суму 66000 грн., за рахунок субвенцій з Державного бюджету.
2.2. Замовник зобов'язується:
2.2.1. Приймати від перевізника щомісячні звіти щодо послуг, наданих пільговикам.
2.2.2. Здійснювати компенсаційні виплати перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом перевізника, але не більше від планових сум субвенцій, передбачених рішеннями Чигиринської районної ради та в межах отриманих з Державного бюджету коштів.
2.2.3. Складати акт звірки розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги.3.1 Перевізник до 1 числа місяця, що настає за звітним, надає звіт щодо пільгових перевезень, наданих у минулому місяці.
3.2. Замовник на підставі розрахунку здійснює перерахування коштів на рахунок перевізника.
3.3. Розрахунки за цим договором здійснюються через районне управління Державного казначейства України у Черкаській області згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків.
3.4. Фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, але не більше від планових сум субвенцій, передбачених кошторисом на 2015 рік в сумі, по мірі надходження коштів з Державного бюджету.
3.5. До 3 числа місяця, наступного за звітним, між сторонами погоджується акт звірки за надані послуги за формою "3 пільга".
3.6. Замовник бере на себе бюджетні зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, як зазначено в ст. 51 Бюджетного кодексу України.
7.1 Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.10.2015 до 01.01.2016.
У день укладення договору №31 сторони узгодили і підписали два додатка до договору №31: додаток №1 "Перелік окремих категорій населення, яким згідно з чинним законодавством, надаються пільги на проїзд у приміському автобусі ПП Руденко у 2015 р." і додаток №2 "Порядок надання пільг на приміському маршруті по днях роботи транспорту в 2013 році".
У 2015 році позивач і відповідач уклали додаткову угоду до договору №31, якою передбачили, що замовник здійснює компенсаційні виплати перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян на суму 7000,00 грн., за рахунок субвенцій з Державного бюджету. Дана угода вступає у силу з 01.12.2015 і діє до 31.12.2015.
На виконання договорів №1/2013/167 і №31 позивач протягом 2015 року надавав послуги з перевезення пільгових категорій громадян на приміському автобусному маршруті №111 "Чигирин - Головківка", за які відповідач заборгував позивачу 71932 грн. 72 коп., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 19.01.2018 і визнається відповідачем у поданому ним до господарського суду письмовому запереченні проти позову.
У березні 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості з відшкодування витрат на надані позивачем протягом 2015 року послуги з перевезення пільгових категорій громадян у сумі 719320 грн. 72 коп.
Відповідач у відповідь на претензію позивача надіслав йому письмові заперечення від 22.03.2018 №279/01-10 проти його вимоги про сплату 719320 грн. 72 коп. заборгованості з підстав, вказаних у запереченнях проти позову.
Невідшкодування відповідачем позивачу 719320 грн. 72 коп. заборгованості з відшкодування витрат на надані в 2015 році послуги з перевезення пільгових категорій громадян й спричинило даний спір.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок №256), який містить, зокрема, такі норми:
"2. Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
3. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).".
Таким чином, у даному випадку головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у Чигиринському районі Черкаської області на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівник управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації, а тому саме це управління є відповідальною (зобов'язаною) особою за відшкодування позивачу понесених ним витрат на перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування № 111 "Чигирин - Головківка".
Відповідно до пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі: 1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб'єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов'язку в натурі.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.
З договорів №1/2013/167 і №31 та з дій позивача щодо надання у 2015 року послуг з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування №111 "Чигирин - Головківка", а також з приведених вище норм чинного законодавства у позивача виникло право на відшкодування витрат на надання вказаних послуг, а у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу такі витрати.
Невідшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат останнього на надані у 2015 році послуги з перевезення пільгових категорій громадян на автобусному приміському маршруті загального користування №111 "Чигирин - Головківка" у сумі 71932 грн. 72 коп. у визначений за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк означає про порушення відповідачем своїх зобов'язань і прав позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.
При цьому сама по собі відсутність у відповідача бюджетних коштів не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16 (3-77гс17).
Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов'язань шляхом стягнення з нього на свою користь заборгованості у сумі 71932 грн. 72 коп.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Позивач за квитанціями від 18.04.2018 № 31410367 і від 03.05.2018 №0.0.1026996710.1 сплатив за подання позову 1762 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату судового збору у сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації (вул. Б.Хмельницького, 24, м. Чигирин, Черкаська область, 20901, код ЄДРПОУ 03195932) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20901, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 71932 грн. 72 коп. заборгованості та 1762 грн. витрат на сплату судового збору.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.06.2018.
СУДДЯ М.В. Дорошенко