36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.06.2018. Справа № 917/428/18
м. Полтава
За позовом Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені ОСОБА_1 Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, вул. Шведська, 86, м. Полтава, 36014
до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", вул. Артема 37-41, м. Київ, 04053
про стягнення 31042,05 грн.
Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені ОСОБА_1 Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі - відповідач) 31042,05 грн., в тому числі 17563,60 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 860,00 грн. 3% річних, 8028,93 грн. пені, 4589,52 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання по відшкодуванню вартості відновлювального ремонту автомобіля, як страховиком виконавця ДТП.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.05.2018. порушено провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 05.06.2018.
Від відповідача надійшла заява про визначення територіальної підсудності розгляду судової справи (вх. № 4719). У вказаній заяві позивач зазначає, що позов про стягнення недоплачної суми страхового відшкодування не містить в собі правовідносин, які б дозволяли розглядати дану судову справу за місцем знаходження позивача, в зв'язку з цим розгляд справи має здійснюватися господарським судом м. Києва.
На вказану заяву відповідача суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч. 8 ст. 29 ГПК України).
Оскільки позивачем заявлено позов про відшкодування шкоди (страхового відшкодування), заподіяної його майну в результаті ДТП, яке сталося в м. Полтаві, він має право пред'явити такий позов за місцем заподіяння шкоди, тобто, до господарського суду Полтавської області. Таким чином, підстави для передачі даної справи за підсудністю до господарського суду м. Києва відсутні.
25.05.2018. від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 05.06.2018. в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Шевченківському районному суду м. Києва. Ухвалою від 30.05.2018. суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача в зв'язку з відсутністю технічної можливості (зайнятість залу, в якому встановлено систему відеоконференцзв'язку).
В судове засідання 05.06.2018. представники сторін не з'явилися. Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на те, що ним, як страховиком винуватця ДТП, було вчасно виконано зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю позивача.
Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
11 травня 2016 року в м. Полтава водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2, підкеруванням водія ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.
Вказані обставини встановлені постановою Київського районного суду м. Полтава від 22.08.2016. № 552/4209/16-п та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу, «Шевролет Авео», д.н.з. ВІ 3115ВВ, була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6350246 від 17.03.2016. (копія полісу - в матеріалах справи).
Власником автомобіля НОМЕР_3 є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САР 873470.
Позивач стверджує, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_3, який керував автомобілем DAEWOO LANOS, був працівником позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу № 9 від 22.01.2013. про призначення з 22.01.2013. ОСОБА_3 директором дослідної станції імені ОСОБА_1.
16.05.2016. ОСОБА_2 та 19.05.2016. ОСОБА_3, звернулися до відповідача (страховика) із повідомленнями про подію, що може бути визнана страховою (копії повідомлень - в матеріалах справи).
25.05.2016. позивачем подано відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування завданого внаслідок пошкодження майна.
Позивач у позові зазначає, що листом від 13.05.2016. за № 116 (копія листа - в матеріалах справи) він повідомляв відповідачу, що 23.05.2016. у м. Полтаві буде проводитися огляд автомобіля НОМЕР_3, пошкодженого внаслідок ДТП. Проте, докази надіслання вказаного листа відповідачу позивачем не надано.
Позивач вказує, що Суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було проведено незалежну оцінку майна щодо визначення вартості матеріального збитку автомобіля НОМЕР_3., згідно якої вартість відновлювального ремонту становить 60268,60 грн., а вартість матеріального збитку з урахування коефіцієнту зносу - 32118,00 грн. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією звіту про оцінку майна, складеного 23.06.2016.
Згідно постанови Київського районного суду м. Полтави від 22.08.2016. по справі № 552/4209/16-п винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_2 Вказану постанову оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.08.2016, постанова набрала законної сили 02.09.2016.
11.10.2016. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 14554,40 грн. страхового відшкодування (копія банківської виписки від 11.10.2016. - в матеріалах справи).
10.11.2016. позивач направив відповідачу рекомендований лист з проханням надати розрахунок страхового відшкодування та пояснення щодо того, чому виникла така різниця у виплаті страхового відшкодування.
У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу копію складеної ним ремонтної калькуляції № 60443_SА від 11.07.2016. на суму 15554,40 грн.
28.03.2017. позивач надіслав на адресу відповідача досудову претензію № 61 від 24.03.2017. (копія претензії - в матеріалах справи), у якій просив відповідача на протязі 10 днів з моменту отримання даної претензії провести страхову виплату у розмірі 16563,60 грн., а також повернути витрати на проведення незалежної експертизи у розмірі 1000,00 грн. та сплатити 2900,06 грн. пені, 1656,68 грн. інфляційних і 303,00 грн. 3% річних. Відповідач вказану претензію отримав 03.04.2018., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач стверджує, що на момент подання позовної заяви відповіді на претензію від відповідача не надходило.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 17563,60 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 860,00 грн. 3% річних, 8028,93 грн. пені, 4589,52 грн. інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві зазначає, що 23.05.2016. його представником ОСОБА_5 було складено акт огляду транспортного засобу DAEWOO LANOS, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який в подальшому був погоджений разом із представником позивача ОСОБА_3 Проте, копія акту огляду транспортного засобу, на який посилається відповідач, останнім до матеріалів справи не надана. Так само відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження погодження акту огляду з ОСОБА_3, чи позивачем.
Також відповідач зазначає, що заяву про виплату страхового відшкодування позивач подав без зазначення конкретної суми виплати. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви про виплату страхового відшкодування.
Відповідач зазначає, що після набрання законної сили постановою суду, якою винним у ДТП визнано ОСОБА_2, він здійснив оплату позивачу страхового відшкодування 11.10.2016. в сумі 14554,40 грн., при цьому відповідач вказує, що нарахування відшкодування було здійснено на підставі ремонтної калькуляції від 11.07.2016. № 60443_SA, з вирахуванням суми франшизи в розмірі 1000,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що ним, було вчасно виконано зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю позивача.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Судом встановлено, що за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс АЕ/6350246 від 17.03.2016.) відповідач взяв на себе зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу (ОСОБА_6, д.н.з. НОМЕР_5).
Водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_2 звернувся до відповідача із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою 16.05.2016., на третій робочий день з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто з дотриманням п. 33.1.4. Закону.
Відповідно до п. 34.1.-34.2. ст. 34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення розміру збитків.
Акт огляду транспортного засобу DAEWOO LANOS представником відповідача ОСОБА_5, на який посилається відповідач у відзиві, в матеріалах справи відсутній.
Згідно п. 34.3. ст. 34 Закону, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Позивач у позові зазначає, що огляд пошкодженого транспортного засобу відбувся 23.05.2018., про що відповідач завчасно попереджався листом від 13.05.2016. за № 116. Проте, докази надіслання вказаного листа відповідачу позивачем не надано.
Крім цього, згідно доданого до звіту про оцінку майна акту огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість), складеного ОСОБА_7, дата здійснення огляду - 25.05.2016 та 16.06.2016. У звіті про оцінку вказано дату оцінки - 16.06.2016.
Відповідно до п. 36.1. та п. 36.2. ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі, якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Так, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування 25.05.2016.
Згідно постанови Київського районного суду м. Полтави від 22.08.2016. по справі № 552/4209/16-п винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_2 Вказану постанову оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.08.2016, постанова набрала законної сили 02.09.2016.
11.10.2016. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 14554,40 грн. страхового відшкодування (копія банківської виписки від 11.10.2016. - в матеріалах справи). Вказане перерахування було здійснено на підставі ремонтної калькуляції складеної відповідачем. Відповідачем не надано доказів огляду його представником пошкодженого транспортного засобу, на підставі якого він міг би скласти ремонтну калькуляцію, також не надано доказів погодження вказаної суми страхового відшкодування з позивачем; відсутнє письмове повідомлення про прийняте рішення щодо відшкодування.
Таким чином, ремонтна калькуляція складена представником відповідача не може вважатися належним доказом на підтвердження розміру страхового відшкодування.
Оцінивши наданий позивачем звіт про оцінку, суд встановив, що його здійснено суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, дані про якого внесено до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності. Таким чином, суд вважає вказаний звіт про оцінку майна належним доказом розміру завданого матеріального збитку, який підлягає страховому відшкодуванню.
Згідно наданої позивачем копії листа № 236 від 10.11.2016., який отримано відповідачем 16.11.2018., він просив відповідача надати розрахунок страхового відшкодування та чому виникла різниця у виплаті страхового відшкодування. При цьому, до вказаного листа позивачем було додано копію висновку визначення вартості матеріального збитку на одному аркуші.
Тобто, 16.11.2018. відповідач отримав не весь звіт про оцінку майна, а лише один аркуш з нього - висновок визначення вартості матеріального збитку.
Повний же текст звіту про оцінку майна відповідачем отримано як додаток до досудової претензії лише 03.04.2017., про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Інших доказів про отримання відповідачем звіту раніше вказаної дати, матеріали справи не містять.
Як зазначено вище, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону, у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Суд зазначає, що відшкодування шкоди є безумовним правом позивача, проте, оскільки звіт про оцінку отримано відповідачем лише 03.04.2017., строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), за сумою зазначеною у звіті, не міг настати раніше 03.04.2017.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи обставини справи, а саме, те, що відповідачем не було погоджено з позивачем розмір страхового відшкодування, а також те, що відповідач отримав звіт про оцінку лише 03.04.2017., суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України протягом 7 днів з дня отримання претензії з доданим до неї звітом про оцінку майна, тобто по 10.04.2017., мав виплатити різницю між вартістю збитків, визначених у Звіті (32118,00 грн.) та сумою, сплаченою відповідачем згідно калькуляції за вирахуванням суми франшизи (15554,40 грн. - 1000,00 грн.), що становить 17563,60 грн.
Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 17563,60 грн. обґрунтованою, а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму страхового відшкодування 17563,00 грн. за період з 28.08.2016. по 16.04.2018. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, яка склала 8028,93 грн., суд зазначає наступне.
У відповідності з п. 1 ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як встановлено вище, відповідач мав доплатити страхове відшкодування у розмірі 17563,60 грн. у строк по 10.04.2017. Тобто, прострочення зобов'язання з виплати страхового відшкодування розпочинається з 11.04.2017.
Отже, позивач безпідставно нараховує пеню за період з 28.08.2016. по 10.04.2017. Так само безпідставно позивач нараховує пеню за період з 11.10.2017. по 16.04.2018., оскільки згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, стягненню підлягає пеня, нарахована за період з 11.04.2017. по 10.10.2017. на суму простроченої виплати 17563,00 грн. (як вказано в розрахунку позивача) в розмірі 2225,93 грн.
Щодо нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. За ч. 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
Отже, можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між відповідачем як страхувальником та позивачем як вигодонабувачем у справі на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.12.2016. у справі N 6-1003цс16, постанова від 07.06.2017. по справі № 6-282цс17).
Враховуючи викладене, а також визначений вище строк виникнення прострочення грошового зобов'язання, стягненню підлягають 3% річних нараховані на суму 17563,00 грн. за період з 11.04.2017. по 16.04.2018. (дата визначена позивачем) у розмірі 535,55 грн., а також інфляційні втрати нараховані за період з 01.05.2017. (з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж) по 16.04.2018. (дата зазначена позивачем) в сумі 2302,39 грн.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (вул. Артема, 37-41, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 25201716) на користь Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені ОСОБА_1 Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (вул. Шведська, 86, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 00729534) 17563 грн. 60 коп. недоплаченого страхового відшкодування, 2225 грн. 93 коп. пені, 535 грн. 55 коп. 3% річних, 2302 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1284 грн. 37 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 15.06.2018.
Суддя О.С. Семчук