65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3000/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.
розглянувши справу №916/3000/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” (43016, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 11)
До відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” (65125, м.Одеса, вул. Осипова, 33)
Про стягнення 106666,66 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Встановив: Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (вх. №ГСОО 3221/17 від 05.12.2017р.) про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ-ЮГ" заборгованості за кредитним договором №2802/14 від 28.02.2014р. у сумі 106666,66грн.
Позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Кредитного договору №2802/14 від 28 лютого 2014 року, з урахуванням додаткових угод до нього.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Степанова Л.В.) від 07.12.2017р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ-ЮГ" про стягнення 106666,66грн. повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Банк звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2018р. у справі №916/3000/17, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.02.2018р., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 року скасовано, матеріали апеляційного провадження передано на розгляд Господарському суду Одеської області.
02.03.2017р. матеріали апеляційного провадження надійшли до господарського суду Одеської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2018р. їх було передано на розгляду судді Д'яченко Т.Г.
Приймаючи до уваги те, що у матеріалах апеляційного провадження по справі №916/3000/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕХ-ЮГ" про стягнення заборгованості за кредитним договором №2802/14 від 28.02.2014р. у сумі 106666,66грн. були відсутні матеріали позовного провадження, на адресу позивача 05.03.2018р. було скеровано лист господарського суду Одеської області з зазначенням щодо необхідності у найкоротший термін надіслати до господарського суду Одеської області оригінал позовної заяви з додатками за вх. №ГСОО 3221/17 від 05.12.2017р.
13.03.2018р. до господарського суду Одеської області від Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" супровідним листом надійшла позовна заява з додатками.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2018р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3000/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено до розгляду в засіданні суду.
03.04.2018р. до господарського суду Одеської області представником Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” надано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати з Генеральної прокуратури України вилучені 29.01.2015р. у Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2015р. у справі №757/1275/15-к оригінали наступних документів: Кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р., Додаткового договору від 11.03.2014р. до Кредитного договору №2802/14, Додаткового договору від 12.03.2014р. до Кредитного договору №2802/14, Додаткового договору від 16.04.2014р. до Кредитного договору №2802/14.
Також позивачем було зазначено, що Публічне акціонерне товариство „Західінкомбанк” 16.02.2018р. звернулось до Генеральної прокуратури України з листом, у якому просило повернули вилучені у Банку 29.01.2015р. оригінали кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р. з додатковими до нього договорами, укладеними між Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ”, однак, позивачем відповіді отримано не було.
25.04.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом було залучено до матеріалів справ відповідь Генеральної прокуратури України, у якій було відмовлено Публічному акціонерному товариству „Західінкомбанк” у наданні оригіналів Кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р. та додаткових угод до нього.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2018р. клопотання Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” від 03.04.2018р. вх. № ГСОО 2-1862/18 задоволено, витребувано у Генеральної прокуратури України для огляду суду оригінали наступних документів: Кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ”; Додаткового договору від 11.03.2014р. до Кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ”; Додаткового договору від 12.03.2014р. до Кредитного договору №2802/14, від 28.02.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ”; Додаткового договору від 16.04.2014р. до Кредитного договору №2802/14,28.02.2014р., укладеного між Публічним акціонерним товариством „Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ”.
23.05.2018р. до господарського суду Одеської області від Генеральної прокуратури України надійшли оригінали документів, витребувані ухвалою суду від 26.04.2018р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2018р., зокрема, продовжено строк проведення підготовчого провадження до 13.06.2018р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3000/17 за позовом Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” про стягнення 106666,66 грн. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13 червня 2018р. о 10:30 та викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 13.06.2018р. о 10:30.
Відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак, кореспонденція суду повернулась без вручення, у зв'язку з тим, що адресат вибув та закінчився термін зберігання, про що було зазначено поштовою організацією на рекомендованому повідомленні про вручення поштового переказу, яке повернулось до суду.
У судові засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
28 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством “Західінкомбанк” (Банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” (Позичальник) було укладено Кредитний договір №2802/14 (надалі - договір), за умовами якого банк надає зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, сума кредиту 23500000 грн.
Згідно до п. 1.3. Договору, строк користування кредитом з 28 лютого 2014 року по 19 грудня 2014 року (включно). Плата за користування кредитом у вигляді процентів (надалі - процентна ставка) становить 18% процентів річних. (п. 1.4. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору, кредит надається після отримання від Позичальника заяви на отримання грошових кошів протягом 1 банківського дня.
Умовами п. 3.1. Договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються на дату їх сплати, виходячи з розміру процентної ставки, встановленого п. 1.4. цього Договору, на суму загальної заборгованості за кредитом протягом усього строку наявності такої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяця та році. При цьому ден надання кредиту враховується, а день його повернення не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти нараховуються щомісяця на суму заборгованості за кредитом, що фактично надана позичальнику і не повернута банку, протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Якщо день надання та повернення кредиту співпадають, проценти за користування кредитом нараховуються на суму наданих коштів за один день користування кредитом.
Відповідно до п. 3.2. Договору у редакції Додаткового договору від 16.04.2014р. до Кредитного договору №2802/14 від 28.02.2014р., проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником в наступному порядку: за період з 01.05.2014р. по 30.09.2014р. в строк 31.10.2014р., за період з 01.10.2014р. та до кінця дії кредитного договору в строк до 19 грудня 2014р. шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника.
Згідно до п. 4.1. Договору, повернення кредиту здійснюється по 19 грудня 2014 року включно.
Відповідно до п. 4.2. Договору, платежі згідно п.п. 3.2., 4.1. цього Договору здійснюється в повному розмірі.
Умовами п. 4.3. Договору сторони погодили, що при недостатності суми, сплаченої позичальником для погашення кредиту та процентів згідно п.п. 3.2., 4.1. цього Договору, банк має право погасити в першу чергу проценти по кредиту, потім заборгованість за кредитом, а потім нараховану неустойку.
Відповідно до п. 4.4. Договору, платежі згідно п. 3.2., 4.1. цього договору, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок банку в день, вказаний у п.п. 3.2.,4.1.
Умовами п. 10.8 Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, відшкодування банку збитків, завданих порушенням умов цього договору і до повного виконання позичальником усіх умов цього договору.
Позивач вказує, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору надав позичальнику кредитні кошти, проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по сплаті процентів та поверненню тіла кредиту, яка станом на 01 листопада 2017 року становить 28430961,62 грн.
Позивачем у поданій позовній заяві було зазначено суду, що у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство „Західінкомбанк” перебуває в ліквідаційній процедурі, в останнього недостатньо коштів для сплати судового збору в повному обсязі, на підставі чого позивач просить суд стягнути частину заборгованості в розмірі 106666,66грн, яка з:
- 92666,66 грн., як частина основної суми боргу в розмірі 23499000, яка мала бути повернути до 19.12.2014р.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за травень 2014р. в розмірі 354335,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2014р. в розмірі 347671,23грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за липень 2014р. в розмірі 359260,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за серпень 2014р. в розмірі 359260,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за вересень 2014р. в розмірі 347671,23 грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за жовтень 2014р. в розмірі 359260,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за листопад 2014р. в розмірі 347671,23 грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за грудень 2014р. в розмірі 359260,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за січень 2015р. в розмірі 359260,27грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за лютий 2015р. в розмірі 324493,15грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за березень 2015р. в розмірі 359260,27 грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за квітень 2015р. в розмірі 347656,45грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за травень 2015р. в розмірі 359244,99грн.;
- 1000 грн., як частину процентів нарахованих за червень 2015р. в розмірі 347656,45грн.
Позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного 28 лютого 2014 року Кредитного договору №2802/14, з урахуванням додаткових угод до нього та направлено на стягнення з відповідача частини кредитної заборгованості у загальному розмірі 106666,66 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством “Західінкомбанк” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” виникли на підставі укладеного між ними 28 лютого 2014 року Кредитного договору №2802/14.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Кредитного договору №2802/14 від 28 лютого 2014 року, щодо повної сплати отриманих від позивача кредитних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: випискою по операціям на рахунку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” № 2062911028633.0 та розрахунком заборгованості позичальника, складеним та підписаним Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерним товариством “Західінкомбанк”, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Кредитним договором №2802/14 від 28 лютого 2014 року заявленої заборгованості у розмірі 92666,66грн. станом на 01.11.2017р. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача частини нарахованих процентів за неналежне виконання умов укладеного договору за період з травня 2014 року по червень 2015 року у загальному розмірі 14000 грн. суд зазначає наступне.
На підставі Постанови Правління національного банку України від 28.05.2014р. №316 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.05.2014р. прийнято рішення №38 про запровадження з 29.05.2014р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 22.07.2014р. №433 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” виконавчою дирекцією Фонду 23.07.2014р. прийнято рішення від №63, на підставі якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Західінкомбанк” та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” .
Відповідно до частини 3 статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банк це - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банківська ліцензія, це - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.
Статтею 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
До банківських послуг, зокрема належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також: інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ, зокрема, належать банки; фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонд)- гарантування вкладів фізичних осіб (дачі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між: Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” визначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює зокрема повноваження органів управління банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, з дня призначення уповноваженої особи фонду, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.
У відповідності до ч. 9 ст. 17 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації, ПАТ “Західінкомбанк” фактично втратило статус банку та фінансової установи в цілому, її банківська діяльність припинилася, в зв'язку з чим ПАТ “Західінкомбанк” втратило право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема, щодо кредитування фізичних осіб та відповідне нарахування відсотків по кредитам.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства, відкликання банківської ліцензії (початок процедур ліквідації банку) означає і припинення права позивача як банку нараховувати відсотки за Кредитним договором, як складової банківської діяльності, зважаючи на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій, а тому нарахування і вказування у розрахунку заборгованості сум нарахованих відсотків до погашення з 23 липня 2014р.- є неправомірним.
Подібна позиція висловлена колегією суддів Вищого господарського суду України при розгляді справи №5023/5556/13 у своїй постанові від 16.12.2013р., в якій зазначено, що “…з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами”.
У постанові Вищого господарського суду України по справі № 5023/2491/11 від 06.02.2013р. зазначено: “... нарахування таких процентів Банком є частиною його банківської діяльності, здійснення якої припиняється з моменту відкликання банківської ліцензії”.
Отже, на підстави вищенаведеного, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахуванням процентів за період по 22 липня 2014р.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 1000 грн., як частину процентів, нарахованих за травень 2014р. в розмірі 354335,27грн., та 1000грн., як частину процентів, нарахованих за червень 2014р. в розмірі 347671,23грн., вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення зазначених сум - правомірними.
При цьому, сума процентів за липень 2014р., відповідно до здійсненого судом перерахунку становить грошову суду у розмірі 254958,90 грн.
На підставі вищевикладеного суд доходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає:
- 1000 грн., як частина процентів, нарахованих за травень 2014р. в розмірі 354335,27грн.;
- 1000 грн., як частина процентів, нарахованих за червень 2014р. в розмірі 347671,23грн.;
- 1000 грн., як частина процентів, нарахованих за липень 2014р. в розмірі 254958,90грн. - що становить загальну суму процентів у розмірі 3000 грн.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” зі стягненням з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” 92666,66 грн. як частини основної заборгованості та 3000 грн. як частини заборгованості про процентам.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, п. 2, ч. 1, ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” про стягнення 106666,66 грн. - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПРОМТЕХ-ЮГ” (65125, м.Одеса, вул. Осипова, 33; код 37607458) на користь Публічного акціонерного товариства „Західінкомбанк” (43016, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 11; код 19233095) 92666 (дев'яносто дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 66 коп. як частину основного боргу у розмірі 23499000 грн., 1000 (одна тисяча) грн., як частину процентів нарахованих за травень 2014р. в розмірі 354335,27 грн.; 1000 (одна тисяча) грн., як частину процентів нарахованих за червень 2014р. в розмірі 347671,23 грн.; 1000 (одна тисяча) грн., як частину процентів нарахованих за липень 2014р. в розмірі 254958,90 грн. та витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1435 (одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн.
3.В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 15 червня 2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко