18.06.2018 р. Справа №914/794/18
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши без виклику сторін заяву про відвід судді у справі
за позовом:
товариства з обмеженою відповідальністю "Українка",
до відповідача 1:
Львівської міської ради,
до відповідача 2:
Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
про:
1) визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015, виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції;
2) визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1;
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" до Львівської міської ради та Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності №37410283 від 13.05.2015, виданого реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 21246732 від 13.05.2015 09:27:22, винесене державним реєстратором Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1. Разом з позовною заявою позивач подав суду клопотання про витребування доказів та заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна №634407146101 (нежитлове приміщення підвалу під індексом ХІ та першого поверху (індекси частин приміщення з 20-1 по 20-12), загальна площа (кв. м): 162,9, адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Лесі Українки, будинок 15); на нежитлові приміщення магазину (площею 150,8 кв. м), підвалу (площею 89,2 кв. м), які знаходяться в будинку №15 по вулиці Лесі Українки у місті Львові;
- заборони Львівській міській раді розпоряджатись об'єктом нерухомого майна №634407146101 (нежитлове приміщення підвалу під індексом ХІ та першого поверху (індекси частин приміщення з 20-1 по 20-12), загальна площа (кв. м): 162,9, адреса: Львівська область, місто Львів, вулиця Лесі Українки, будинок 15); на нежитлові приміщення магазину (площею 150,8 кв. м), підвалу (площею 89,2 кв. м), які знаходяться в будинку №15 по вулиці Лесі Українки у місті Львові.
Ухвалою від 04.05.2018 було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову. Ухвалою від 05.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано докази, зазначені позивачем у клопотанні про витребування доказів. Підготовче засідання призначено на 30.05.2018.
Позивачем 30.05.2018 подано заяву про відвід судді Рима Т.Я. Зазначена заява за своєю суттю була обґрунтована незгодою з постановленою ухвалою про відмову у вжитті заходів забезпечення позову. Ухвалою суду від 30.05.2018 провадження у справі зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Ухвало суду (суддя Пазичев В.М.) від 01.06.2018 в задоволенні заяви позивача про відвід судді Рима Т. Я. відмовлено, справу повернуто раніше визначеному судді для розгляду по суті.
В зазначених ухвалах суд, підтримуючи право на заявлення відводу як одну із гарантій права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, одночасно звертав увагу на таке:
1) відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу;
2) відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, заявнику звернуто увагу, що він уже реалізував надане йому право та оскаржив ухвалу від 04.05.2018. Апеляційне провадження триває.
Ухвалою від 06.06.2018 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.06.2018. Позивачем 15.06.2018 повторно подано заяву про відвід судді Рима Т.Я. Заява обґрунтована тим, що суддя, постановляючи ухвалу від 04.05.2018 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, керувався вказівкою Львівської міської ради та не дослідив належним чином поданих позивачем доказів. Позивач стверджує, що суддя Рим Т.Я. порушує його права і викликає в нього недовіру.
Ознайомившись із поданою заявою про відвід, суд зробив висновок, що таку необхідно залишити без розгляду. При цьому суд керувався таким.
Господарський процесуальний кодекс України визначає декілька підстав для залишення заяви про відвід без розгляду, зокрема:
1) в разі заявлення відводу повторно з підстав, розглянутих раніше (частина 5 статті 38);
2) в разі визнання заяви про відвід зловживанням процесуальними правами (частина 3 статті 43);
3) в разі подання заяви про відвід після закінчення процесуального строку (частина 2 статті 118).
Суд вважає за необхідне проаналізувати кожну із зазначених підстав.
1. Частиною 5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Заявник подав заяву про відвід, яка за своїми підставами співпадає із попередньо поданою ним і розглянутою судом заявою про відвід. Зокрема, в обох випадках підставою заявленого відводу є постановлення Господарським судом Львівської області у складі головуючого судді - Рима Т.Я., ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Таким чином, заява, що розглядається, підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
2. Відповідно до частин 1, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
В цьому аспекті суд звертає увагу на те, що зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами має місце лише при усвідомленій недобросовісній реалізації таким учасником свого суб'єктивного права не за його призначенням, що призвело чи може призвести до завдання шкоди як інтересам правосуддя, так і інтересам учасників судового процесу шляхом утруднення чи унеможливлення досягнення завдань господарського судочинства.
Необхідно зазначити, що статтею 43 Господарського процесуального кодексу України не наведено критеріїв, за котрих заявлення стороною відводу вважатиметься завідомо безпідставним. Однак, такі критерії можна встановити на прикладі конкретних норм Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, в справі, що розглядається, суд вже звертав увагу заявника на положення частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Однак повторна заява про відвід знову ж таки подана саме з причини незгоди заявника з процесуальним рішенням судді - ухвалою про відмову у забезпеченні позову. Зазначене свідчить про завідому безпідставність заявленого позивачем відводу.
Окрім того, Пленум Вищого господарського суду України в пункті 1.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011 розцінює як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.
Як уже встановлено судом, позивач повторно заявив відвід судді Риму Т.Я. з однієї і тієї ж підстави - постановлення судом ухвали про відмову в забезпечені позову. Отже, відповідні дії заявника також свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами.
З цієї причини, заява про відвід підлягає залишенню без розгляду також на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
3. Згідно з частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Позивач був обізнаний про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з 08.05.2018, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6). Заяви про відвід подані позивачем 30.05.2018 та 15.06.2018. Таким чином, позивачем пропущено як дводенний, так і десятиденний строк для подання заяви про відвід.
Згідно зі статтею 113 та 118 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на зазначене, заява про відвід підлягає залишенню без розгляду і на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 43, 113, 118 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" про відвід судді Рима Т.Я. (вх. №22223/18 від 15.06.2018) у справі №914/794/18 залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV ГПК України.
Суддя Рим Т.Я.