ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2018Справа № 910/4907/18
Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/4907/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 33 507,20 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - відповідач) про стягнення 33 507,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №75081а7км від 13.03.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 відкрито провадження у справі та, оскільки справа малозначна і було відсутнє клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
23.05.2018, через відділ діловодства суду, відповідач, у встановлений строк, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, з підстав того, що позивачем не доведено розмір відшкодування, а звіт таким доказом не є, оскільки складений в порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, так як складений лише 15.03.2018, в той час як ДТП сталося 14.11.2017 та без фактичного огляду автомобіля.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд міста Києва, -
13.03.2017 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №75081а7км, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, дорожньо-транспортна пригода та вигодонабувачем є ОСОБА_1.
Строк дії договору встановлено з 10.04.2017 по 09.04.2018.
14.11.2017 о 18 год. 25 хв. в м. Києві на вул. Ползунова, 1 відбулась дорожньо - транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_3, а саме: ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який зупинився попереду.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.01.2018 у справі №760/25621/17 встановлено порушення ОСОБА_2 вимог п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №75081а7км від 13.03.2017 на рахунок СТО - ТОВ «НІКО ЦЕНТР КИЇВ».
Відповідно до звіту №19055 про оцінку вартості (розміру) збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, складеного оцінювачем Нікуліним Сергієм Івановичем (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №521/16 від 12.07.2016) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, складає 33 507,20 грн.
Згідно рахунку-фактури, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» №1.003.17.0019055 від 01.12.2017 вартість ремонту пошкодженого автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2 складає 50 545,38 грн.
01.12.2017 позивачем був складений та підписаний страховий акт № АХА2306417, згідно з яким пошкодження транспортного засобу "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 50 545,38 грн. на рахунок СТО - ТОВ «НІКО ЦЕНТР КИЇВ».
На підставі складеного страхового акту № АХА2306417 від 01.12.2017 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 75081а7км від 13.03.2017, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 50 545,38 грн. на рахунок СТО, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №398 346 від 05.12.2017 на суму 50 545,38 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, знаходився під керуванням ОСОБА_2.
Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3.
Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3 відшкодовується ОСОБА_2 як особою, яка на законних підставах керувала транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3, оскільки зворотного суду не доведено.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_5 уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії АМ/0650797 з Товариством додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3, який є діючим на момент ДТП - 14.11.2017.
Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Отже, оскільки ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм розмір вимог позивача про відшкодування витрат до страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка правомірно володіла застрахованим транспортним засобом обмежується спеціальним законом, який передбачає відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності оціненої шкоди, тобто відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс серії АМ/0650797) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100000 грн., франшиза - 0 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 33507,20 грн. (звіт №19055 від 15.03.2018, складений оцінювачем Нікуліним Сергієм Івановичем (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №521/16 від 12.07.2016).
З огляду на вищевикладене, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені договором (поліс серії АМ/0650797) розміри лімітів відповідальності (100000,00 грн.) та франшизи (0,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати за відновлювальний ремонт автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, які становлять 33507,20 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що позивачем не доведено належними доказами реальний розмір суми страхового відшкодування, оскільки в матеріалах справи наявний звіт №19055 про оцінку вартості (розміру) збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 33507,20 грн. та який є належним та допустимим доказом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України. Звіт складений оцінювачем Нікуліним Сергієм Івановичем, за результатами проведеного 20.11.2017 огляду пошкодженого транспортного засобу, з відповідною фотофіксацією, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість). Крім того, на підтвердження понесення позивачем реальних фактичних витрат на ремонт автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2, який було пошкоджено з вини водія автомобіля марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого станом на дату ДТП була застрахована відповідачем, до матеріалів справи долучено рахунок-фактура, виставлений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» №1.003.17.001905 від 01.12.2017 на суму 50545,38 грн. та платіжне доручення №398 346 від 05.12.2017 на суму 50545,38 грн.
В той час, як відповідач не скористався своїм правом проведення оцінки з визначення розміру матеріального збитку, завданого ДТП, яка відбулася 14.11.2017, як і не надав беззаперечних доказів неналежного оформлення звіту №19055 про оцінку вартості (розміру) збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу - автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_2.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення 33 507,20 грн. є доведеними належними доказами, дослідженими судом, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 33 507,20 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в розмірі 33 507 (тридцять три тисячі п'ятсот сім) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 18.06.2018.
Суддя Т.В.Васильченко