ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12 червня 2018 року Справа № 913/206/18
Провадження №26/913/206/18
Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Свердловський машинобудівний завод" (місцезнаходження: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Кругова, б. 88)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", (місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1)
про стягнення 1998660,86 грн.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю №6 від 06.06.2018;
від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № ББУ/РА77/СЛ/17 від 11.12.2017
Приватне підприємство "Свердловський машинобудівний завод" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення основної заборгованості в сумі 1405693,96 грн, інфляційних витрат в сумі 501394,29 грн та 3% річних в сумі 91572,61 грн за договором підряду № 430/14-7РА від 06.05.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань зі своєчасної оплати вартості виконаних робіт на загальну суму 1405693,96 грн за договором підряду № 430/14-7РА від 06.05.2014, що укладений між ВАТ "Свердловський машинобудівний завод" та ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит". Між ВАТ "Свердловський машинобудівний завод", як первісним кредитором, Приватним підприємством "Свердловський машинобудівний завод" (ПП "Свердловський машинобудівний завод"), як новим кредитором, та ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", як боржником, було укладено шість договорів про відступлення права вимоги, за змістом яких первісний кредитор відступив новому кредитору право часткової вимоги, що йому належало на підставі договору підряду №430/14-7РА від 06.05.2014, зокрема:
- за договором про відступлення права вимоги №21/18П/14-7РА від 12.11.2014 новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання частини вимог в сумі 121988,40 грн;
- за договором про відступлення права вимоги №25/4П/15-РА від 11.03.2015 - сплати грошових коштів в сумі 108960,00 грн;
- за договором про відступлення права вимоги №27/7П/15-РА від 12.05.2015 - сплати грошових коштів в сумі 432769,20 грн;
- за договором про відступлення права вимоги №28/8П/15-РА від 12.05.2015 - сплати грошових коштів в сумі 444 592,80 грн;
- за договором про відступлення права вимоги №31 від 01.10.2015 - сплати грошових коштів в сумі 570352,80 грн;
- за договором про відступлення права вимоги №35 від 21.12.2015 - сплати грошових коштів в сумі 461738,40 грн.
З урахуванням строку прострочення сплати основної заборгованості за договором підряду № 430/14-7РА від 06.05.2014 розмір нарахованих за розрахунком позивача 3 % річних складає 91572,61 грн та інфляційних втрат - 501394,29 грн.
Ухвалою Господарського суд Луганської області від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи в підготовчому провадженні призначено на 29.05.2018.
Ухвалою Господарського суд Луганської області від 29.05.2018 відкладено підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 12.06.2018.
11.06.2018 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що акти виконаних робіт долучені до позовної заяви містять підписи керуючого санацією ОСОБА_3, які відрізняються від підписів ОСОБА_3 на позовній заяві та договорах відступлення права вимоги. У зв'язку з цим вважає акти виконаних робіт неналежними первинними доказами, що свідчать про приймання виконаних робіт, через що у відповідача відсутня вина за невиконання грошового зобов'язання. Також відповідач зазначає, що договори відступлення права вимоги не містять зобов'язання нового кредитора відшкодовувати первісному кредитору вартість відступленого права, однак ОСОБА_3, як керуючий санацією відповідно до ст. 28 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повинен був здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а тому безоплатне відступлення права вимоги є порушенням вимог ст. 28 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Тобто стягувати дебіторську заборгованість повинен ВАТ “Свердловський машинобудівний завод”, а не ПП “Свердловський машинобудівний завод”.
11.06.2018 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в якому останній на вирішення експерта просить поставити наступні питання: чи підписані акти виконаних робіт №4 від 06.05.2014, №5 від 04.02.2015, №6 від 16.02.2015, №7 від 16.02.2015, №8 від 03.03.2015, № 9 від 03.03.2015, №10 від 17.03.2015, №11 від 17.03.2015, №12 від 11.04.2015, №13 від 15.06.2015, №14 від 15.06.2015, №15 від 22.06.2015, №16 від 30.06.2015, позовна заява, розрахунки заборгованості, інфляційних витрат та 3% відсотків річних, договори про відступлення права вимоги №28/85/15-РА від 06.05.2014, №31 від 01.10.2015 та №35 від 21.12.2015 ОСОБА_3
Клопотання обґрунтоване тим, що акти виконаних робіт, долучені до позовної заяви, містять підписи керуючого санацією ОСОБА_3 та відрізняються від підписів ОСОБА_3 на позовній заяві та договорах відступлення права вимоги. Підписи на актах, починаються з букви “Н”, в той час, як підписи на позовній заяві та договорах починаються з букви “Д”, що більше відповідає ініціалам ОСОБА_3. Тобто підписи на актах виконаних робіт проставлені особою, посадове становище якої невідоме. У зв'язку з цим вважає акти виконаних робіт неналежними первинними доказами, що свідчать про приймання виконаних робіт, через що у відповідача відсутня вина за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд зазначає, що встановлення відповідності чи не відповідності підписів ОСОБА_3 на зазначених вище документах, не матиме наслідків неприйняття судом актів виконаних робіт, як доказів про прийняття виконаних робіт, оскільки факт прийняття виконаних робіт підтверджується підписом саме відповідача, а акти виконаних робіт №4 від 06.05.2014, №5 від 04.02.2015, №6 від 16.02.2015, №7 від 16.02.2015, №8 від 03.03.2015, № 9 від 03.03.2015, №10 від 17.03.2015, №11 від 17.03.2015, №12 від 11.04.2015, №13 від 15.06.2015, №14 від 15.06.2015, №15 від 22.06.2015, №16 від 30.06.2015, підписані представником відповідача, засвідчені печаткою без претензій та зауважень.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт прийняття виконаних робіт за актами №4 від 06.05.2014, №5 від 04.02.2015, №6 від 16.02.2015, №7 від 16.02.2015, №8 від 03.03.2015, № 9 від 03.03.2015, №10 від 17.03.2015, №11 від 17.03.2015, №12 від 11.04.2015, №13 від 15.06.2015, №14 від 15.06.2015, №15 від 22.06.2015, №16 від 30.06.2015.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи не є обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.
12.06.2018 від відповідача через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшло клопотання про витребування доказів від позивача, в якому відповідач просить зобов'язати позивача надати докази оплати за відступлене право вимоги згідно договору про відступлення права вимоги №28/85/15- РА від 12.05.2015 в сумі 444592,80 грн, договору про відступлення права вимоги №31 від 01.10.2015 в сумі 570352,80 грн, договору про відступлення права вимоги №35 від 21.12.2015 в сумі 461738,40 грн.
Заява обґрунтована тим, що в договорах про відступлення права вимоги відсутнє зобов'язання нового кредитора відшкодувати первісному кредитору вартість відступленого права вимоги.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Судом встановлено, що відповідно до договорів відступлення права вимоги №28/85/15- РА від 12.05.2015, №31 від 01.10.2015 та №35 від 21.12.2015, відповідач не заперечує проти заміни первісного кредитора новим кредитором в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає згоду на відповідне набуття права вимоги новим кредитором. Зазначені договори відступлення права вимоги не містять обов'язку нового кредитора відшкодувати первісному кредитору вартість відступленого права. Відповідач підписуючи зазначені договори був повідомлений про усі умови договору.
Враховуючи, що умовами договорів відступлення права вимоги не передбачено обов'язку нового кредитора відшкодувати первісному кредитору вартість відступленого права, а відповідач, підписуючи дані договори був обізнаний про цей факт, суд дійшов висновку, що відповідачу відомо про відсутність зазначених доказів оплати вартості відступленого права вимоги у позивача.
Враховуючи обізнаність відповідача про відсутність зазначених доказів у позивача, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів не є обґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що метою проведення підготовчого засідання є виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього кодексу не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи те, що: відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 177 ГПК України одним із завдань підготовчого провадження є забезпечення своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 182 у підготовчому засіданні суд з'ясовує чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії необхідні для забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження, з метою з'ясування всіх обставин справи які відомі сторонам, для забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи по суті.
Керуючись ст.ст.120, 177, 182, 183, 202, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. В задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.
2. Відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 26.06.2018 об 12 год. 45 хв.
3. Повідомити учасників справи про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження.
4. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 26.06.2018.
5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №109.
6. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Масловський