вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"18" червня 2018 р. м. Київ Справа №911/1307/18
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши
заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до житлово-будівельного кооперативу "ПЕРЛИНА"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості в сумі 29 700,00 грн.,
без повідомлення заявника і боржника
14 червня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - заявник) до житлово-будівельного кооперативу "ПЕРЛИНА" (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості в сумі 29 700,00 грн. (далі - заява).
Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 150 Господарського кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Заява про видачу судового наказу від 14.06.2018 року підписана представником заявника - адвокатом ОСОБА_2
На підтвердження повноважень щодо підписання заяви представником заявника - адвокатом ОСОБА_2 подано копію ордеру на надання правової допомоги серії КВ №211659 від 25.09.2017 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №20 від 05.09.2017 року.
Разом з цим, вищевказаного договору про надання правової допомоги №20 від 05.09.2017 року до заяви представником заявника - адвокатом ОСОБА_2 не додано, що унеможливлює встановлення меж повноважень, наданих йому клієнтом, а саме обмежень щодо підписання та подання заяви.
Так, заявником при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Відтак, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу "ПЕРЛИНА" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості в сумі 29 700,00 грн. задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ч. 4 ст. 60, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 1, 2 ст. 147, ч. 1 ст. 148, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. відмовити заявнику у видачі судового наказу;
2. роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків;
3. направити копію ухвали заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає оскарженню в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 18.06.2018 року.
Суддя С. Грабець