Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"18" червня 2018 р. Справа № 906/427/18.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Сікорської Н.А., розглядаючи заяву ТОВ "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю" МСС" ТІДІСІ-Дальнобой"
до: 1. Приватного підприємства" Вікінг";
2. Приватного підприємства "Транс Петроль"
про зобов'язання надати транспортні засоби та документи, що посвідчують право власності, скасувати реєстрацію права власності, зобов'язати вчинити дії пов'язані зі скасуванням реєстрації права власності на транспортні засоби
Товариство з обмеженою відповідальністю" МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" пред'явлено позов до Приватного підприємства "Вікінг", Приватного підприємства "Транс Петроль" про:
- зобов'язання Приватного підприємства "Транс Петроль" надати транспортні засоби та документи, що посвідчують право власності на них до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві для здійснення реєстрації права власності за попереднім власником ПП "Вікінг" на транспортні засоби придбані у ПП "Вікінг" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 00081/09/80412/2016 від 05.05.2016, № 300/01/8047/2016 від 25.06.2016;№ 558/10/8047/2016 від 03.06.2016, № 268/01/8047/2016 від 21.06.2016, № 291/01/8047/2016 від 25.06.2016, № 391/01/8047/2016 від 27.07.2016;
- скасування реєстрації права власності ПП "Транс-Петроль" на транспортні засоби придбані у ПП "Вікінг" за договорами купівлі-продажу № 00081/09/80412/2016 від 05.05.2016, № 300/01/8047/2016 від 25.06.2016;№ 558/10/8047/2016 від 03.06.2016, № 268/01/8047/2016 від 21.06.2016, № 291/01/8047/2016 від 25.06.2016, № 391/01/8047/2016 від 27.07.2016;
- зобов'язання Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві вчинити дії пов'язані із скасуванням реєстрації права власності ПП "Транс-Петроль" на транспортні засоби придбані у ПП "Вікінг" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 00081/09/80412/2016 від 05.05.2016, № 300/01/8047/2016 від 25.06.2016;№ 558/10/8047/2016 від 03.06.2016, № 268/01/8047/2016 від 21.06.2016, № 291/01/8047/2016 від 25.06.2016, № 391/01/8047/2016 від 27.07.2016;
- зобов'язання Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві поновити та здійснити реєстрацію права власності на транспортні засоби за попереднім власником ПП "Вікінг", що були відчужені ПП "Вікінг" на користь ПП "Транс-Петроль" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 00081/09/80412/2016 від 05.05.2016, № 300/01/8047/2016 від 25.06.2016;№ 558/10/8047/2016 від 03.06.2016, № 268/01/8047/2016 від 21.06.2016, № 291/01/8047/2016 від 25.06.2016, № 391/01/8047/2016 від 27.07.2016.
Ухвалою від 18.06.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.
14.06.2018 на адресу господарського суду Житомирської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Транс-Петроль" вчиняти дії, спрямовані на відчуження та обтяження транспортних засобів (окрім дій пов'язаних із здійсненням реєстрації права власності за їх попереднім власником - Приватним підприємством "Вікінг"), придбаних у Приватного підприємства "Вікінг" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів № 00081/09/80412/2016 від 05.05.2016, № 300/01/8047/2016 від 25.06.2016;№ 558/10/8047/2016 від 03.06.2016, № 268/01/8047/2016 від 21.06.2016, № 291/01/8047/2016 від 25.06.2016, № 391/01/8047/2016 від 27.07.2016.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним:
- рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі № 906/726/17 було частково задоволено позов ТОВ " "Мережа ССС "ТІДІСІ-Дальнобой" до ПП "Вікінг" та ПП " Транс Петроль" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, а саме визнано недійсними укладені між Приватним підприємством «Вікінг» та Приватним підприємством «Транс-Петроль» договори купівлі-продажу транспортних засобів № 00081/09/8041/2016 від 05.05.16 p., №300/01/8047/2016 від 25.06.16 p., №558/10/8047/2016 від 25.06.16 p., №268/01/8047/2016 від 21.06.16 p., №291/01/8047 від 25.06.16 p., №391/01/8047/2016 від 25.06.16 р. та додаткові угоди до цих договорів.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі №906/726/17 Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі №906/726/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП «ВІКІНГ» без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.03.2018 р. у справі №906/726/17 виправлено допущені описки в рішенні Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 р. по справі № 906/726/17 та викладено пункт 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Визнати недійсними укладені між Приватним підприємством «Вікінг» та Приватним підприємством «Транс-Петроль» договори купівлі-продажу транспортних засобів №00081/09/8041/2016 від 05.05.16 p., №300/01/8047/2016 від 25.06.16 p., №558/10/8047/2016 від 03.06.16 p., №268/01/8047/2016 від 21.06.16 p., №291/01/8047/2016 від 25.06.16 p., №391/01/8047/2016 від 27.07.16 р. та додаткові угоди до цих договорів".
- позивачем було направлено на адресу ПП «Вікінг» та ПП «Транс-Петроль» вимогу від 30 березня 2018 про реєстрацію права власності на транспортні засоби за попереднім власником, а саме: зареєструвати право власності на транспортні засоби придбані ПП "Транс-Петроль" у ПП "Вікінг" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів №00081/09/8041/2016 від 05.05.16 p., №300/01/8047/2016 від 25.06.16 p., №558/10/8047/2016 від 03.06.16 p., №268/01/8047/2016 від 21.06.16 p., №291/01/8047/2016 від 25.06.16 p., №391/01/8047/2016 від 27.07.16 за попереднім власником (ПП "Вікінг").
- станом на 11.06.2018 р. ПП «Вікінг» та ПП «Транс-Петроль» вимоги рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 р. у справі №906/726/17 (рішення набрало законної сили 05.03.2018 р.) та ч. 8 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух» не виконали, на лист Позивача ніякої відповіді не надали.
- позивачем було подано до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України заяву від 29 березня 2018 з проханням скасувати реєстрацію права власності ПП "Транс-Петроль" на транспортні засоби придбані у ПП "Вікінг" за договорами купівлі-продажу транспортних засобів: №00081/09/8041/2016 від 05.05.16., №300/01/8047/2016 від 25.06.16, №558/10/8047/2016 від 03.06.16, №268/01/8047/2016 від 21.06.16, №291/01/8047/2016 від 25.06.16, №391/01/8047/2016 від 27.07.16. та зареєструвати право власності на транспортні засоби, зазначені в договорах за попереднім власником - ПП "Вікінг".
Листом від 03.04.18 та від 05.04.2018ГСЦ МВС України було перенаправлено заяву Позивача до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві.
Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ у місті Києві надано відповідь за вихідним № 31/26-6588 від 27.04.2018 p., в якому зазначено «...що скасування реєстрації транспортного засобу можливе тільки за наявності постанови суду».
Оскільки, укладені між ПП "Вікінг" та ПП "Транс-Петроль" договори купівлі-продажу транспортних засобів №00081/09/8041/2016 від 05.05.16., №300/01/8047/2016 від 25.06.16., №558/10/8047/2016 від 03.06.16., №268/01/8047/2016 від 21.06.16, №291/01/8047/2016 від 25.06.16., №391/01/8047/2016 від 27.07.16 визнані недійсними, то реєстрація права власності ПП "Транс-Петроль" на транспортні засоби, придбані у ПП "Вікінг" за вищезазначеними договорами підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.12.2017 у справі № 906/726/17 встановлено, що спірні договори були спрямовані на безпідставну передачу ПП "Вікінг" ПП "Транс-Петроль" у користування шин, які належать позивачу, чим порушено права власності позивача.
Дослідивши заяву ТОВ " МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" про забезпечення позову, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зауважує, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Предметом спору є зобов'язання надати транспортні засоби та документи, що посвідчують право власності, скасування реєстрацію права власності ПП "Транс Петроль" на транспортні засоби, зобов'язання вчинити дії пов'язані зі скасуванням реєстрації права власності на транспортні засоби.
В частині обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачем наведено лише ті підстави, які вказані ним при звернені до суду з позовом та викладено його власне міркування щодо, на його думку, ефективного та співмірного заходу забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, зокрема, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Водночас, позивачем до заяви не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої ТОВ "МСС " ТІДІСІ-Дальнобой" заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя ОСОБА_1
Друк:
1 - в справу
2- позивачу (рек. з повід.)