вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
18.06.2018м. Дніпро№ 904/2559/18
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е.М., розглянувши заяву:
заявник: Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9)
боржник: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (50077, АДРЕСА_1)
про видачу судового наказу
До Господарського суду Дніпропетровської області 12.06.2018 надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50077, АДРЕСА_1) заборгованості на загальну суму 2 797,73 грн., з яких:
1) за договором оренди нерухомості комунальної власності № І-11 від 04.04.2014:
- 2 425,77 грн. орендна плата за період з жовтня 2015 року по січень 2018 року;
- 105,76 грн. пеня за період з 21.06.2017 по 08.05.2018;
- 93,33 грн. 3% річних за період з 24.11.2015 по 08.05.2018;
2) за договором про відшкодування земельного податку № 1-І-11/з від 18.06.2014:
- 162,22 грн. земельний податок за період з липня 2016 року по грудень 2017 року;
- 5,94 грн. пені за період з 21.06.2017 по 08.05.2018;
- 4,71 грн. 3% річних за період з 23.08.2016 по 08.05.2018.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У п.3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, проценти, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягнення пені.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Крім вимог про стягнення 3% річних, заявник також просить суд стягнути з боржника пеню.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Вимоги про сплату пені та передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань за договором тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, яка фактично не є заборгованістю у розумінні ст.148 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" ґрунтуються на двох договорах (договір оренди нерухомості комунальної власності № І-11 від 04.04.2014 та договір про відшкодування земельного податку № 1-І-11/з від 18.06.2014) та об'єднані з посиланням на ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, проте вказана стаття регулює процесуальні питання у позовному провадженні.
Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що заява Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 2 797,73 грн., з яких: 1) за договором оренди нерухомості комунальної власності № І-11 від 04.04.2014: - 2 425,77 грн. орендна плата за період з жовтня 2015 року по січень 2018 року; - 105,76 грн. пеня за період з 21.06.2017 по 08.05.2018; - 93,33 грн. 3% річних за період з 24.11.2015 по 08.05.2018; 2) за договором про відшкодування земельного податку № 1-І-11/з від 18.06.2014: - 162,22 грн. земельний податок за період з липня 2016 року по грудень 2017 року; - 5,94 грн. пені за період з 21.06.2017 по 08.05.2018; - 4,71 грн. 3% річних за період з 23.08.2016 по 08.05.2018 не відповідає вимогам, встановленим ст.148 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 148, 150, 152 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 2 797,73 грн. повністю.
Ухвала набрала законної сили 18.06.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя ОСОБА_2