03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Апеляційне провадження №22-ц/796/2967/2018 Головуючий в 1 інстанції - Малинников О.Ф.
Справа № 761/39226/17 Доповідач - Мараєва Н.Є.
13 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Мараєвої Н.Є.
Суддів: Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі: Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м. Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
представника Міністерства аграрної політики та продовольства України
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту.
Заборонено Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії що направлені на припинення трудових відносин, зокрема на розірвання трудового контракту від 31 серпня 2015 року з директором Державного підприємства «Благодатне» ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі представник Міністерства аграрної політики та продовольства Українипросить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, що суд порушив норми цивільно-процесуального права.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства аграрної політики та продовольства України в якій просив визнати недійсними положенятрудового контракту, а саме: підпункт «б» пункту 5.3 Контракту з директором ДП «Благодатне», укладеного 31.08.2015 року, відповідно до якого «керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади до закінчення терміну його дії, у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіку погашення заборгованості із заробітної плати»; визнати недійсним підпункт «ї» пункту 5.3 Контракту з директором ДП «Благодатне», укладеного 31.08.2015 року, відповідно до якого «керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади до закінчення терміну його дії, у разі невиконання наказів Органу управління майном.
Оскільки, Міністерством аграрної політики та продовольства України направлено лист до Зміївської державної адміністрації Харківської області від 28.04.2017 року №37-25-11/11101 і погоджено його звільнення з посади директора ДП «Благодатне», ОСОБА_1 було подано до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії що направлені на припинення трудових відносин, зокрема на розірвання трудового контракту від 31 серпня 2015 року з директором Державного підприємства «Благодатне» ОСОБА_1.
Постановлюючи ухвалу суд виходив з того, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову відповідає характеру спірних правовідносин виходячи з обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами щодо забезпечення позову і предметом позовної заяви, що не забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо з огляду на наступне.
Так, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача зазначав, що забороняючи Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, що направлені на припинення трудових відносин, зокрема на розірвання трудового контракту від 31 серпня 2015 року з директором ДП «Благодатне» ОСОБА_1, є фактичним вирішенням спору без розгляду справи по суті, що є порушенням вимог процесуального права, тому, ухвала суду є назаконною і підлягає скасуванню.
Також посилався на те, що судом першої інстанції не наведено мотивів, доказів та обставин з яких він дійшов висновку про необґрунтованість припущення, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Статтею 152 ЦПК України (редакція 2004 року) передбачено види забезпечення позову, проте, вжиті судом заходи забезпечення позову щодо заборони вчиняти Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам будь-які дії, що направлені на припинення трудових відносин, вказаною статтею не передбачено.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а ухвалу суду про задоволення заяви про забезпечення позову не можна вважати законною і обґрунтованою, тому, вона підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Міністерства аграрної політики та продовольства України - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року - скасувати і постановити нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1про забезпечення позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 15 червня 2018 року.
Головуючий:
Судді: