про залишення позовної заяви без руху
15 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/548/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області до ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 6857,90 грн. до місцевого бюджету.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762,00 грн., встановлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік, та враховуючи заявлену майнову вимогу, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у сумі 1762, 00 грн. Проте, позивачем не подано до суду документ про сплату судового збору.
Разом з тим, позивач в позовній заяві заявив клопотання з проханням відстрочити сплату судового збору за подання заяви до винесення судом рішення по справі, у зв'язку із відсутністю фінансування.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 1 цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою (окрім іншого) відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аргументуючи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність фінансування для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № № 3674-VI "Про судовий збір" судам роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суддя враховує те, що наведені позивачем обставини, а саме відсутність фінансування для сплати судового збору є тимчасовими. Позивач може реалізувати свої повноваження на звернення до суду у встановлений Законом спосіб після виділення відповідних асигнувань на сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а тому відмовляє в задоволенні такого клопотання.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- документ про сплату судового збору в повному обсязі - в сумі 1762,00 грн.;
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1.У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову, які вказані в мотивувальній частині ухвали протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Боднарюк О.В.