Справа № 535/1192/17
Провадження № 1-кп/535/4/18
14 червня 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва кримінальне провадження за № 12017170210000322 від 15 вересня 2017 року, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, прізвище на час засудження по вироку від 22. 05.2003 року ( ОСОБА_6 ),
в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України;
Обвинуваченому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту: Так, в другій декаді серпня 2017 року (точні дата та час досудовим слідством не встановлені) ОСОБА_5 , перебуваючи на луках, неподалік від узбіччя дороги по вул. Дімітрова, у сел. Котельва, Полтавської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», з однієї дикоростучої рослини коноплі зірвав листя та суцвіття, для власних потреб, без мети збуту, чим придбав особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс), який в подальшому переніс до підсобного гаражного приміщення за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де їх висушив, після чого перетер руками листя та суцвіття, тим саме виготовив для власного вживання та в подальшому помістив у 3 паперові згортки. Частину даного наркотичного засобу ОСОБА_5 у не встановлений досудовим слідством період часу вжив у даному гаражному приміщенні за допомогою власноручно виготовленої конструкції для куріння, а іншу його частину - зберігав для власних потреб, без мети збуту до 14.09.2017 року.
14.09.2017 року у ході проведення працівниками поліції Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області санкціонованого обшуку, у вищевказаному підсобному приміщенні гаражного приміщення за даним місцем проживання ОСОБА_5 , відшукано та вилучено речовини рослинного походження, зеленого кольору, які відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2956 від 19.09.2017 року, мають ботанічні ознаки рослини коноплі, містять тетрагідроканнабінол і є канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою канабісу у висушеному стані: 1,126 г; 5,669 г та 3,382 г. Крім цього, в даному приміщенні виявлено та вилучено саморобну конструкцію для куріння, на внутрішній поверхні якої, згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2957 від 19.09.2017 року, виявлено нашарування речовини темно-коричневого кольору з запахом продуктів паління, яке містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 0,114 г.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 за висновком, які зробили органи досудового слідства і прокурор кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, які виразилися у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
Судовий розгляд проведено згідно змісту вимог ст. 337 КПК України, лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах пред'явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За змістом вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні у першу чергу підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Суб'єктами доказування цих обставин ст. 92 КПК України визначає слідчого та прокурора.
У судовому засіданні обвинувачений - ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню (злочину), передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України не визнав взагалі, зазначивши суду, що ніякого відношення до знайдених працівниками поліції наркотиків, а саме коноплі не має. В категоричній формі заперечував свою причетність до придбання, виготовлення та зберігання найдених рослин коноплі в підсобному гаражному приміщенні, яким він користується разом зі своєю сім'єю.
Всі докази обвинувачення стосуються лише факту виявлення при обшуку наркотичних засобів та начебто зберігання ОСОБА_5 наркотичних засобів.
Свідки обвинувачення: свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що дійсно він є діючим працівником поліції, і 14.09.2017 року брав участь в присутності понятих під час проведення санкціонованого обшуку, за місцем проживання ОСОБА_5 . У підсобному гаражному приміщенні було відшукано та вилучено 3 паперові згортки з речовиною рослинного походження, зеленого кольору схожою на канабіс, також конструкцію для куріння з пластикової пляшки (бульбулятор). Всі відшукані речі були направлені слідчим на відповідні експертизи. Під час обшуку ОСОБА_5 пояснював, що знайдені згортки з канабісом і пристрій для куріння його; свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що дійсно він є діючим працівником поліції, і восени 2017 року особисто запрошував понятих і брав участь під час проведення санкціонованого обшуку, за місцем проживання ОСОБА_5 . Слідчий перед обшуком зачитав ухвалу суду. Під час обшуку гаражному приміщенні було відшукано та вилучено 3 паперові згортки з речовиною рослинного походження, зеленого кольору схожою на канабіс. Він особисто знайшов пристрій з пластикової пляшки для куріння. ОСОБА_5 при знайденні згортків з речовиною рослинного походження повідомив, що вона належить йому і він її використовував для власних потреб; свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що дійсно восени 2017 року він був запрошений працівниками поліції в якості понятого під час проведення обшуку, за місцем проживання ОСОБА_5 . В ході обшуку в підсобному гаражному приміщенні було знайдено три згортки з якимись рослинами та гілочку. Обвинувачений під час обшуку говорив, що не знає де воно взялось. Поліція склала відповідний протокол і він як понятий розписався в ньому; свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що дійсно 14.09.2017 року вона була запрошена працівниками поліції в якості понятої під час проведення обшуку, за місцем проживання ОСОБА_5 , присутня вона була від початку і до кінця слідчої дії. В ході обшуку дійсно впідсобному гаражному приміщенні було знайдено три паперові згортки з подрібленою рослинною речовиною. Під час обшуку обвинувачений був розгублений; свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що є сусідкою, гаражем і підсобним приміщенням гаража користуються сім'я Стукало ( ОСОБА_6 ), ніхто інший їх будівлями не користується; свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вони є сусідами з ОСОБА_5 спілкуються відносно дітей, ходять в гості один до одного. Гаражним підсобним приміщенням користується сім'я ОСОБА_5 . Буває туди заходять діти, і вона заходила брала огородній інвентар.
Відповідно до змісту протоколу обшуку від 14.09.2018 року, працівниками поліції під час санкціонованого обшуку за відповідною ухвалою слідчого судді, у підсобному гаражному приміщенні за місцем проживання ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , відшукано та вилучено речовини рослинного походження, які мають ботанічні ознаки рослини коноплі, а також саморобну конструкцію для куріння.
Відповідно до змісту висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2956 від 19.09.2017 року, речовини, які було виявлено під час обшуку у ОСОБА_5 , мають ботанічні ознаки рослини коноплі, містять тетрагідроканнабінол і є канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою канабісу у висушеному стані: 1,126 г; 5,669 г та 3,382 г.
За результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні, керуючись законом, оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, під час судового слідства суд приходить до висновку, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 за ч. 1 ст.309 КК України не знайшло свого підтвердження, виходячи з такого.
З урахуванням отриманих безпосередньо в суді показань свідків обвинувачення, жоден з яких не надав об'єктивних, конкретних і неоспорюваних показань про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
Аналізуючи наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд звертає увагу і на те, що стороною обвинувачення взагалі не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочинних дій у формі придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів. Вказані обставини, викладені в обвинувальному акті мають характер припущень.
Так ні органами досудового слідства ні державним публічним обвинуваченням взагалі не зазначено і не надано належних і допустимих доказів (показань свідків, протоколів слідчих дій: протокол огляду, протокол відтворення, слідчого експерименту), які б вказували на обставини або б підтверджували обставин того, що на луках неподалік від узбіччя дороги по вул. Дімітрова, у сел. Котельва, Полтавської області взагалі росли рослини коноплі, а також, що ОСОБА_5 був на даній місцевості в період зазначений в обвинувальному акті, зривав дані рослини коноплі, ніс до підсобного гаражного приміщення за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , дані рослини коноплі, сушив їх, перетерав руками листя та суцвіття коноплі, а також вчинив дії по зберіганню наркотичних засобів.
Жодних доказів органами досудового слідства та прокурором не надано і на підтвердження обставин того, що, ОСОБА_5 помістив перетерту суміш у 3 паперові згортки сховавши її, та вживав дані рослини коноплі (шляхом куріння) за допомогою конструкції для куріння, яку власноручно виготовив. А проведення експертизи № 2670 від 29.09.2017 року та експертизи № 2655 від 28.09.2017 року, ніяких доказів не дали, оскільки при досліджені двох аркушів, які було виличено під час обшуку квартири, на поверхні слідів папілярних узорів не виявлено, в результаті дослідження пристрою для куріння, який виявлений та вилучений 14.09.2017 року, слідів папілярних узорів рук не виявлено.
Згідно змісту вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов'язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Барбера,Мессег та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь - який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Сумнівний характер вчинення ОСОБА_5 , інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
Докази, на які посилається сторона обвинувачення (протокол обшуку, висновок експерта, аркуш з зошита дитини обвинуваченого в який завернуто рослини коноплі), які стосуються факту виявлення при обшуку наркотичних засобів у підсобному гаражному приміщенні за місцем проживання ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , і його особистої причетності до зберігання ним знайдених наркотиків, не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_5 . Оскільки органами досудового слідства не були належним чином і з достатньою повнотою та всебічністю досліджені обставини щодо придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів саме ОСОБА_5 . Будь-які слідчі дії, спрямовані на становлення доказів щодо придбання, виготовлення і зберігання, органами досудового слідства та публічного обвинувачення не проводились.
На думку суду немає беззаперечних доказів, що знайдені наркотики, придбав, виготовив, сховав та зберігав саме ОСОБА_5 , так-як логічний ланцюжок відсутній, неможливо зберігати те, що не придбав не мав і не виготовляв. При цьому, наркотичні засоби є речами, які вилучено з обігу, і у вільному доступі їх не може бути. А сам факт знайдення наркотиків по місцю проживання ОСОБА_5 жодним чином не підтверджує його причетність до цього.
Відповідно до вимог ст.ст. 22,26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338, 340 КПК України.
Як зазначалось, частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Суд, у відповідності до ст. 62 Конституції України, тлумачить це на користь обвинуваченого і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, тому його слід визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1ст. 373 КПК України.
Крім цього обвинувачений ОСОБА_5 , у кінці травня 2017 року (точні дата та час досудовим слідством не встановлені), перебуваючи в м. Пирятин, Полтавської області, незаконно придбав предмет, ударно-дробильної дії - битку з мотузкою на рукоятці та надалі поклав його у легко доступне місце - до салону автомобіля «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він фактично володіє. Після цього ОСОБА_5 , з вказаної дати придбання до 19.09.2017 року, діючи з прямим умислом, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, возив, тим саме зберігав, у легко доступному місці - салоні зазначеного автомобіля «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , вищевказаний предмет, який у відповідності до висновку судової експертизи холодної зброї № 2576 від 21.09.2017 року, є холодною зброєю ударно-дробильної дії.
19.09.2017 року ОСОБА_5 з автомобіля перемістив вищевказану холодну зброю до гаражного приміщення за місцем свого проживання за адресою:
АДРЕСА_1 , де цього ж дня, діючи з прямим умислом, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог вище вказаних нормативних актів, подарував, тим саме збув, ОСОБА_13 дану холодну зброю ударно-дробильної дії. В цей же день (19.09.2017 року), у вечірній час ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_13 погодився підвезти його до місця проживання та останній особисто поклав зазначену холодну зброю у легко доступне місце - до салону автомобіля
«ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким ОСОБА_5 фактично володіє, де і залишив.
20.09.2017 року з ранку на автодорозі по вул. Полтавський шлях у
сел. Котельва, а саме поблизу магазину «Богдан», розташованого за адресою: сел. Котельва, вул. Полтавський Шлях, 203, працівниками поліції ГРПП Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області, зупинено автомобіль «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 . Під час перевірки документів на автомобіль у салоні вказаного автомобіля по заду водійського сидіння на підлозі виявлено вищевказану холодну зброю, яку по приїзду слідчо-оперативної групи Котелевського відділення поліції вилучено.
У судовому засіданні обвинувачений - ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочину), передбаченому ч.2 ст.263 КК України не визнав, при цьому фактично підтвердив виклад обставин зазначених в обвинувальному акті, щодо місця, часу вилучення битки та обставин дарування даної битки своєму двоюрідному брату ОСОБА_13 . Під час системного допиту пояснив суду, що дійсно придбав битку в палатці, як сувенір, щоб повісити для краси в своєму гаражі. Дану битку не вважає холодною зброєю.
При цьому, в більшості висловлював свої суб'єктивні міркування щодо обставин вчинених ним дій, які ніякого правового значення з розгляду даного кримінального провадження не мають.
Хоча обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.263 КК України і не визнав, його винуватість у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених вище в вироку, стверджена безпосередньо дослідженими та оголошеними в ході судового слідства наступними доказами: показаннями свідка ОСОБА_14 , котрий під час судового слідства пояснив суду, що він є діючим працівником поліції і під час несення служби 20 вересня 2017 року в дообідній час на автодорозі по вул. Полтавський шлях у сел. Котельва, поблизу магазину «Богдан», був зупинений автомобіль «ВАЗ-2106», під керуванням ОСОБА_5 . Під час перевірки документів, у салоні вказаного автомобіля по заду водійського сидіння виявлено битку. ОСОБА_5 пояснив, що битку придбав у м. Пирятин і возив її з собою для самозахисту. Фіксація їх дій, як поліцейських фіксувалася службовою відеокамерою. Потім вони викликали слідчо-оперативну групу Котелевського відділення поліції. Слідчий вилучив дану битку; показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_15 , котрі під час судового слідства кожен окремо пояснили суду, що дійсно 20 вересня 2017 року вони їхали додому, але їх зупинили працівники поліції і запросили бути понятими. Під час огляду автомобіля працівники поліції на задньому сидінні виявили дерев'яну битку з мотузкою. Власник битки пояснив, що придбав її в магазині, і не знав про заборону возити битку в автомобілі. Зазначивши суду, що після огляду вони підписали протокол, і поїхали за своїми справами; показаннями свідка ОСОБА_13 , котрий під час судового слідства пояснив суду, що точної дати не пам'ятає, але було це в літку 2017 року він прийшов до ОСОБА_5 , побачив у гаражі висіла битка вона йому сподобалася, і він попрохав ОСОБА_5 подарувати йому на, що останній погодився. Потім ОСОБА_5 підвозив його додому, а подаровану битку він забув у машині.
Крім вище викладеного вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується: витягом з кримінального провадження за № 12017170210000333 від 20 вересня 2017 року, рапортом інспектора СРПП ОСОБА_14 , в якому чітко зазначено, про виявлення битки з мотузкою на рукоятці.
Даними викладеними у протоколі огляду місця події від 20.09.2017 року та фото таблицею до нього, де на місці огляду чітко зафіксовано в салоні автомобіля «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_1 на задньому сидінні битку зі шнурком закріпленому на рукоятці, яку в подальшому вилучено.
Змістом протоколу огляду предмету від 28.09.2017 року, яким зафіксовано перегляд відеозапису із відеорегестратора працівника поліції про хід огляду та виявлення битки, відеозаписом виявлення 20.09.2017 року, вище вказаної битки зі шнурком закріпленому на рукоятці.
Змістом із висновку судової експертизи холодної зброї № 2576 від 21.09.2017 року та фото таблицею до нього, згідно якого наданий на дослідження предмет, являється холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений по типу професійних дитячих бейсбольних біт, із внесенням конструктивних змін у вигляді встановленого темляка, за допомогою промислового та/або подібного йому способу устаткування.
Дані протоколи, висновок експертизи, узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , а також і самого обвинуваченого ОСОБА_5 , щодо придбання битки її перевезення, дарування та обставин виявлення та вилучення працівниками поліції.
Пояснення обвинуваченого - ОСОБА_5 про те, що він не причетний до вчинення кримінального правопорушення (злочину), предбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, викликають у суду сумніви щодо їх достовірності та правдивості, бо вони об'єктивно нічим не підтверджені, ґрунтуються на видуманих суб'єктивних твердженнях і дані обвинуваченим ОСОБА_5 , з метою уникнути кримінальному покаранню за даний злочин, і якимось чином вигородити себе.
Крім цього, суд даючи оцінку показанням обвинуваченого та свідків обвинувачення виходить, також з того, що свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за завідомо неправдиві показання, а обвинувачений не попереджається, що дає йому можливість уникаючи відповідальності говорити суду неправду.
Суд вважає, що посилання захисника-адвоката ОСОБА_4 , які вона виклала в своїй промові на 7 аркушах під час судових дебатів, про те що працівники поліції не мали права проводити огляд автомобіля без участі адвоката, а отримані слідством докази слід визнати недопустимими, є необґрунтованими, оскільки посадові особи поліції та прокуратури, які здійснювали роботу, проводили досудове слідство та процесуальне керівництво та надавали дані документи до суду, діяли в силу своєї компетентності та службових обов'язків, тому вони несуть відповідальність за здійснені ними процесуальні дії, а доказів про оскарження їх рішень в установленому законом порядку або їх недійсність на момент розгляду справи, суду не надано, як і не встановлено в ході судового слідства. Стосовно інших заяв суд відноситься критично, оскільки вони носять характер взаємовиключення, так адвокат зазначає про неправомірність дій поліції по виявленню і вилученню холодної зброї, і в той же час зазначає про добровільну видачу холодної зброї, яка може мати місце лише у випадку коли особа може безперешкодно її носити, використовувати, зберігати і таке інше, але добровільно за таких умов несе до компетентних органів і здає, а не в неї її знаходять.
Суд системно дослідивши та оцінивши надані державним обвинувачем докази в їх сукупності, враховуючи конкретні, фактичні обставини по даному кримінальному провадженню, допитавши обвинуваченого та свідків, проаналізувавши норми кримінального закону вважає, що органи досудового слідства та державне обвинувачення довели перед судом, те що обвинувачений - ОСОБА_5 , винний в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), за вище вказаних обставин, а саме у носінні та збуті іншої холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України. Винуватість ОСОБА_5 , поза розумним сумнівом у скоєнні вище вказаного кримінального правопорушення (злочину) за встановлених вище у вироку обставин, які є процесуальним джерелом доказів, і знайшли своє підтвердження безпосередньо у судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» визначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить, із вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, обумовлену тим, що він раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, на сьогоднішній час ніде не працює, перебуває на обліку в центрі занятості. Також суд врахував позицію публічного обвинувача та захисника-адвоката викладених ними в їх письмових промовах.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає - наявність на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України, в ході досудового слідства та судового засідання не виявлено.
З урахуванням пом'якшуючих та за відсутності обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого, позицію державного обвинувача та захисника-адвоката, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому - ОСОБА_5 покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, так-як обвинувачений в теперішній час не являється надзвичайно небезпечною особою і його перевиховання можливе застосувавши інший вид покарання в межах санкції відповідної частини та статті, а саме призначити покарання у виді громадських робіт, так як інша міра покарання, буде недоцільною і не матиме виховного та профілактичного впливу для обвинуваченого. Перешкод відповідно до вимог ч.3 ст. 56 КК України на час винесення вироку судом не виявлено.
Таке покарання на думку суду, буде справедливим, співмірним та домірним вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню (злочину), необхідне і достатнє для виправлення і соціальної реабілітації обвинуваченого - ОСОБА_5 , а також попереджатиме і запобігатиме вчиненню обвинуваченим нових злочинів і в повній мірі відповідатиме меті кримінального покарання.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому процесуальні витрати на проведення судової експертизи холодної зброї № 2576 від 21.09.2017 року в сумі 395 гривень 48 копійок затрачених експертами Полтавського НДЕКЦ МВС України відповідно до вимог ст. 118-122 КПК України, необхідно стягти з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Оскільки суд прийшов до висновку про ухвалення виправдувального вироку по кримінальному правопорушенню (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, то витрати на проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2956 від 19.09.2017 року в сумі 593 гривень 22 копійок, № 2957 від 19.09.2017 року в сумі 593 гривень 22 копійок, судових трасологічних експертиз №2670 від 29.09.2017 року в сумі 593 гривень 22 копійок, №2655 від 28.09.2017 року в сумі 395 гривень 48 копійок, судових почеркознавчих експертиз №2660 від 29.09.2017 року в сумі 989 гривень 60 копійок, № 3026 від 07.11.2017 року в сумі 989 гривень 60 копійок, не підлягають стягненню з обвинуваченого, а повинні бути віднесені на рахунок Держави.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
Захід забезпечення кримінального провадження застосований ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 22.09.2017 року, про накладення арешту на майно, а саме: дерев'яну битку - залишити в силі та вирішити долю арештованого майна в порядку визначеному ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.
Питання про речові докази по кримінальному провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст. ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого - ОСОБА_5 застосований ухвалою слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області від 16.11.2017 року, закінчився 14 січня 2018 року, і більше не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 371, 373, 374, 376, КПК України, суд;-
ОСОБА_5 , визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_5 виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Обвинуваченого - ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання: по ч. 2 ст. 263 КК України у виді 240 (двохсот сорока) годингромадських робіт.
Речові докази по кримінальному провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: зошит шкільний 12 аркушів в лінійку з рукописними записами на обкладенці Старокожко Ельвіри, 3 зошити шкільні з рукописними записами ОСОБА_16 поміщені до експертного пакету №2299407, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області, повернути законному володільцю ОСОБА_17 , 2 аркуші паперу, поміщені до експертного пакету № 4047265, фрагмент фольги та саморобна конструкція для куріння, поміщені до експертного пакету № 3126185, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області, як такі, що вилучені з обігу та не мають ніякої цінності - знищити. Документи: DVD диск марки «Maximus», CD диск марки «Traxdata», зберігати при матеріалах кримінального провадження наданих прокурором.
На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 п.3 КК України, ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було предметом злочину, а саме: речовини рослинного походження зеленого кольору які мають ботанічні ознаки рослини коноплі, містять тетрагідроканнабінол і є канабісом, масою у висушеному стані: 1,126г., 5, 669г., 3,382г., поміщені до експертного пакету № 2489881, дерев'яну битку, які зберігаються в камері речових доказів Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області - конфіскувати у власність Держави та знищити.
Стягти з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи холодної зброї № 2576 від 21.09.2017 року в сумі 395 гривень 48 копійок.
Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, судових трасологічних експертиз, судових почеркознавчих експертиз в сумі 4154 грн 34 коп., віднести на рахунок Держави.
Вирок може бути оскаржений через Котелевський районний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору вирок вручити негайно після його проголошення.
Роз'яснити, обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок складений і надрукований в нарадчій кімнаті.
Суддя