Справа №536/708/16-ц
07 червня 2018 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді: - Колотієвського О.О.,
секретаря: - Клонової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області - ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4, -
встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_3 перебуває зведене виконавче провадження № 56207661, до складу якого входять:
- виконавче провадження № 56205380 з примусового виконання виконавчого листа № 536/708/16-ц, виданого 23.11.2016 р. Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 1 617,00 грн.;
- виконавче провадження № 56203796 з примусового виконання виконавчого листа № 536/708/16-ц, виданого 23.11.2016 р. Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 161 710,12 грн.
В ході примусового виконання було встановлено , що боржнику належить житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1
Приватний виконавець ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява , згідно якої просить подання задовольнити та розглядати справу у його відсутність.
Сторони виконавчого провадження не викликалися відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини справи.
Відповідно до виконавчого листа № 536/708/16-ц виданого на підставі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики в сумі 6000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на день винесення рішення складає 148 908 грн. та три проценти річних в сумі 515,84 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на день винесення рішення складає 12 802,12 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 1617,00 грн.
17.04.2018 р. постановами відкрито виконавчі провадження з виконання вказаних виконавчих листів.
17.04.2018 р. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Усі виконавчі дії проводяться приватним виконавцем у межах зведеного виконавчого провадження.
Постанови про відкриття виконавчих проваджень направлені боржнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою, що вказана у виконавчому документі.
Згідно повідомлення Укрпошта постанови про відкриття виконавчих проваджень отримані боржником 22.04.2018 р.
Виконавцем керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження» проведено перевірку майнового стану боржника. Встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить транспортний засіб, місцезнаходження якого не відомо та житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 Інше рухоме майно та грошові кошти не виявлені.
02.05.2018 р. боржнику направлено офіційне повідомлення про проведення виконавчих дій, пов'язаних з описом та арештом житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, на 14.05.2018 р. на 15.00 год.
Згідно повідомлення Укрпошта повідомлення отримано боржником 05.05.2018 р.
14.05.2018 р. здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 з метою проведення опису та арешту майна. Проте доступу до помешкання надано не було, боржник про неможливість бути присутнім при проведенні виконавчих дій 14.05.2018 р. ніяким чином виконавця не повідомив.
Згідно статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність
Відповідно до п. 13 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб
Статтею 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Положення ст. 439 ЦПК України дають підстави для висновку про те, що подання про примусове входження до житла боржника має розглядатися за обов'язкової участі державного виконавця, який має довести суду наявність підстав для задоволення такого подання (зокрема, надати докази щодо ухилення боржника від примусового виконання рішення суду), із наданням також матеріалів виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження приватним виконавцем вживались всі необхідні дії передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10.08.2016 р.
Таким чином, судом встановлено, що приватному виконавцю необхідно здійснити примусове входження до житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Відповідно до пунктів 4, 13, ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право приватного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.
У відповідності до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено вКонституції Україний міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майна.
Подання приватного виконавця містить докази того, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір приватного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникає викликів приватного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.
Відповідно до чинного законодавства України виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно.
Отже, за змістом наведених норм слід дійти висновку, що станом на час порушення питання про необхідність входження у житлове приміщення боржника на підставі рішення суду, уповноважена особа органу примусового виконання зобов'язана дотриматись встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій від часу відкриття провадження, як це визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження», що має місце в даному випадку.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, однак боржник є власником житлового будинку з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення подання приватного виконавця ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла боржника, оскільки виконавцем надано достатньо доказів, які свідчать про необхідність надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника як можливого способу виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.258-260,261,439 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове проникнення до житла задовольнити .
Надати дозвіл на примусове проникнення до житлового будинку з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, для проведення виконавчих дій по виконанню зведеного виконавчого провадження № 56207661.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.
СуддяО. О. Колотієвський