Справа № 371/1061/17 Головуючий у І інстанції Капшук Л. О.
Провадження № 22-ц/780/2554/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 22 14.06.2018
14 червня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі судді судової палати в цивільних справах - ОСОБА_1, розглянувши клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
У серпні 2017 року до суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_2 та просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 0094-12, укладений 01.12.2012 між нею та СТОВ «Агросвіт», згідно з яким вона передала відповідачу в строкове платне користування строком на 14 років земельну ділянку загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 3222982600:03:201:0025, належну йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 730866 від 27.09.2012. Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Миронівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 за № 322290004004404. Також просила стягнути з відповідача сплачений нею по справі судовий збір.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 березня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 26.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про задоволення вимог позивача; витребувати від Миронівського ВП ГУ Національної поліції в Київській області для огляду в апеляційному суді оригіналів Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, які підтвердять реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012 № 0094-12, укладеного між позивачем та відповідачем, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку № 1793 сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області, що належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 730866 від 27.09.2012, загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 3222982600:03:201:0025, строком на 14 років, з 01.12.2012 по 01.12.2026.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 08 червня 2018 року.
Станом на 14 червня 2018 року відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов.
Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 365 ЦПК України у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду суддя-доповідач за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У клопотанні представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів не вказано причин необхідності їх витребування, не обґрунтовано належність та достатність доказів, які, на його думку, необхідно витребувати. Також не надано доказів неможливості самостійного отримання витребуваних доказів.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч.2 ст. 77 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Звертаючись до суду з клопотанням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не обґрунтував своїх вимог щодо необхідності витребування доказів судом апеляційної інстанції, не вказав обставин, чому дане клопотання не заявлялось в суді першої інстанції, не надав докази неможливості їх подання до місцевого суду.
За таких обставин клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 365, 367 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області ОСОБА_1