Справа № 368/82/18
Рішення
Іменем України
"04" червня 2018 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 534,41 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди заподіяних в результаті порушення права власності, незаконних дій щодо пошкодження частини паркану та порушення правил добросусідства.
Мотивував позов тим, що він є власником житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Південна, 129а.
На початку літа 2017 року ОСОБА_4 здійснював оранку своєї земельної ділянки (городу) трактором з плугом. Під час проведення вказаної оранки, плугом було пошкоджено частину його паркану довжиною приблизно 8,5 метрів. А саме, було пошкоджено: 8,5 метри фундаменту, 11 шлакоблоків, штукатурка паркану площею близько 3,4 м2, вибито 2 шлакоблоки на кутовій опорі паркану.
У зв'язку з незаконними діями відповідача неодноразово звертався із заявами до Кагарлицької міської ради та Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП у Київській області. За результатами розгляду заяв будь-яких заходів по відношенню до відповідача вжито не було. Що призвело до вчинення з боку відповідача та його рідних погроз, прокльонів та інших дій в супереч правилам добросусідства.
Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам. свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
В супереч вказаним вимогам Цивільного кодексу України відповідач вчинив незаконні дії, тобто обробляючи свою земельну ділянку пошкодив частину паркану позивача довжиною приблизно 8,5 метрів, що призвело до заподіяння значної матеріальної шкоди позивачу.
Для того щоб облаштувати (відремонтувати) пошкоджену частину паркану, яка була пошкоджена відповідачем, позивачем мають бути понесені витрати на будівельні матеріали та роботи в сумі 534,41 грн. (зокрема придбати пісок, цемент, шлакоблок).
Таким чином, Відповідач згідно вказаних норм Цивільного кодексу України зобов'язана відшкодувати Позивачу завдану нею матеріальну шкоду в розмірі 534,41 гривень.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У зв'язку з порушенням Відповідачем прав Позивача, а саме пошкодженням паркану, заподіянням матеріальної шкоди, Позивачу було заподіяно також моральної шкоди. При цьому, Позивач зазнав сильних моральних переживань в результаті того, що відчув сильне душевне хвилювання, коли побачив, що Відповідач пошкодив частину його паркану. Моральні та фізичні страждання спричинили погіршення емоційного та психологічного стану Позивача. У зв'язку з необхідністю відновлення (ремонту) частини паркану будуть порушені нормальні життєві зв'язки Позивача, оскільки він змушений буде докладати зусиль та додаткових коштів для відновлення (ремонту) частини паркану. Також, Позивачу довелося звертатись до Кагарлицької міської ради та Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП у Київській області з метою відновлення своїх порушених прав та доводиться звертатись до суду з даним позовом, оскільки Відповідач відмовляється відшкодовувати заподіяну шкоду.
Виходячи з обсягу та характеру моральних, психологічних та фізичних страждань позивач оцінює розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 5000 гривень.
Відповідачем також і іншими протиправними діями завдається моральна шкода Позивачу.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Також обґрунтував спричинення моральної шкоди тим, що відповідачем та його близькими неодноразово вчинялись дії, які створювали для позивача негативний вплив та незручності.
Протягом 2013- 2016 років сім'є відповідача в безпосередній близькості до вікон будинку позивача спалювала сухий бур'ян на свій земельній ділянці, від чого дим потрапляв до будинку Позивача. Також, в безпосередній близькості до будинку Позивача постійно викидалось органічне та неорганічне сміття, що призводило до появи великої кількості комах. Просив стягнути з відповідача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Крім цього, відповідач та його близькі постійно звинувачують позивача у тому, що він побудував паркан не на своїй земельній ділянці. Через що позивач змушений був звертатись за допомогою до спеціалістів-геодезистів та витрачати власні кошти на встановлення меж своєї земельної ділянки. Проте, навіть після встановлення меж земельної ділянки позивача, відповідач та його близькі звинувачували позивача в тому, що він «підкупив» геодезистів та в нього все одно побудований паркан не на його земельній ділянці. Просив стягнути з відповідача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди
Також, позивача звинувачували у тому, що його вигрібна яма побудована з порушення норм. Після чого позивач звернувся до органів санепідемслужби, яка перевірила будівництво вигрібної ями на предмет відповідності нормам та встановила, що все відповідає санітарним нормам, відстань від питних колодязів становить 47 та 36 метрів. Просив суд стягнути з відповідача 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Вказані протиправні, на думку позивача, дії відповідача та його близьких завдали позивачу значної моральної шкоди, оскільки порушення правил добросусідства та створювані незручності призвело до сильних моральних переживань в результаті того, що відчув сильне душевне хвилювання. В результаті вказаних моральні страждання відбулося погіршення стану здоров'я Позивача (значно підвищився цукор у крові). Тому Позивач змушений був звертатись за медичної допомогою та проходити медичні обстеження.
Згідно п. г) ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, коли власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затемнення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо).
Відповідно до ст. 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки тощо.
Згідно ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
В судовому засіданні позивач та представник позивача - адвокат ОСОБА_1 пояснили, що позов підтримують.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, так як не доведено обставин якими обґрунтовується позов.У відзиві послався на те, що пред'являючи вимоги про стягнення з відповідача компенсацію за заподіяну ним моральну шкоду не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру. У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Позивач обґрунтував заподіяну йому моральну шкоди виключно словами, що містяться в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації в сумі, яка становить саме 18000 грн.
Крім того, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, позивач зазначає, що він проходив медичні обстеження, під час якого ним було витрачені кошти на лікування, придбання ліків на суму 960 грн. Однак, в матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (чеки, касові чеки, квитанції) чи інші документи, які свідчили про витрачення коштів на придбання будь-яких ліків.
В позові позивач зазначає, що на початку весни 2017 року при здійсненні оранки земельної ділянки трактором з плугом, було пошкоджено його частину паркана.
В той же час, в матеріалах справи наявна відповідь Кагарлицького ВП від 29.09.2017 року у якій зазначено, що в ході проведення перевірки працівниками ВП підтвердження щодо причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до пошкодження огорожі не виявлено.
Згідно відповіді на адвокатський запит була отримана відповідь Кагарлицької міської ради від 20.03.18р. № 436/02-444 про те, що паркан позивача не пошкоджений.
Судом встановлено слідуюче.
Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивач повинен довести ті обставини , на які він посилається як на підставу свої вимог, але не довів.
А саме, не довів, що у 2017 року ОСОБА_4 здійснював оранку своєї земельної ділянки (городу) трактором з плугом і плугом було пошкоджено частину паркану позивача по вул.. Південній,129а в м. Кагарлику. Надав суду повідомлення з поліції від 29.09.2017 року про те, що не отримано підтвердження пошкодження особами паркану. Також надав акт від 5.07.2017 року , складений за участю позивача та ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що під час оранки трактором з плугом пошкоджено 11 штук шлакоблоку, знесена штукатурка паркану на площі 3,4 кв.м. і на кутовій опорі вибито плугом 2 шлакоблоки. Але суд оцінює критично достовірність обставин, вказаних в акті, так як позивач в судовому засіданні пояснив, що оранка і пошкодження відбулись в квітні 2017 року і свідків події не було, пройшов значний проміжок часу до дня складення акту і акта не містить даних про наявність у вказаних осіб спеціальних знань для визначення причин пошкоджень. А відповідачем надано повідомлення від 2.05.2018 року про те, що техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9, за участю позивача проведено обстеження цокольної частини паркану і встановлено наявність пошкоджень які виникли під час дії атмосферних опадів в наслідок недотримання технології виконання будівельних робіт під час його спорудження. Також позивач надав 4 фотографії паркану з яких не вбачається пошкоджень паркану плугом.
Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивач не довів, що відповідач вчинив неправомірні дії шляхом пошкодження паркану позивача. Тому відсутні підстави для відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до ст.1167 ЦК України встановлено слідуючі підстави відповідальності за завдану моральну шкоду:
1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Позивач не довів, що відповідач вчинив неправомірні дії шляхом пошкодження паркану позивача і тому не доведено спричинення моральної шкоди позивачу шляхом неправомірного пошкодження відповідачем паркану позивача. Тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди в цій частині позову.
Також позивач не довів, що протягом 2013- 2016 років сім'є відповідача в безпосередній близькості до вікон будинку позивача спалювала сухий бур'ян на свій земельній ділянці, від чого дим потрапляв до будинку Позивача. Також, в безпосередній близькості до будинку позивача постійно викидалось органічне та неорганічне сміття, що призводило до появи великої кількості комах.
Позивачем надано суду повідомлення виконкому Кагарлицької міської ради від 2.12.2014 року, що при розгляді заяви позивача було встановлено , що ОСОБА_4 біля власного городу ,а не на власній земельній ділянці, що межує з домоволодінням позивача, розміщує органічні відходи та в даному місці здійснює спалювання побутового сміття, що створює позивачу незручності у користуванні власною земельною ділянкою. Але вказане повідомлення не містить які і коли конкретно незручності відповідач створив позивачу та на підставі яких даних це встановлено, а є посилання на те, що комісія не спілкувалась з відповідачем та членами його сім'ї у зв'язку з їх відсутністю на час роботи комісії. Позивачем не надано доказів наявності диму у будинку позивача та великої кількості комах на земельній ділянці позивача.
Згідно ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Тому позивачем не доведено, що відповідач вчинив неправомірні дії шляхом використання земельної ділянки відповідно до їх цільового призначення, при яких власнику, землекористувачу сусідньої земельної ділянки завдано незручностей і позивачу спричинено моральну шкоду. А тому в цій частині позову слід відмовити.
Також позивач не довів, що відповідач постійно звинувачує позивача у тому, що він побудував паркан не на своїй земельній ділянці і в зв'язку з цим «підкупив» геодезистів, а також не довів , що відповідач звинувачує позивача у тому, що його вигрібна яма побудована з порушенням норм і це не відповідає дійсності, так як позивач не надав доказів на підтвердження вказаних обставин. І вказані дії, на які вказував позивач, регулюються не ст.103 ч.1 ЗК України про зміст добросусідства про що вказував позивач . А регулюються ст.297 ч.1 ЦК України про право кожного на право на повагу до його гідності та честі, а також ст.280 ч.1 ЦК України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням особистого немайнового права фізичної особи.
Тому в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. 297 ч.1, 280, 1166 ч.1, 1167 ЦК України, ст.103 ч.1 ЗК України, ст. ст. 12,81,89, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення виготовлено 8.06. 2018 року.
Суддя: В.І. Кириченко