Вирок від 14.06.2018 по справі 366/3946/17

Єдиний унікальний номер 366/3946/17

Номер провадження 1-кп-366/37/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , (секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,,

за участю прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017110180000532, внесеного в ЄРДР 03.11.2017 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Запрудка Іванківського району Київської області, громадянин України, українець, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимий:

01.02.1989 р. Іванківський районним судом Київської області за ч.3 ст. 140 КК України 1960 р. до 2 років позбавлення волі;

26.07.1991 р. Ватутінським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 86 КК України 1960 року до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

24.04.2002 року Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 187, 70 КК України 7 років позбавлення волі;

26.07.2011 р. Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

02.11.2017 року Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 3 роки,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Красятичі Поліського району Київської області, громадянин України, українець, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , проживаючє за адресою АДРЕСА_4 , раніше судимий 04.11.2004 Іванківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 приблизно о 15 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, в приміщенні будинку АДРЕСА_4 , вирішив вчинити крадіжку майна з будинку АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_8 .

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного, протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 прийшов до зазначеного господарства та через вхідну хвіртку проник на територію господарства. Там ОСОБА_5 руками зірвав навісний замок з вхідних дверей будинку, після чого за допомогою пилки, яку приніс із собою, демонтував із системи опалення три батареї опалення по сім секцій кожна та одну металеву трубу. При цьому, батареї ОСОБА_5 залишив у приміщенні будинку, а металеву трубу виніс на територію господарства, однак через відсутність достатньої фізичної сили не зміг нести, у зв'язку з чим вирішив знайти спільників.

В подальшому ОСОБА_5 вийшов на вулицю Соборну в с.Сукачі Іванківського району Київської області, де зустрів ОСОБА_6 та запропонував йому з господарства АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_8 , викрасти металеву трубу.

Того ж дня, приблизно о 16 год. ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , прийшли до господарства АДРЕСА_4 , через вхідну хвіртку зайшли на територію господарства. Перебуваючи на території вказаного господарства, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 таємно, з корисливих мотивів викрали металеву трубу із системи опалення вагою 50 кг, вартістю 240 грн., яку ОСОБА_5 підготував заздалегідь, чим спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду.

Три батареї опалення по сім секцій кожна вартістю 55 гривень за одну секцію на загальну суму 1155 гривень, які ОСОБА_5 підготував до викрадення і залишив у будинку АДРЕСА_4 , з метою подальшого завершення крадіжки та продажу, як металобрухт, ОСОБА_5 не зміг викрасти та продати, оскільки того ж дня був затриманий працівниками Іванківського ВП.

Зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами вина обвинувачених доведена, а їх злочинні дії правильно кваліфіковані прокурором після зміни обвинувачення в суді:

ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, а

ОСОБА_5 за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і дав суду детальні покази щодо його обставин: 02.11.2017 року до нього зайшов ОСОБА_9 . Вони випили і той пішов. Приблизно о 15 год. він ( ОСОБА_5 ) сам проник до будинку потерпілої, який знаходиться по АДРЕСА_5 , зірвавши замок на вхідних дверях руками. Взятою з собою ножовкою він відрізав батареї, підготувавши все для викрадення. При цьому батареї залишив у хаті біля печі, а трубу-регістр виніс на подвір'я. Приблизно о 16 год. він зустрів ОСОБА_6 біля зупинки, і попросив його допомоги донести трубу-регістр з господарства потерпілої на пункт прийому металобрухту. Про батареї мови не вів. Мав намір їх забрати пізніше. Зайшли на подвір'я. ОСОБА_6 в будинок не заходив. Взяли трубу-регістр, понесли до ОСОБА_10 , який в селі приймав метал. Там не було господаря, вони поклали трубу на ваги. Чекали ОСОБА_10 , щоб здати метал та отримати гроші. Тут їх і виявили та затримали працівники поліції. Готуючи, крім труби, для викрадення і батареї він мав намір повернутися за ними для того, щоб також здати на метал. Відшкодувати потерпілій збитки готовий і тепер. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_6 визнаючи свою причетність до винесення трубу-регістру з подвір'я потерпілої, дав наступні показання: 02.11.2017 року він прийшов додому після суду. В той день він був засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України . Йому було призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України було звільнено від відбування покарання та призначено іспитовий строк 3 роки. Прийшовши додому, випив, переодягнувся і пішов до співмешканки. ОСОБА_11 він зустрів біля зупинки в с. Сукачі. Останній запропонував здати трубу на метал. У будинок він особисто не заходив, як не заходив туди при ньому і ОСОБА_12 . Він же і сказав, що йому дозволила власниця взяти труби, начебто за ремонтні роботи. ( Суд зауважує, що ОСОБА_5 цього твердження жодного разу під час судових засідань не підтвердив, заперечуючи такий факт). Зайшли через незачинену хвіртку. Труба стояла біля будинку. При ньому туди не заходив і ОСОБА_13 . Трубу вони взяли на вулиці, біля входу у будинок. Двері у будинок були відкриті. Занесли трубу на пункт прийому ( АДРЕСА_6 ). Там не було прийомщика. Стали чекати. Хвилин через 10 приїхала поліція. Щодо оцінки своїх дій, то зазначив, що якщо допомагав, то, мабуть, це крадіжка. Про батареї нічого не знав, побачив їх лише коли поліція привезла на місце події.

Вина обвинувачених у скоєнні інкримінованого їм злочинних дій у судовому засіданні підтверджується:

-Показаннями свідка ОСОБА_14 у судовому засіданні, які зводяться до того, що вона проживає по АДРЕСА_7 . 02.11.2017 року ввечері, коли ще було не темно, вона проводжала подругу своєї доньки. На відстані приблизно у 50 м побачила, що дві особи щось несуть. Тоді вона сфотографувала цих осіб на телефон (здалеку). Впізнала цих осіб на фото. Звідки несли вона не бачила, але здогадалась. Зателефонувала 102. Приїхала поліція. Коли оглядали будинок потерпілої, то біля печі побачили три батареї, які вже були відрізані. На даний час батареї знаходяться у неї на зберіганні.

-витягом з кримінального провадження № 12017110180000532, внесеного в ЄРДР 03.11.2017 року за фактом крадіжки з будинку потерпілої ОСОБА_8 ;

-рапортом поліцейського про те, що під час відпрацювання повідомлення, яке на дійшло о 17:02 02.11.2017 року, про крадіжку батарей опалення з будинку АДРЕСА_4 було зупинено ОСОБА_6 та ОСОБА_15 . Останній під час розмови зізнався в крадіжці, яку він скоїв в АДРЕСА_5 , а саме: викрадення батарей опалення. Також ОСОБА_5 добровільно видав пилку по металу, яка в нього була під курточкою, якою він зрізав батареї опалення;

-рапортом з ВП про крадіжку від 02.11.2017 р.;

-показами потерпілої ОСОБА_8 про те, що вона постійно проживає і працює в м. Київ. У с. Сукачі має домоволодіння, яке, з особистих причин, вона не має можливості часто відвідувати. Маючи намір привести будинок в порядок, вона завозила туди будматеріали. Але будинок періодично грабували. Телефонували сусіди, що виносять метал. За тиждень до крадіжки вона була там. Побачила, що повитягали будівельні матеріали. З*явились чужі інструменти: сіра ножовка і полотна. Тоді вона зрозуміла, що ще будуть красти. 02.11.2017 року подзвонила сусідка, що побачила, як хтось ніс від її будинку трубу. По-людськи вона вважає, що за батарею і не слід людину «садити», але, коли вона ознайомлювалась з матеріалами справи, то побачила, що обвинувачені не мали крайньої необхідності у здійсненні крадіжки та грошах.

-заявою ОСОБА_8 про дачу дозволу на огляд господарства від 02.11.2017 року;

-протоколом огляду місця події від 02.11.2017 року з ілюстративною таблицею до нього - господарства, розташованого по АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_8 , в ході якого було оглянуто територію господарства (огорожу), приміщення будинку, де, в одній з кімнат, біля печі виявлено три батареї по 7 секцій кожна, які були зрізані і зняті зі стін. Батареї та виявлені сліди пальців рук були вилучені до Іванківського ВП;

-постановою від 03.11.2017 року про визнання речовими доказами трьох батарей опалення по 7 секцій кожна та передачу їх на відповідальне зберігання ОСОБА_14 та її розпискою про їх отримання;

-протоколом огляду предмета (металевої труби (регістра)), з ілюстративною таблицею до нього, від 03.11.2017 року, яку добровільно видав ОСОБА_5 , і яка була перед цим занесена ним та ОСОБА_6 до господарства АДРЕСА_6 для здачі на металобрухт без відома власника господарства ОСОБА_16 , що також підтверджується заявами як ОСОБА_5 так і ОСОБА_16 від 03.11.2017 року;

-актом зважування металобрухту від 03.11.2017 року, з якого вбачається, що вага викраденої обвинуваченими труби становить 50 кг;

-постановою від 03.11.2017 року про визнання речовими доказами металевої труби (регістру) та передачу її на відповідальне зберігання ОСОБА_16 та його розпискою про її отримання;

-заявою ОСОБА_5 від 03.11.2018 року про добровільну видачу пилки по металу, за допомогою якої він відпилював батареї у будинку потерпілої та протоколом огляду зазначеної пилки від 03.11.2017 року з ілюстративною таблицею до нього;

-постановою від 03.11.2017 року про визнання речовим доказом пилки по металу та передачу її на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Іванківського ВП та квитанцією про її отримання від 03.11.2017 року;

-протоколами пред'явлення речей для впізнання від 04.11.2017 року, якими підтверджується, що потерпіла ОСОБА_8 впізнала три батареї та металеву трубу, які були в неї у будинку як система опалення;

-висновком експерта № 8-1/5653 від 10.11.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого сліди пальців рук, вилучені під час огляду з будинку потерпілої придатні для ідентифікації і залишені ОСОБА_5 ;

-постановою від 03.11.2017 року про визнання речовим доказом трьох липких стрічок зі слідами папілярних візерунків пальців рук, які належать ОСОБА_5 , вирішено зберігати їх у матеріалах кримінального провадження;

-висновком експерта № 12-4/1482 від 17.11.2017 року про те, що ринкова вартість металевої труби білого кольору (із чорних металів) вагою 50 кг за ціною брухту чорних металів станом на 03.11.2017 року могла становити 240 грн.;

-висновком експерта № 12-4/1479 від 30.11.2017 року, відповідно до якого ринкова вартість однієї секції чавунного радіатора опалення станом на 03.11.2017 року могла становити 50 грн.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2017 року за участю ОСОБА_5 в ході якого останній підтвердив свої покази про те, як 02.11.2017 року приготував батареї та металеву трубу для викрадення з будинку потерпілої, і як після цього зустрів ОСОБА_17 , якого попросив допомогти занести металеву трубу на пункт прийому металобрухту;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2017 року за участю ОСОБА_6 в ході якого останній підтвердив свої покази про те, що 02.11.2017 року його зустрів ОСОБА_5 і запропонував здати металеву трубу на металобрухт, а на зароблені гроші випити горілки. Вони пішли до будинку потерпілої, де біля ганку ОСОБА_5 приготував трубу білого кольору. Вони взяли трубу і понесли її на металоприйомку, щоб здати її на метал та заробити гроші. Принесли, поклали на ваги, стали чекати власника, але не дочекались, так як були виявлені працівниками поліції.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 стверджував, що його підзахисного слід виправдати за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що його вина не доведена. Його підзахисний не знав достовірно, що це чуже майно ( ОСОБА_18 не говорив йому про це). ОСОБА_19 знав, що останній там працював, тому господар міг розпорядитися своїм майном і дозволити ОСОБА_20 його забрати та здати на метал. Виходячи з презумпції невинуватості, до показів ОСОБА_11 требі ставитись критично. Нічим, крім показань ОСОБА_11 , вина його підзахисного не підтверджується, а цього недостатньо для визнання його винуватості.

З цього приводу стороною обвинувачення зазначено, що спочатку захисник ОСОБА_7 був призначений центром надання вторинної правової допомоги для захисту обох обвинувачених. Оскільки в їх показах у судовому засіданні виникли розбіжності, і слід було вирішувати питання про призначення іншого захисника, ОСОБА_5 відмовився від захисника, став захищатися самостійно. Жодного разу під час судових засідань ОСОБА_5 не підтвердив слів ОСОБА_6 про те, що він говорив йому про те, що працював у потерпілої. Його показання зводились до того, що він запропонував ОСОБА_6 піти до будинку потерпілої, забрати там метал та здати його на металобрухт. ОСОБА_19 є місцевим жителем, всіх знає, а ОСОБА_13 приїжджий.

Суд погоджується з такою позицією обвинувачення, виходячи з наступного. ОСОБА_6 раніше був неодноразово засуджений саме за вчинення корисливих злочинів (крадіжок). При чому останній раз саме у день скоєння інкримінованого йому злочину (за кілька годин до його скоєння). Йому було призначене покарання у виді позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробовуванням і іспитовим строком 3 роки. Розуміючи наслідки порушення іспитового строку, зокрема, вчинення в цей період нового злочину, він, будучи місцевим жителем, як сам зазначав живе за дві хати він місця події, вже через кілька годин погоджується на пропозицію ОСОБА_5 допомогти йому перенести трубу з чужого господарства за відсутності господарів. Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 говорив йому про те, що цю трубу власниця будинку дозволила йому забрати за проведені ремонтні роботи. По-перше, ОСОБА_5 це категорично заперечує, при чому жодної користі від цього він не має, по-друге, як вбачається з протоколу огляду місця події, проведеного в день скоєння злочину 02.11.2017 року, вхідні двері до будинку явно пошкоджені (ілюстрація № 4), а всередині жодних ознак будь-яких ремонтних робіт немає. Відтак, суд розцінює ці показання обвинуваченого ОСОБА_21 як обрану лінію захисту з метою уникнення покарання за скоєний злочин.

Щодо кваліфікації дій обвинувачених за зміненим обвинуваченням, яке суд вважає доведеним. З показань ОСОБА_22 слідує, що він мав умисел, спрямований на викрадення чотирьох об'єктів для здачі їх на металобрухт ( труби (регістра) та трьох батарей опалення). Саме він одноособово (інше у судовому засіданні та під час досудового розслідування не встановлено) проник до будинку потерпілої та приготував все для викрадення: відрізавши батареї, поставив їх біля печі, а металеву трубу (регістр) виніс з будинку, поставив біля входу до нього, для подальшого викрадення та реалізації. Тобто, дії ОСОБА_5 від початку проникнення до будинку потерпілої і до моменту його затримання працівниками поліції були спрямовані на викрадення всіх чотирьох об'єктів ( труби та трьох батарей). У зв*язку з тим, що був затриманий, він, з незалежних від нього причин не зміг довести свій первинний умисел до кінця: разом з ОСОБА_6 вони змогли викрасти лише регістра, яким вже мали можливість розпорядитися на власний розсуд, що і зробили, коли принесли його на пункт прийому металобрухту. Три батареї залишились у будинку приготованими для подальшого викрадення. Тому в цій частині прокурор вірно змінила обвинувачення на замах на вчинення крадіжки. Подвійна кваліфікація і за ч.3 ст. 185 КК України (щодо викрадення труби) та за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України (щодо батарей) є недоречною, так як дії ОСОБА_5 охоплювалися єдиним умислом.

Дії ж ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за зміненим обвинуваченням за ч.2 ст. 185 КК України і лише за фактом викрадення металевої труби (регістра). П.22 постанови Пленуму ВСУ № 0 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що «під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей». В даному випадку відведеним місцем зберігання викраденої труби був будинок, з якого ОСОБА_5 її виніс, приготувавши для викрадення. Відтак, ОСОБА_6 не здійснював дій, направлених на проникнення у сховище, відведене для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей. Але, допомагаючи викрадати підготовлену для цього ОСОБА_13 трубу, не знаючи про наявність підготовлених для цього ж батарей, ОСОБА_6 скоїв закінчений злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченим у відповідності до ст. 65 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення і попередження нових злочинів, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який інкримінується кожному з них, особу кожного з них , обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття, сприяння у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння .

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку і лікарів нарколога і психіатра не перебуває, був засуджений 04.11.2004 р. за ч.1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі , звільнився у 2014 році.

ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується посередньо, як особа, яка має неодноразові судимості, вживає алкогольні напої, на обліку і лікарів нарколога і психіатра не перебуває як особа, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, останній раз 02.11.2017 року Іванківським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 3 роки. Суд звертає увагу, що злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_6 скоєний ним через кілька годин після засудження за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначення покарання із звільненням від його відбування та призначенням іспитового строку. Зазначене, з урахуванням того, що ОСОБА_6 був п*ять разів засуджений за злочини проти власності, при цьому 4 рази до реального відбування покарання у виді позбавлення волі, і лише один, останній раз, суд вирішив надати йому шанс на виправлення, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням, чим ОСОБА_21 не скористався і став спільником у вчиненні крадіжки через кілька годин після засудження. Зазначене свідчить про те, що на шлях виправлення він стає, належних висновків для себе не робить, зухвало відносячись до закону і чужої власності, скоює нові правопорушення. П. 25 постанови пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року передбачено, що у разі, коли особа, засуджена до позбавлення волі була звільнена від відбування покарання з випробовуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Згідно досудових доповідей, отриманих від органів пробації, останні прийшли до висновку, що:

виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства можливе, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України та п. 3 ч.2 ст. 76 КК України (вирішення питання працевлаштування);

виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства неможливе, оскільки будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не стає, належних висновків для себе не зробив та скоює нові правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що

обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ч.1 та ч.3 ст. 68 КК України стосовно призначення покарання за незакінчений злочин, застосувавши до призначеного покарання норму ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, визначенням іспитового строку та покладенням на обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1, п.3 ч.2 ст. 76 КК України. Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України. Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання слід часткового приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Іванківського районного суду Київської області від 02.11.2017 року.

Міра запобіжного заходу відносно обвинувачених на час закінчення слухання справи не обиралась.

Кожному з обвинувачених слід зарахувати до часу відбутого покарання строк досудового тримання під вартою з 03.11.2017 року по 22.12.2017 року

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати слід стягнути з обвинувачених на користь держави, а саме: з ОСОБА_23 на користь держави половину судових витрат ( вартості проведеної судової товарознавчої експертизи вартості металевої труби), з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у виді половини вартості проведеної судової товарознавчої експертизи вартості металевої труби; вартості проведеної судової товарознавчої експертизи радіаторів опалення; вартості проведеної трасологічної експертизи слідів пальців рук, вилучених з будинку потерпілої).

Керуючись ст. 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням і призначити іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

-періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Зарахувати до часу відбутого покарання строк досудового тримання під вартою з 03.11.2017 року по 22.12.2017 року.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Іванківського районного суду Київської області від 02.11.2017 року, остаточно призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши до часу відбутого покарання строку досудового тримання під вартою з 03.11.2017 року по 22.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави половину судових витрат ( вартості проведеної судової товарознавчої експертизи вартості металевої труби) - 98,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати загальною сумою 1310,97 грн., в т.ч. 98,87 грн. половини вартості проведеної судової товарознавчої експертизи вартості металевої труби; 98,80 грн. вартості проведеної судової товарознавчої експертизи радіаторів опалення; 1113,30 грн. вартості проведеної трасо логічної експертизи слідів пальців рук, вилучених з будинку потерпілої).

Речові докази:

пилку по металу, як знаряддя вчинення злочину, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НПУ в Київській області, конфіскувати;

три липкі стрічки зі слідами папілярних візерунків пальців рук залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження;

три батареї по 7 секцій кожна, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_24 , повернути власнику - потерпілій ОСОБА_8 ;

металеву трубу, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_16 , повернути власнику - потерпілій ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення Апеляційним судом Київської області.

Копії вироку можуть бути отримані відразу після проголошення вироку.

Суддя

Попередній документ
74678169
Наступний документ
74678171
Інформація про рішення:
№ рішення: 74678170
№ справи: 366/3946/17
Дата рішення: 14.06.2018
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.07.2018)
Дата надходження: 18.12.2017
Розклад засідань:
22.04.2020 09:15 Іванківський районний суд Київської області
19.06.2020 09:45 Іванківський районний суд Київської області