справа № 361/1068/18
провадження № 2/361/1443/18
04.05.2018
Іменем України
04 травня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіОСОБА_1,
за участю секретаряОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2018 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.01.2011 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з 2Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р. та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір. Відповідно до зазначених ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг Клієнт надав право Банку у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Також, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що відповідач взяв на себе зобов'язання погашати заборгованість з кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Однак, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконала, тому станом на 31.01.2018 рік заборгованість відповідача з урахуванням заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, з урахуванням штрафу відповідно до п. 2.1.7.6 ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, штрафу (фіксована частина), штрафу (процентна складова), складає 119 055 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. Представник позивача просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості та судовий збір у розмірі 1785,83 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку судового засідання надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не заявилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. До початку судового засідання надала заяву, в якій просила застосувати до даних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності. Також, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи із наступного.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідність до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 259 ЦК України передбачає можливість збільшення за домовленістю сторін строку позовної давності, про це має бути укладено письмовий договір.
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно із ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На обґрунтування позовних вимог позивачем додано до матеріалів справи анкету-заяву про приєднання до ОСОБА_4 та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, складену та підписану 25.01.2011 р. ОСОБА_3 щодо оформлення картки.
Згідно інформації, викладеної у вказаній анкеті-заяві ОСОБА_3 остання висловила свою згоду на те, що вказана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.
До матеріали справи позивачем додано витяг з ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг, на які Банк посилається в обґрунтування позову, та в яких передбачено порядок та строки повернення кредитних коштів, а також сплату відсотків, пені, комісії, тощо.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за Договором у відповідача перед Банком виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2018 рік становить 119 055 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп., яка складається із:
-7793,63 грн. - заборгованість за кредитом;
-101 216,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-3900 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. ОСОБА_4 та правил надання банківських послуг;
-500 грн. - штраф (фіксована частина);
-5645,49 грн. - штраф (процентна складова).
Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що по даному Договору 31 жовтня 2014 року відповідачем здійснено останній платіж на картку у розмірі 187,69 грн. З того часу будь-яких платежів по сплаті заборгованості відповідачем не здійснювалося. Таким чином, з цього дня, тобто з листопада 2014 року позивач довідався про порушення свого права, в результаті чого розпочався відлік позовної давності, який суд вважає закінчився у листопаді 2017 року. Із даним позовом до суду позивач звернувся 26 лютого 2018 року, тобто більше як через три роки з моменту порушення прав позивача.
Разом з тим, відповідно до п. 1.1.7.31. доданих позивачем ОСОБА_4 та прави надання банківських послуг строк позовної давності відносно вимог Банку щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років.
Однак, суд не може прийняти до уваги такі ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг, оскільки такі ОСОБА_4 та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача і позивач не надав суду доказів, які б підтверджували ту обставину, що саме такі строки позовної давності (50 років) погоджені відповідачем.
Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
З огляду на викладені обставини, взявши до уваги заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності та врахувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 256, 257, 259, 266 ЦК України, ст.ст. 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин