Справа № 361/6881/17
Провадження № 2/361/725/18
01.06.2018
01 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_1, в якому просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03 листопада 2011 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружні відносини між ними припинилися з 01 червня 2016 року, з того часу вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Їхній син ОСОБА_4 проживає з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки, не надає матеріальної допомоги на утримання сина, хоча офіційно працевлаштований та отримує стабільну заробітну плату. Позивач змушена звернутись до суду, оскільки домовленості щодо спільного виховання та матеріального забезпечення дитини між сторонами не досягнуто.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2017 року провадження у вказаній справі відкрито, призначено до судового розгляду.
Згідно з п. 9 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2018 року, підготовче судове засідання у вказаній справі проведено, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, просила суд розглянути справу у її відсутність та задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав, погодився сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
03 листопада 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1741, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-БК № 178629.
Судом встановлено, що від спільного подружнього життя у сторін 01 лютого 2012 року народився син - ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про його народження серії 1-ОК № 204913, виданого 03 березня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис № 5. Батьком у свідоцтві про народження дитини зазначено ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 180 ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. ч. 1,2,3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” № 3 від 15 травня 2006 року).
За змістом ст. ст. 181, 182 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначені розміру аліментів суд, враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як передбачено ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, заслухавши думку відповідача, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 позов визнав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, шляхом стягнення із відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 191 СК України, ст. ст. 206, 265, 268 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого у КП ”Київський метрополітен” вагоноремонтний завод, столяром, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 10 листопада 2017 року і до виповнення дитиною повноліття, тобто до 01 лютого 2030 року на користь матері ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Стягнути із ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.