Справа № 359/7559/17
Провадження № 2-а/359/24/2018
19 січня 2018 року о 17 годині 20 хвилин Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Степаненко А.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 4- роти Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
27.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 797998, винесену 09.09.2017 року щодо нього, справу закрити по причині незаконності і фальсифікації працівником патрульної поліції.( а.с. 1-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 09.09.2017 року інспектором роти № 4 УПП у м.Бориспіль молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було складено постанову про адміністративне правопорушення Серії АР № 797998. Зі змісту постанови, 09.09.2017 року о 18.00 год. на а/д ПСО 7 км, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda Pilot д.н. ВЕ 1816АТ, порушив правила дорожньої розмітки 1.1 додаток 2 ПДР України Розділ 34, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач зазначає, що зазначена постанова про адміністративне правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач вказує, що зазначеного в постанові правопорушення він не вчиняв, так як керував своїм автомобілем в щільній колоні транспортних засобів, в тому числі вантажних, по зустрічній смузі був такий же потік автомобілів, як легкових так і вантажних.Крім того, поліцейський ОСОБА_3 вилучивши у позивача документи пішов до свого автомобіля розглядати справу, не надав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у повному обсязі, а також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Поліцейський склав у своєму патрульному автомобілі постанову, та вручив її позивачу під підпис. Також позивач зазначив, що будь-якої підготовки до розгляду справи не було, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, та не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, внаслідок чого поліцейським були грубо порушені вимоги ст.ст.280 КУпАП.Вважає, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім того будь-які докази вчинення ним адмінправопорушення у відповідача при складенні оскаржуваної постанови були відсутні.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції(а.с. 12).
У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини та просив позов задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак було направлено до суду письмові заперечення( а.с. 19-30), у яких зазначено, що інспектор роти №4 УПП у м. Борисполі ДПП ОСОБА_3 при розгляді адміністративної справи діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виніс постанову дотримуючись вимог ст.283 КУпАП. Процесуальний порядок, передбачений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395, ст.ст.258,278,279,280 КУпАП інспектором УПП в м.Борисполі ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 під час розгляду адміністративної справи також було дотримано.
У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача у судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення та письмові матеріали справи, а також наданий представником відповідача та третьої особи відеозапис, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З досліджених у судовому засіданні документів встановлено, що інспектором роти № 4 УПП у м. Бориспіль ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 09.09.2017 було винесено постанову Серії АР № 797998 відносно ОСОБА_1, відповідно до змісту якої 09.09.2017 року о 18.00 год. на а/д ПСО 7 км, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Honda Pilot д.н. ВЕ 1816АТ, порушив правила дорожньої розмітки 1.1 додаток 2 ПДР України Розділ 34, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. А також цією постановою відповідач наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень (а. с. 5).
Так, відповідно до п. 1.1 Додатку 2 розділу 34 ПДР України, горизонтальна розмітка має таке значення: вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками -у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 5 вказаної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил, що забезпечують безпеку руху транспорту та правил користування засобами транспорту (частина 2 статті 121, частина перша статті 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395,постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП та статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268КУпАП.
За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (п.5) .
Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9).
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів закріплені ст.252 КУпАП України.
Як передбачено ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, за змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до вимог ч.2 вказаної статті, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, здійсненого нагрудною камерою відео спостереження патрульного працівника поліції встановлено, що вони не містять доказів того, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а також, що у працівників поліції були підстави, передбачені ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію України», для зупинки транспортного засобу.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення були присутні свідки , прізвища яких зазначені в поясненнях водія ОСОБА_1, наданих працівникам поліції та доданих до оскаржуваної постанови (а.с.6), які підтверджували відсутність в діях водія порушень ПДР.
Суд звертає увагу, що, не зважаючи на те, що позивач, згідно зафіксованими на відеозаписі заявами не визнавав факту вчинення ним адміністративного правопорушення, а також зазначав про відсутність доказів його вини, інспектором патрульної поліції такі докази зібрані не були.
Таким чином, судом встановлено, що розгляд справи відбувався з порушенням вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, та ст.268 КУпАП.
Так, інспектор поліції не надав оцінки поясненням позивача, не опитав свідків, та без будь-яких належних і допустимих доказів, прийшов до висновку, що позивачем порушено п. 1.1 додатку 2 розділу 34 ПДР України (порушення вимог розмітки проїзної частини), та в порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Будь-які докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду, відповідачем надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б доводили факт порушення позивачем п.п. 1.1 додатку 2 розділу 34 Правил дорожнього руху України, а відповідно факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.122 КУпАП, відсутні.
При цьому суд критично оцінює долучений до матеріалів рапорт інспектора поліції ОСОБА_5, який не містить конкретних даних щодо обставин перетину автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 дорожньої розмітки п.1.1(наприклад, водій виїхав на зустрічну смугу, порушив правила обгону, інше) (а.с.29).
Крім того, за змістом вказаного рапорту порушення сталось в районі 8 км об'їзної дороги м.Бориспіль, в той час, як згідно з оскаржуваною постановою вона складена та порушення вчинено на 7 км автодороги, що дає суду сумніватися в об'єктивності викладеної в рапорті інформації, а отже не спростовує висновків суду, щодо недоведеності вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.
Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі не значаться.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 74-77, 139,241-246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №797998, винесену 09.09.2017 року щодо ОСОБА_1, справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, - закрити.
Повний текст рішення виготовлений 24 січня 2018 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Муранова-Лесів