Справа № 357/5135/18
2/357/2322/18
"14" червня 2018 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. , оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду з даним позовом 14.05.2018 року та просить в судовому порядку визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1.
30.05.2018 року винесено ухвалу про залишення позову без руху та надано строк для усунення недоліків заяви, а саме: позивачу необхідно було зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, в тому числі щодо порушення відповідачем прав позивача, додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначити відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Копія ухвали про залишення позову без руху від 06.02.2018 року була направлена на адресу позивача, яка була зазначена в позовній заяві, однак на адресу суду 10.03.2018 року повернувся конверт за закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку коли позивач відповідно до ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк не виконає вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу та ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягає поверненню.
Позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви в розмірі 704 грн. 80 коп., що підтверджується оригіналом квитанції № 68 від 03.05.2018 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вважати неподаною і повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
СуддяО. В. Бондаренко