Справа №295/12242/17
1-в/295/167/18
Іменем України
14.06.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тесово Солігорського району Мінської області, Білорусь, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
представників ДУ «Житомирська УВП (№8)» ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
засудженого ОСОБА_4
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах засудженого ОСОБА_4 із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання умовно-достроково посилаючись на те, що останній відбув 3\4 строку покарання.
В судовому засіданні захисник підтримав клопотання, просив застосувати до ОСОБА_4 ст.81КК України, зазначив, що згідно доданих до клопотання документів, останній під час відбування покарання отримав заохочення, отримані ним стягнення вже погашені, хворіє, має батьків пенсійного віку, які хворіють. Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області на території якої проживають батьки засудженого та зареєстрований ОСОБА_4 в разі умовно-дострокового звільнення останнього від покарання забезпечить його робочим місцем.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання захисника ОСОБА_3 .
Засуджений підтримав клопотання захисника, просив звільнити його умовно-достроково від відбування покарання. Зазначив, що на виробництві установи не працює, але сам зробив ремонт в камері.
Представники Житомирської установи виконання покарань (№8) заперечували щодо клопотання захисника. Представник ОСОБА_7 підтримав надану суду характеристику щодо засудженого, зазначив, що засуджений ОСОБА_4 бажання працювати не виявляє, не став на шлях виправлення, тому адміністрація установи вважає, що до нього не слід застосовувати умовно-дострокове звільнення.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання захисника.
Заслухавши захисників, представників Житомирської УВП(№8), думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 30.06.2006р. засуджений апеляційним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.289,70КК України на 15 років позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 14.03.2016року ОСОБА_4 зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.07.2005року по 14.09.2006 року згідно ч.5 ст.72КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку: 08.07.2005р., кінець строку: 02.05.2019р., 3\4 строку відбув 02.08.2015р..
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Згідно характеристики затвердженої начальником установи та довідки про заохочення та стягнення, засудженому ОСОБА_4 рішенням комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарань осіб, засуджених до позбавлення волі в Запорізькій області (протокол №67 від 03.10.2006р.) визначено установу максимального рівня безпеки із триманням у приміщенні камерного типу. За час попереднього ув'язнення та в місцях позбавлення волі допустив два порушення вимог режиму утримання, за що два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не мав.
З 11.05.2012р. відбуває покарання в Житомирській УВП (№8). За час відбування покарання допустив одне порушення режиму тримання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Має одне заохочення. На виробництві установи не працевлаштований. Бажання працювати не виявляє. В спілкуванні з представниками адміністрації не завжди тактовний. На заходи виховного впливу не реагує, належних висновків не робить. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт». До виконання програми відноситься формально. Перебуває на профілактичному обліку в установі як особа схильна до самогубства та членоушкодження. Провину у скоєному злочині визнає частково.
За таких обставин, враховуючи, що хоча засуджений за даний час під час відбування покарання в Житомирській УВП (№8) порушень вимог режиму тримання не допускає, отримані раніше стягнення погашені в установленому законом порядку, має одне заохочення (15.07.2016) за сумлінне ставлення до праці та активну участь у конкурсі, свідчить, що він стає на шлях виправлення. Проте суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_4 , який відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, наявних в матеріалах особової справи характеристики засудженого, відсутність стягнень не може свідчити про те, що засуджений довів своє виправлення.
Враховуючи викладене суд вважає, що відносно засудженого ОСОБА_4 не можуть бути застосовані вимоги ст.81КК України, так як засуджений хоча і відбув 3\4 частини призначеного строку покарання, але не довів свого виправлення, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.537,539КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1