Справа № 161/8203/18 Провадження №11-сс/773/264/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний західДоповідач: ОСОБА_2
11 червня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017030000000266 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2018 року якою відмовлено у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 днів та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст.27 ч. 3 ст. 191 КК України.
Таке рішення було мотивоване тим, що що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважати, що продовжують існувати обґрунтовані ризики щодо цього, у слідчого судді немає.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 на 60 днів. Вважає, що слідчий суддя істотно порушив вимоги ст.370, ст.372, ст.196 КПК України, зокрема не врахував наявність ризиків, передбачений ст.177 КПК України, на які вказував слідчий в клопотанні та не вмотивовано прийшов до висновку про відсутність даних ризиків.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3,5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Постанова судді про продовження строку дії запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181 КПК України.
Відмовляючи в продовженні ОСОБА_8 строку тримання під вартою та обираючи відносно останнього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, врахувавши, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і прокурором не доведено, що тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, слідчим та прокурором не доведено, що з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано враховав те, що в ОСОБА_10 є місце для постійного проживання та перебування за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, а також те, що підозрюваний утримується під вартою вже близько 4 місяців і досудове розслідування майже постійно зупинено, тобто в межах нього не проводяться жодні слідчі (розшукові) дії, а направлення запиту про міжнародну допомогу до органів Республіки Білорусь не є беззаперечним аргументом для продовження утримування під вартою підозрюваного, а тому слідчий суддя вірно прийшов до висновку, що слідчий в клопотанні та прокурор при судовому розгляді довели обставини, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 194 КПК, але не довели обставини, передбачені п.1 ч.3 ст. 199 КПК України, тому продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу є недоцільним.
Крім того колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є достатньою гарантією для забезпечення виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному провадженні та запобіганню його незаконного впливу на потерпілих чи свідків у даному кримінальному провадженні чи вчиненню іншого кримінального правопорушення, а застосування електронного засобу контролю перешкодить підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду..
Відповідно апеляційний суд вважає, що слідчим суддею до підозрюваного обґрунтовано та вмотивовано застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 197, 199, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2018 року якою відмовлено у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 залишити без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: