Справа № 826/6828/17 Суддя (судді) першої інстанції:
Аблов Є.В.
14 червня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Беспалова О.О.
суддів: Губської О.А., Парінова А.Б.
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
представників позивача Бугайчука В.І., Кулинича А.П., представника відповідача Маланчук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), у якому, просило:
- визнати протиправними та скасувати постанови від 17.11.2016 №24/16/073-1962 та від 04.11.2016 року № 13/16/073-1449 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис від 26.10.2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства;
- визнати протиправним та скасувати припис від 26.10.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправним та скасувати припис від 09.11.2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства;
- визнати протиправним та скасувати припис від 09.11.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята на основі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Апелянт стверджує, що строки звернення до суду з адміністративним позовом повинні починатися з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав та інтересів.
У відзиві на апеляційну скаргу,який надійшов до Київського апеляційного адміністративного суду 08.06.2018 року, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови та приписи були направлені відповідачем на адресу позивача рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а саме:
- постанова від 17.11.2016 року № 24/16/073-1962 направлена 17.11.2016 року рекомендованим повідомленням № 0104403327832, лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 19.12.2016 року;
- постанова від 04.11.2016 року № 13/16/073-1449 направлена 07.11.2016 року рекомендованим повідомленням № 0104403327450, лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 10.12.2016 року;
- приписи від 26.10.2016 року направлені 27.10.2016 року рекомендованим повідомленням № 0104403325503, отримані представником позивача 02.11.2016 року.
- приписи від 09.11.2016 року направлені 10.11.2016 року рекомендованим повідомленням № 01044033275590, лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання 12.12.2017 року.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги з підстав пропущення строку, встановленого КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що строк на оскарження до суду вищезазначених постанов та приписів починає перебіг з наступного дня, від дати їх отримання або дати, коли конверт повернувся відправнику.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 10 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про обставини спірних відносин з листа ПАТ «Приватбанк», в якому повідомлялося про арешт рахунків в рамках виконавчого провадження.
Доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо про оскаржувані приписи та постанови до отримання зазначеного листа, в матеріалах справи не міститься.
В матеріалах справи наявна копія заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 19.05.2017 року.
Судом першої інстанції в повній мірі не досліджено вказані обставини, не взято їх до уваги, що призвело до необґрунтованого залишення без розгляду позовної заяви позивача, порушення його конституційного права звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Мушта проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження постанови 25.05.2017 року, тобто в межах визначеного законом строку, який встановлюється з дня, коли позивачу стало відомо про певні обставини.
Постанова від 04.11.2016 року №13/16/073-1449 оскаржена 25.10.2017 року (заява про збільшення позовних вимог від 25.10.2017 року), приписи від 26.10.2016 року та від 09.11.2016 року оскаржені до суду 15.01.2018 року (клопотання про збільшення позовних вимог від 15.01.2018 року).
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що зазначений адміністративний позов подано в межах строку звернення до суду.
З огляду на зазначені обставини, вбачається, що приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в ухвалі суду від 03 квітня 2018 року, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Люкс ЛТД» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Беспалов
Суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 14.06.2018 р.)