Ухвала від 12.03.2015 по справі 202/10150/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2657/15 Справа № 202/10150/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 81

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа - ПАТ КБ "ПриватБанк" на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, вважає скаргу обґрунтованою, а оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 43674212 з виконання виконавчого листа, виданого 09.12.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 106415,44 грн. боргу та судових витрат у розмірі 1184,15 грн.

Постановою державного виконавця від 15.09.2015 року було прийнято рішення про передання зберігачем майна ОСОБА_2 описаного й арештованого майна згідно акта опису й арешту майна від 24.07.2014 року на відповідальне зберігання організатору - Закарпатській філії ДП "Інформаційний центр" згідно встановленого графіку.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані боржником дії та рішення державного виконавця були вчинені неправомірно, оскільки державним виконавцем не було з'ясовано та враховано, що заставне майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 було передано стягувачу, що підтверджується актом передачі заставного майна від 29.08.2008 року.

Проте, з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в встановленому законодавством порядку.

Пунктами 5.6.2., 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, - арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В п.5.8.1. Інстукції вказано, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в пункті 5.6.4 цієї Інструкції, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису і арешту майна.

В своїй скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність Постанови ВДВС про зміну відповідального зберігача та Вимоги про безперешкодний доступ до будинку у зв'язку з тим, що виконавчий документ виконано в повному обсязі.

Однак, заявник помилково вважає, що виконавчий лист виконано в повному обсязі, на підтвердження чого ним надано Акт прийому - передачі транспортного засобу, так як стягнення на автомобіль, який зазначено в Акті, відбувалось в рахунок виконання рішення Перечинського районного суду від 05 лютого 2009 року, а не заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2011 року, на підставі якого державним виконавцем провадились виконавчі дії. Крім того, Акт прийому-передачі не свідчить про повне виконання рішення та задоволення вимог банку.

Отже, з аналізу вище зазначених норм закону вбачається, що державним виконавцем з метою належного зберігання описаного та арештованого майна боржника законно винесено постанову про зміну відповідального зберігача, оскільки це є виключним правом державного виконавця, яке реалізується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

А тому апеляційний суд вважає, що державний виконавець діяв в межах закону.

З огляду на доводи заявника ОСОБА_2 щодо подвійного стягнення кредитної заборгованості - заявник не позбавлений права звернутись до суду з вимогою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, у справі мається клопотання Відділу державної виконавчої служби від 09 грудня 2014 року, в якому вказано, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв'язку з скасуванням рішення суду, на підставі якого був виданий виконавчий документ, з якого вбачається, що даною постановою державний виконавець припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення суду.

Однак, заливши без належної оцінки вказане клопотання, допустивши неповноту розгляду цього клопотання, не пересвідчившись в вказаному, суд задовольнив скаргу заявника, хоча на момент постановлення оскаржуваної ухвали вже був відсутній предмет спору.

Таким чином, при розгляді заяви, суд допустив порушення вимог процесуального закону, а тому, ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 року - скасувати.

В задоволені скарги ОСОБА_2, заінтересована особа - ПАТ КБ "ПриватБанк" на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції - відмовити.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична

Попередній документ
74668636
Наступний документ
74668638
Інформація про рішення:
№ рішення: 74668637
№ справи: 202/10150/14-ц
Дата рішення: 12.03.2015
Дата публікації: 19.06.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Інші справи