13 червня 2018 року справа №812/248/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г.., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 р. у справі № 812/248/18 (головуючий І інстанції Петросян К.Є. ), яке складено в повному обсязі 26 березня 2018 року у м.Сєвєродонецьку, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1О.(далі-позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач, апелянт) в якому просив суд суд зобов'язати ГУ ПФУ у Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, виплат згідно Постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 “Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України” в розмірі 82813,57 грн і виплат за участь в АТО відповідно до Наказу ДФС України від 09.12.2015 №973 “Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання” (зі змінами) в розмірі 9709,00 грн. з моменту призначення, тобто з 15.09.2017 року.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, До 15.09.2017 ОСОБА_1 проходив службу на посадах начальницького складу податкової міліції та був звільнений в запас за п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за власним бажанням. Відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» йому призначено пенсію за вислугою років на підставі відповідних документів, у тому числі довідки ГУ ДФС у Луганській області №М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017з урахуванням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років; додаткові види грошового забезпечення (надбавки, премії).
Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що не всі види грошового забезпечення, які він отримував під час служби, були враховані для обчислення його пенсії. Зокрема, не були враховані виплати, які були нараховані позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 371 «Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України» в розмірі 82 813,57 грн, а також виплати за участь в АТО, відповідно до Наказу ДФС України від 09.12.2015 № 973 «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» (зі змінами) в розмірі 9 709,09 грн. Тобто, всього при обчисленні пенсії не враховано виплати в розмірі 92 522,66 грн. При цьому, згідно довідки ГУ ДФС у Луганській області №М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017, на всі виплати нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року позов було задоволено частково, внаслідок чого: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, вул. Шевченка, 9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: пров. Калініна, 2, м.Кіровськ, Луганська область) пенсію з 16 вересня 2017 року із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія виплати по додатковим преміям згідно постанови Кабінету Міністрів Україні від 08.06.2016 № 371 «Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України» у розмірі 82813,57 грн (вісімдесят дві тисячі вісімсот тринадцять гривень 57 копійок) та за участь в антитерористичній операції відповідно до Наказу ДФС України від 09.12.2015 № 973 «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» (зі змінами) у розмірі 9709,09 грн (дев'ять тисяч сімсот дев'ять гривень 09 копійок).В іншій частині позовних вимог - було відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що додаткові премії згідно постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 та наказу ДФС України від 09.12.2015 №973-дск, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи наказом ДФС України від 29.08.2017 №2000-0 та наказом ГУ ДФС у Луганській області від 14.09.2017 №470-0 ОСОБА_1 15 вересня 2017 року звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас за підпунктом «ж» (за власним бажанням) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (а.с.5,8).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Луганській області та з 16.09.2017 отримує пенсію, яку йому призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ), що не заперечують сторони по справі.
Відповідно до довідки ГУ ДФС у Луганській області № М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017 ОСОБА_1 за час проходження служби було нараховано додаткову премію згідно Постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 «Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України» у розмірі 82813,57 грн, а саме: у листопаді 2016 року - 23050,00 грн, грудні 2016 - 31511,17 грн, січні 2017 року - 28252,40 грн (а.с.9,69).
Позивачу за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, також було нараховано додаткову премію за час участі в АТО у розмірі 9709,09 грн, а саме: у жовтні 2016 року - 3300,00 грн, листопаді 2016 року - 1090,91 грн, грудні 2016 - 818,18 грн, січні 2017 року - 1200,00 грн та лютому 2017 року - 3300,00 грн (а.с.9,69).
На підставі наданих ГУ ДФС у Луганській області документів, у тому числі довідки № М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017, ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років.
11.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив повідомити чи враховувалась при нарахуванні йому пенсії додаткова премія, нарахована та виплачена ОСОБА_1 згідно Постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 (а.с.25).
24.01.2018 за вих. № 867/03-03 позивачу була надана відповідь ГУ ПФУ у Луганській області, якою повідомлено, що разова додаткова премія не носить постійний характер, а тому підстави для врахування її при призначенні (перерахунку) пенсії відсутні (а.с.10). Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно Закону № 2262-XII, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII від 20.12.1991 року).
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №371 «Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України» утворено при Міністерстві фінансів Міжвідомчий цільовий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи (далі - Центр) і 20 спільних мобільних груп із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи (далі - мобільні групи) з представників Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби та Національної поліції.
Пунктом 4 зазначеної постанови визначено Державній фіскальній службі, Адміністрації Державної прикордонної служби, Національній поліції забезпечити: підбір та направлення осіб для виконання завдань, визначених Положенням; видання власних організаційно-розпорядчих актів щодо виконання їх територіальними органами доручень Центру та мобільних груп під час виконання завдань, визначених Положенням, та надання особам, залученим до складу Центру та мобільних груп, повноважень, достатніх для виконання ними зазначених завдань.
Згідно із пунктом 6 постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 передбачена виплата керівникам Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби, Національної поліції в межах фонду оплати праці відповідного органу додаткової премії посадовим особам органів Державної фіскальної служби, у тому числі особам начальницького складу податкової міліції, військовослужбовцям Державної прикордонної служби та поліцейським Національної поліції, які залучені до складу Центру і мобільних груп.
Розмір нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) осіб, зазначених у цьому пункті, з урахуванням додаткової премії становить з розрахунку на місяць:
-керівника Центру - 50000 гривень;
-старшого зміни Центру - 40000 гривень;
-старшого мобільної групи - 40000 гривень;
-інших членів Центру та мобільних груп - 30000 гривень.
Матеріально-технічне забезпечення функціонування Центру та мобільних груп здійснюється за рахунок асигнувань, передбачених для Державної фіскальної служби, та інших джерел, не заборонених законодавством (пункт 7 постанови КМУ від 08.06.2016 № 371).
З довідки ГУ ДФС у Луганській області № М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017 вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено додаткову премію відповідно до постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 у загальному розмірі 82813,57 грн, у тому числі: в листопаді 2016 року - 23050,00 грн, грудні 2016 року - 31511,17 грн та січні 2017 - 28252,40 грн (а.с.69).
Крім того, з довідки ГУ ДФС у Луганській області № М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017 також вбачається, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову премію за час участі в АТО відповідно до наказу ДФС України від 09.12.2015 №973-дск «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» у розмірі 9709,09 грн, у тому числі: у жовтні 2016 року - 3300,00 грн, листопаді 2016 року - 1090,91 грн, грудні 2016 року - 818,18 грн, січні 2017 року - 1200,00 грн та лютому 2017 року - 3300, 00 грн (а.с.69).
Отже, додаткові премії відповідно до постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 та наказу ДФС України від 09.12.2015 №973-дск «Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання» є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, на всі виплати згідно довідки № М-829/14/12-32-05-02-23 від 20.09.2017 нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що додаткові премії згідно постанови КМУ від 08.06.2016 № 371 та наказу ДФС України від 09.12.2015 №973-дск, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відомостей щодо нечинності довідки про грошове забезпечення, яка стала підставою для перерахунку пенсії, не надано.
Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу пенсійний фонд не надав докази щодо своєї правомірності.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/248/18 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/248/18- залишити без змін.
Повне судове рішення складено та підписано 13 червня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
ОСОБА_2