Кримінальне провадження № 194/134/18
Номер провадження № 1-кп/194/57/18
13 червня 2018 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 січня 2018 року за № 12018040400000019 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 07 січня 2018 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні літньої кухні, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в якості гостя по запрошенню власника домоволодіння ОСОБА_5 , де по раптово виниклому злочинному умислу, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 тимчасово вийшов з вищевказаного приміщення літньої кухні та за нею ніхто не спостерігає, з музичної колонки, яка знаходилась на підвіконні у вищевказаному приміщенні літньої кухні, умисно, таємно, викрала чуже майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia» модель «1800» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 5 від 16 січня 2018 року становить 250 грн., всередині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора «Водафон», вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 5 від 16 січня 2018 року становить 25 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця події зникла та розпорядилась ним на власний розсуд.
Обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро покаялась та пояснила у судовому засіданні, що дійсно, 07 січня 2018 року, знаходячись в гостях у ОСОБА_5 , викрала його мобільний телефон.
Потерпілий ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за його відсутності, претензії морального та матеріального характеру не має, покарання просить призначити на розсуд суду.
Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення, її свідчення відповідають суті обвинувачення, яка правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_3 скоїла злочин середньої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона громадянка України, в силу ст. 89 КК України не судима, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
З досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_3 , підготовлену 14 травня 2018 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Павлоградського міськрайонного відділу з питань пробації Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання характеризується посередньо. Інформації щодо наявності у ОСОБА_3 наркотичної залежності не виявлено. Зі слів сусідів тиха, спокійна, іноді її бачать в нетверезому стані. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб - середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Суд дійшов висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69, 69-1 КК України.
Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_3 , те що вона в силу ст. 89 КК України не судима, обставини вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, те, що обвинувачена щиро покаялась, також враховуючи відсутність у обвинуваченої офіційного джерела доходу, не задовільний стан здоров'я, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк із звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.
Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, тому підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 , у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь на користь СПД-ФО ОСОБА_6 (АТ "Укрсиббанк», р/р НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 5 від 16 січня 2018 року) грошові кошти у розмірі 130 (сто тридцять) грн.
Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «Nokia» модель «1800» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути законному володільцеві ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1