Справа №522/21237/17
1-кс/522/10524/18
13 червня 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,., розглянувши клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області ОСОБА_2 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , та матеріали кримінального провадження № 12017162500002866 від 07.10.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
Слідчий СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12017162500002866 від 07.10.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, мотивуючи наступним.
Підставами для відкриття кримінального провадження послужила заява ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невстановлена особа шахрайським шляхом, підробивши документи, незаконно заволоділа приміщенням його квартири АДРЕСА_1 .
16.02.1993 року ОСОБА_5 що була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі розпорядження органу приватизації № 2861 набула право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
03.08.2002 ОСОБА_5 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своєму синові, ОСОБА_6 .
29.04.2009 у Четвертій Одеській державній нотаріальній конторі була зареєстрована спадкова справа № 46881568 на підставі заяви спадкоємця, ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_5 у вказаній квартирі спочатку проживав її спадкоємець ОСОБА_6 , а потім квартира стояла закрита, в ній ніхто не мешкав. Однак, єдиний комплект ключем від квартири знаходився у ОСОБА_4 , потерпілого по справі.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встигнувши оформити спадщину по невідомим причинам.
25.09.2017 приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу № 61278713 за заявою спадкоємця померлого, його сина ОСОБА_4 .
В процесі підготовки документів для оформлення спадщини потерпілому стало відомо про те, що вказане нерухоме майно нещодавно було зареєстровано за невідомою потерпілому особою.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на теперішній час зареєстрована за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 4-676, виданий 12.05.2017, видавник: Шоста одеська державна нотаріальна контора.
Також встановлено, що згідно з витягу з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», державним реєстратором ОСОБА_8 , Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34950082 від 26.04.2017 на підставі технічного паспорту виданого 06.04.2017 ТОВ «Фірма «ЮРІКС», декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії та номер ОД142170872134 виданого 28.03.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 .
Однак, квартира весь період перебувала зачинена, ніякої реконструкції ніхто не проводив, та на момент здійснення реєстрації там взагалі ніхто вже тривалий час не проживав, в зв'язку з цим є достатньо підстав вважати, що вказане приміщення квартири АДРЕСА_1 , було незаконно зареєстровано за ОСОБА_9 , після чого було продане ОСОБА_7 .
Так згідно статті 98 КК України . Речові докази:
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, в даному кримінальному провадженні приміщення квартири
АДРЕСА_1 є не тільки безпосереднім об'єктом посягання, а й зберегло на собі сліди вчинення злочину тому слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний вжити заходів щодо його збереження.
Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання із вказаних підстав.
На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження для розгляду клопотання, не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Зазначені у клопотанні майно, на думку слідчого судді, може бути використані як докази у кримінальному провадженню, могло бути об'єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, збереження від втрати, знищення чи перетворення вилученого майна, задля використання його у доказових цілях, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку розумним та співрозмірним обмеженню права власності буде накладення арешту на вилучене майно, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим.
З урахуванням того, що вказане майно, як само по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення обставин, що мають важливе значення у кримінальному провадженні, на нього необхідно накласти на нього арешт.
Керуючись ст. ст. 40, 56 131-132, 170, 171, 372 КПК України,слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області ОСОБА_2 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12017162500002866 від 07.10.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт та заборонити вчинення будь яких дій щодо об'єкту нерухомості:
Об'єкт житлової нерухомості, приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Одеської області на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
13.06.2018