Справа 206/3096/18
Провадження 2-о/206/657/18
"14" червня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчук Р.О.,
при секретареві Соловйовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
06 червня 2018 року заявники звернулися до суду з вищезазначеною заявою. В обґрунтування своїх заявлених вимог, посилаються на те, що 17 червня 2000 року сторони по справі зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя сторін не склалось, через те, що у них різні характери та погляди на життя, окрім цього, почуття любові, поваги і довіри один до одного втрачені. Шлюбні стосунки припинені та веденні спільного господарства наразі припинені, спору про поділ майна між ними не має.
11 червня 2018 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
14 червня 2018 року заявники надали в судове засідання заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги за заявою обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 17 червня 2000 року сторони по справі зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис №254.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Між сторонами досягнуто домовленості щодо майна та утримання дітей, що підтверджується шлюбним договором та договором про сплату аліментів на утримання дітей від 03 травня 2018 року.
Спільне життя у подружжя не склалося, причиною припинення шлюбних відносин стали те, що у них різні характери та погляди на життя, окрім цього, почуття любові, поваги і довіри один до одного втрачені.
Сторони проживають окремо, шлюбні відносини фактично припинені з 25 листопада 2015 року, подальше їх збереження неможливе, спільне господарство не ведеться.
Суд вважає, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають заявників наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 110-112 СК України, ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 червня 2000 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис №254 розірвати.
Заявнику ОСОБА_2, яка змінила прізвище під час державної реєстрації шлюбу, залишити прізвище «Вигодіна».
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук