12 червня 2018 року справа № 200/8641/17(2-а/200/845/17)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мельник В.В., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі №200/8641/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора патрульної поліції роти №8 батальйону №3 лейтенанта поліції ОСОБА_2
про скасування постанови про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі №200/8641/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти №8 батальйону №3 лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі - залишено без розгляду (а.с. 14).
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 16 травня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (а.с. 16).
Перевіривши апеляційну скаргу суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2017 року у відкритому судовому засіданні судом першої інстанції проголошено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви у справі №200/8641/17 (а.с. 14). Копія означеної ухвали направлена на адресу Позивача 07.09.2017 року (а.с 15).
Відповідачем подано апеляційну скаргу 16 травня 2018 року з пропуском строку, який встановлено ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року).
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що про існування ухвали він дізнався лише 16 травня 2018 року.
Проте, суд не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки на їх підтвердження не надано будь-яких документів, які б достовірно та беззаперечно підтверджували доводи вищевказаного клопотання.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення процесуальних строків на оскарження судового рішення без поважних причин є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує судова практика Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України».
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у розумні строки. У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, відповідно до яких слід оцінювати тривалість провадження. Ці питання аналізуються судом у справі «Странніков проти України», відповідно змісту до якої суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідача вимозі розумності строків.
У рішеннях у справі «Девеер проти Бельгії» та у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі №200/8641/17 офіційно була оприлюднена в Єдиному державнму реєстрі судових рішень 12.08.2017 року (а.с. 20), що свідчить про наявність у Позивача можливості ознайомитись з оскаржуваною ухвалою суду у будь-який час починаючи з 12.08.2017 року.
Таким чином, доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, є необґрунтованими, оскільки ним не надано документів, які достовірно та беззаперечно підтверджують доводи вищевказаного клопотання.
Інших поважних підстав пропуску строку, встановленого КАС України, Позивачем не наведено.
Крім того, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) Позивачем в апеляційній скарзі не зазначено обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин справи та (або) застосування норм права.
Згідно до п.10 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Вищерозглянуті судом апеляційної інстанції обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі №200/8641/17.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі №200/8641/17 - залишити без руху та запропонувати заявнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції:
- заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
- апеляційної скарги із обґрунтуванням вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин справи та (або) застосування норм права.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: В.В. Мельник