12 червня 2018 року справа № 804/8481/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі №804/8481/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Барановський Р.А., рішення прийнято та складено у м.Дніпрі в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16 лютого 2018 року) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" про стягнення заборгованості, -
Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" (далі - відповідач), у якому просило стягнути на його користь заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.10.2017 року по 26.11.2017 року у розмірі 112 405, 86 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.10.2017 року по 26.11.2017 року у розмірі 112 405, 86 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, в той час як складені пенсійним органом розрахунки витрат отримані відповідачем та ним не оскаржувались, тобто є чинними та обов'язковими до виконання.
Ухвалою суду від 12.02.2018 року первісного позивача у справі - Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.10.2017 року по 26.11.2017 року у розмірі 112 405, 86 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство завод "Павлоградхіммаш" (правонаступник відповідача) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, не надання належної правової оцінки фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що особи щодо яких позивач призначив виплату пільгових пенсій не мають необхідного стажу для призначення пільгових пенсій. Також вважає, що позивач безпідставно, з пропуском строку, просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 2009 року по травень 2017 року.
Окремо зауважив про наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 року було відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш", введено процедуру санації та мораторій на задоволення вимог кредиторів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 у період з 01.10.2017 року по 26.11.2017 року настав у відповідача до порушення провадження у справі про банкрутство, на ці зобов'язання поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому розгляд цих позовних вимог належить до юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області. Долучити докази стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство у суді першої інстанції відповідач не міг, оскільки справу було порушено після спливу часу для надання відзиву на адміністративний позов.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що пенсії особам, зазначеним у розрахунках була призначена відповідно до норм чинного законодавства та з урахування виданих підприємством уточнюючих довідок про особливий характер роботи або умови праці, необхідних для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах. Зауважив, що до відносин щодо стягнення заборгованості (недоїмки) застосовують положення ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щодо відкриття провадження у справі про банкрутство відносно підприємства та введення мораторію посилається на те, що рішення суду першої інстанції було прийнято до порушення провадження у справі про банкрутство, що свідчить про відсутність порушень судом норм матеріального та процесуального права, а також чинним законодавством не встановлена заборона на вирішення в судовому порядку спірних правовідносин. Вважає, що розгляд цієї справи та винесення судового рішення, як і звернення до суду з цим позовом, не є порушенням введеного мораторію, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, апелянт жодних заяв чи клопотань до суду не надав, тому апеляційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та провадження у справі закрити, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш", в якому просило стягнути на його користь заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.10.2017 року по 26.11.2017 року у розмірі 112 405, 86 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено повністю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" (правонаступника відповідача), введено процедуру санації Приватного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, термін яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свобод у судовому порядку.
Частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 14 травня 1992 року з№ 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону № 2343-XII поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відтак, із моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону №2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.
Аналогічні висновки були зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.02.2018 року (справа №826/7317/14), а також Верховним судом України у постанові від 21.03.2017 року (справа №820/7776/13-а).
Зважаючи на викладене, позовні вимоги, заявлені у справі, що розглядається, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 238, 242, 243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі №804/8481/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" про стягнення заборгованості - скасувати.
Провадження у справі №804/8481/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства заводу "Павлоградхіммаш" про стягнення заборгованості - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 12.06.2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14 червня 2018 року.
ОСОБА_2 ОСОБА_1
Судді Н.А.Олефіренко
ОСОБА_3