179/451/18
1-кп/179/67/18
14 червня 2018 року смт. Магдалинівка Магдалинівського району
Дніпропетровської області
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040470000092 від 17.02.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , 16 лютого 2018 року, близько 00 годин 30 хвилин, в с. Дубравка Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, переліз через вентиляційний отвір, і таким чином проник до охоронюваного складського приміщення, що розташоване по вул. Парковій та перебуває в користуванні ТОВ «Агро-Овен» (код ЄДРПОУ 25522107), звідки таємно викрав зерно кукурудзи фуражної сорту «Подільська», загальною вагою 35 кілограм по ціні 4 гривні 16 копійок за кілограм, та зерно пшениці фуражної сорту «Антонівка» загальною вагою 82 кілограми по ціні 3 гривні 73 копійки за кілограм.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викрадене майно присвоїв та розпорядився ним на власний розсуд в корисливих для себе цілях, чим заподіяв ТОВ «Агро-Овен» матеріальний збиток, який згідно з висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ № 11/12.1/127 від 23.02.2018 року становить 451 грн. 46 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення не оспорював, надав суду показання щодо обставин скоєння злочину. Показання обвинуваченого відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам вчинення злочину.
Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження; суд встановив, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухав думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
Судовий розгляд за погодженням всіх учасників судового провадження проведено у відсутність представника потерпілого ОСОБА_6 , який звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі. Цивільний позов заявлено не було.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого, оголошенням даних, які характеризують його особу та дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження повністю та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та яким надано належну оцінку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, інвалідом не являється, раніше не судимий, має на утримання неповнолітню дитину 2003 року народження.
Обставинами, які пом'якшують покарання і часткового зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину відповідно до ст. 66 КПК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у скоєному обвинуваченого. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд не встановив.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід обрати і призначити покарання в межах, передбачених санкцією частини 3 статті 185 КК України, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд, враховуючи пом'якшувальні обставини, наявність утриманця у обвинуваченого, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 572 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368- 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України.
Згідно п. 1 ч.1, п. 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/127 від 23.02.2018 року у розмірі 572 грн. 00 коп. - стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
Речові докази по справі - зерно пшениці 82 кілограми та кукурудзи 35 кілограм, які передані під розписку представнику потерпілого ТОВ «Агро-Овен» ОСОБА_6 - повернути за належністю, потерпілому ТОВ «Агро-Овен» в особі представника ТОВ «Агро-Овен» ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1