Справа № 214/682/16-к
1-кп/214/67/18
14 червня 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження за № 12015040230000684 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Брянка, Луганської області, громадянина України, одруженого, маючого двох дітей 1997 та 2006 р.н., раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
09 грудня 2015 року приблизно о 16 годині 20 хвилин в Саксаганському районі м. Кривого Рогу водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «ХЮНДАЙ ГЕТС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідував у крайньому лівому ряду проїзної частини дороги вул. Мелешкіна з боку пл. Артема в напрямку вул. Волгоградської, наближаючись до зупинки громадського транспорту «вул. Філатова», яка розташована праворуч по ходу його руху.
При цьому, водій ОСОБА_7 рухався на керованому ним автомобілі зі швидкістю не менш ніж 66 км/год., чим порушив правила безпеки дорожнього руху в частині невиконання п.п. 1.5., 2.3. д). 12.4. та 12.9. б) Правил дорожнього руху України, згідно яких:
-«1.5. Дії ... учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку ... для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
...д)не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
-«12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.»;
-«12.9. Водієві забороняється: ... б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4…»;
В цей час, попереду праворуч по ходу руху автомобіля «ХЮНДАЙ ГЕТС», з заїзного карману зупинки громадського транспорту «вул. Філатова», на проїзну частину дороги вул. Мелешкіна вийшла пішохід ОСОБА_4 та почала переходити проїзну частину з права наліво, наближаючись до смуги руху автомобіля.
Виявивши пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину у напрямку смуги руху автомобіля «ХЮНДАЙ ГЕТС», водій ОСОБА_7 застосував екстрене гальмування, яке за умови руху вказаного автомобіля зі швидкістю 60 км/год. дозволяло зупинити керований ним автомобіль до лінії руху пішохода, і повністю виключало можливість наїзду на ОСОБА_4 .
Однак, внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху, в частині невиконання пунктів 12.4. і 12.9. б) Правил дорожнього руху України, останній, рухаючись на автомобілі зі швидкістю не менше 66 км/год, застосувавши екстрене гальмування не зміг своєчасно зупинити керований ним автомобіль, і на проїзній частині дороги вул. Мелешкіна навпроти зупинки громадського транспорту «вул. Філатова» в Саксаганському районі м. Кривого Рогу вчинив наїзд автомобілем «ХЮНДАЙ ГЕТС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 травмована.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №94 від 20.01.2016 потерпілій ОСОБА_4 спричинені наступні тілесні ушкодження: сполучена травма - закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субарахноідальний крововилив, садна голови, підшкірна гематома лобу ліворуч, синці обличчя, рвано-забійні рани обличчя, травматична екстракція обох передніх зубів верхньої щелепи, перелом коронок 1,2 зубів нижньої щелепи з обох сторін, закрита травма живота, розрив селезінки, рвано-скальповані рани обох нижніх кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження ускладнилися розвитком внутрішньочеревної кровотечі, шоком, парезом «окодвигаючого» нерву ліворуч, птозом лівого ока. Спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №58/27-10 від 25.01.2016 в діях водія ОСОБА_7 по керуванню автомобілем «ХЮНДАЙ ГЕТС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які виражалися в перевищенні дозволеної в місті швидкості руху, вбачаються невідповідності вимогам п.12.4., 12.9 б) Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з наїздом на пішохода ОСОБА_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що 09 грудня 2015 року о 16-20 годині їхав зі сторони пл.. Артема в сторону вул.. Волгоградської на своєму автомобілі «Хюндай Гетс». Їхавши на зелений сигнал світлофору в районі зупинки вул.. Філатова раптово на дорогу вийшла дівчина, яка перед цим вийшла з автобусу, він одразу прийняв екстрене гальмування, але зіткнення не вдалося уникнути. Після зіткнення одразу викликав швидку та допоміг потерпілій. Слідчий експеримент проводився, все показував. Він відшкодував частково в сумі 4500, готовий відшкодовувати матеріальну шкоду а в частині моральної шкоди позов не визнає, вважає, що потерпілої були порушені ПДР. Просив застосувати відносно нього ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснила, що 19 грудня 2015 року приїхала на зупинку вул. Філатова, виходячи з маршрутки, одразу пішла переходити дорогу, дійшовши до роздільної смуги дороги, та її збила машина. Після ДТП лікування проходила в лікарні, 5 днів була в комі, в наслідок ДТП отримала черепно-мозкову травму, вибиті зуби, поламані ребра. На даний час вона перебуває під наглядом лікаря невропатолога. Обвинувачений надав їй матеріальну допомогу в розмірі 2500 гривень та 2000 гривень. Позовні вимоги підтримує, оскільки вона в наслідок ДТП стала неповноцінною людиною, не могла займатися своєю родиною, дітьми. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник потерпілої в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що до суми матеріальної шкоди зазначеної в позові, сума, яка була відшкодована обвинуваченим не ввійшла.
Крім показань обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_4 , допитаних в судовому засіданні, винність обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України також підтверджується письмовими доказами, зібраними в період досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.12.2015 року, відповідно до якого була оглянута проїзна частина дороги вул. Мелешкіна навпроти зупинки громадського транспорту «вул. Філатова» в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, де вчинив наїзд автомобіль «ХЮНДАЙ ГЕТС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_4 (Т. 2 а.с. 4-18);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.01.2016 року за участю ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , спеціаліста ОСОБА_9 , статистки ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_7 зазначив місце знаходження автомобіля, місце наїзду на пішохода ОСОБА_4 зазначив момент настання видимості пішохода (Т. 2 а.с. 55-71);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.01.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якого остання зазначила темп руху, вказала в якому місці дороги вул.. Мелешкіна вона пересікала проїзну частину дороги перед ДТ П місце знаходження автомобіля, місце наїзду на пішохода ОСОБА_4 зазначив момент настання видимості пішохода (Т. 2 а.с. 72-78);
-висновком експерта № 58/27-10 від 25.01.2016 року, відповідно до якого в діях водія ОСОБА_7 по керуванню автомобілем «Хюндай Гетс», вбачається невідповідність вимог п. 12.4, 12.9 б ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з ДТП; в діях водія ОСОБА_7 по керуванню автомобілем «Хюндай Гетс», вбачається невідповідність вимог п. 12.3, 12.4, 12.9 б ПДР України, невідповідність дій водія ОСОБА_7 вимогам п. 12.3 ПДР України з технічної точки зору знаходиться в причинному зав'язку з ДТП (Т. 2 а.с. 82-86);
- висновком експерта № 94 від 12.01.2016 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_4 спричинені наступні тілесні ушкодження: сполучена травма - закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субарахноідальний крововилив, садна голови, підшкірна гематома лобу ліворуч, синці обличчя, рвано-забійні рани обличчя, травматична екстракція обох передніх зубів верхньої щелепи, перелом коронок 1,2 зубів нижньої щелепи з обох сторін, закрита травма живота, розрив селезінки, рвано-скальповані рани обох нижніх кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження ускладнилися розвитком внутрішньочеревної кровотечі, шоком, парезом «окодвигаючого» нерву ліворуч, птозом лівого ока. Спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (Т. 2 а.с. 89-91).
Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням обвинуваченого, потерпілої та представника потерпілої по справі.
Показання потерпілої, її представника та обвинуваченого, дані наведених процесуальних документів, та на підставі сукупності доказів встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.
Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв'язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого діяння.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема необережну форму вини, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому визначаються добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_7 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 2 а.с.105).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони (Т. 2 а.с. 109), раніше не судимий (Т. 2 а.с. 103), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря - нарколога не перебуває (Т. 2 а.с. 105, 107).
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, однак із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст. 75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому ОСОБА_7 випробувальний термін, при цьому покласти на останнього обов'язки передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2016 року", з огляду на те, що на день набрання чинності цим Законом він має на утриманні одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого не позбавлений батьківських прав.
Прокурор та захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення заявленого клопотання.
Представник потерпілої ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Потерпіла заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, вважає, що в такому випадку обвинувачений уникне покарання згідно Закону.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, п. в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" - установивши в стадії судового розгляду кримінального провадження наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , віднесений до категорії злочину, який є тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, тобто згідно ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" на нього поширюється вказаний закон.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про амністію у 2016 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. Обвинувачений ОСОБА_7 дав свою згоду про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році».
У силу п. в) ст.1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; не позбавлених батьківських прав.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до наданої відповіді начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради не позбавлений батьківських прав відносно свого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 положень Закону України "Про амністію у 2016 році".
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 4898,71 грн., моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн., а також 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі ст.ст. 16, 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ст.ст. 61, 368 КПК України, позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та відшкодування заподіяної моральної шкоди підлягають задоволенню частково.
Суд, приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди з урахуванням часткового відшкодування, тобто в сумі 387 гривень.
Одночасно, суд приходить до висновку про наявність у потерпілої ОСОБА_4 протягом тривалого періоду часу моральних страждань і переживань, оскільки у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями у неї погіршився стан здоров'я. Всі ці обставини негативно позначилися на моральному стані потерпілої.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п. 3 та 5 своєї Постанови №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На підставі згаданого висновку судово-медичного експерта №94 від 12.01.2016 року, встановлено, що саме в наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала травми які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та потягли негативні для нього наслідки у вигляді погіршення здоров'я та безперечно привели до моральних страждань позивача, тому суд вважає, що вимоги про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди є обґрунтованими.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд ураховує такі критерії визначення її розміру, як ступінь вини обвинуваченого, майновий стан останнього, часткове відшкодування заподіяної шкоди в сумі 4500 гривень, глибину душевних страждань позивача, пов'язаних з таким станом її здоров'я, який не дає відчути себе повноцінним членом суспільства та примушує періодично звертатися до лікарів за лікуванням, що порушило звичний склад життя позивача та потребує додаткових зусиль для його організації, тому суд вважає, що у зв'язку з цим розмір моральної шкоди повинен бути визначеним у розмірі 50 000, 00 гривень.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлена сума 120 000 гривень 00 копійок в якості компенсації моральної шкоди явно завищена і з обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, відповідно до ст.ст. 61, 368 КПК України, на користь потерпілого підлягає стягненню сума 50000 гривень 00 копійок.
Крім того, суд вважає, що заявлена сума стягнення судових витрат на правову допомогу у сумі 5000 гривень, підлягає задоволенню, оскільки позивач змушена була звернутися за допомогою до адвокатських послуг.
В задоволенні позову в іншій частині має бути відмовлено.
Крім того, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави, витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 1904 (одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 28 коп. (Т.1 а.с.51,81).
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 2 ст.86 КК України, п. В ч. 1 ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" - звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 387 (триста вісімдесят сім) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Речовий доказ - автомобіль «Хюндай Гетс» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться під розпискою у ОСОБА_7 - залишити у останнього дозволивши розпоряджатись на власний розсуд (Т. 1 а.с. 24, 25).
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у сумі 1904 (одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 28 коп.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1