Вирок від 13.06.2018 по справі 213/1091/16-к

Справа № 213/1091/16-к

1-кп/214/83/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12016040740000356 від 11 березня 2016 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світлівка Високопільського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, з середньою освітою, працюючого у ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16 грудня 2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого РогуДніпропетровської області за ч.1 ст. 125 КК України до 6 місяців виправних робіт з утриманням на користь держави 10% заробітної плати та ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2015 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на не відбутий строк 1 місяць 1 день,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шестірня, Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 19.05.2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України;

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , запропонував ОСОБА_5 , який мав не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, викрасти майно ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» для отримання коштів, на що ОСОБА_5 дав свою згоду, тим самим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили в попередню змову між собою, направлену на вчинення злочину.

Після чого, приблизно о 22 год. 00 хв. цього ж дня, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, з метою викрадення чужого майна прийшли до огороджувальної території Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30» (далі ТОВ «БМУ №30»), де перелізли через огорожу, тобто незаконно проникли на зазначену територіюрудозбагачувальної фабрики №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу.

У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пройшли по території ТОВ «БМУ №30» до місця розташування майна, яке вони мали намір викрасти, а саме до складського приміщення, де намагаючись пройти непомітними до металевих ящиків, місце зберігання зварювального кабелю, були виявлені ОСОБА_11 , котрий тимчасово виконував функції охорони майна зазначеного вище підприємства.

Приблизно о 22 год. 30 хв. 10 березня 2016 року, після виходу ОСОБА_11 зі складського приміщення, розташованого на території ТОВ «БМУ №30», та виявлення ОСОБА_4 , який рухався по території цього підприємства, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час викриття потерпілим ОСОБА_11 протиправних дій його та ОСОБА_4 біля вказаного вище складського приміщення напав на ОСОБА_11 , застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, а саме наніс останньому один удар в область життєво важливого органу, потиличної частини голови, невстановленим металевим предметом, спричинивши ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у правій тім'яно-потиличній ділянці голови, яка згідно висновку судово-медичної експертизи № 513 від 21.03.2016 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. У результаті від отриманого удару за вказаних обставин ОСОБА_11 упав на землю.

Після вказаних подій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи спільно, з метою подальшого викрадення майна зв'язали руки та ноги потерпілому ОСОБА_11 за допомогою його шнурків з черевиків, а в подальшому занесли потерпілого до складського приміщення ТОВ «БМУ №30», де привели до тями. Перебуваючи у зв'язаному стані, потерпілий ОСОБА_11 не мав можливості здійснення опору та перешкоджанню незаконній діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розуміючи відкритий характер своїх дій, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, реалізуючи свій умисел, направлений на викрадення чужого майна шляхом зламу замків із металевих ящиків, які знаходяться на території ТОВ «БМУ №30», заволоділи зварювальними кабелем: КГ 1х35 довжиною 150 м, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 становить 10 620 грн.; КГ 1х35 довжиною 81 м, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 становить 5186 грн. 43 коп.; АВВГ 3х35+1х16 довжиною 51 м, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 становить 1967 грн. 07 коп.; АВВГ 3х50+1х25 довжиною 7 м, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 становить 369 грн. 95 коп.; АкВВГ 10х25 довжиною 4 м, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 становить 43 грн. 12 коп., які належать ТОВ «БМУ №30».

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили ТОВ «БМУ №30» матеріальний збиток на загальну суму 18 186 грн. 57 коп.

Крім того, до залишення місця вчинення вказаних вище дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розуміючи відкритий характер своїх дій, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, реалізуючи свій умисел, направлений на викрадення чужого майна, перебуваючи в складському приміщенні разом зі зв'язаним потерпілим, зі столу викрали мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Core Prime SM-G361» чорного кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належав потерпілому ОСОБА_11 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №857 від 25.04.2016 року становить 2 749 грн. 18 коп., чим спричинили останньому матеріальний збиток на зазначену суму, яким в подальшому розпорядились на власний розсуд, залишили на території ТОВ «БМУ №30».

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням в інше приміщення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 належить кваліфікувати за ч.3 ст.187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням в інше приміщення.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, визнав частково та пояснив, що 10 березня 2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., повертаючись з роботи, він зустрів ОСОБА_5 та разом з ним пішов до себе додому. Під час вечері у нього вдома ОСОБА_5 розповів про термінову потребу в грошах, на що він запропонував останньому вчинити крадіжку кабелю з території НКГОК з метою подальшого його продажу. При цьому він розраховував на свою обізнаність про місце знаходження майна, оскільки працював на цьому підприємстві електрогазозварювальником приблизно 2 роки 6 місяців та мав перепустку на його територію. Крім того, від співробітників йому було відомо, що на території цього підприємства зберігаються кабелі. ОСОБА_5 погодився на його пропозицію вчинити крадіжку кабелю з території НКГОК. Після чого, приблизно о 20 год. 00 хв. цього ж дня, вони поїхали на НКГОК. Прибувши до огородженої території підприємства, він зайшов на територію підприємства за допомогою перепустки, а ОСОБА_5 зайшов обманним шляхом, та разом вони пішли в сторону бані, де знаходилася його шафа з робочим одягом, біля якої переодягнувся в робочий одяг. ОСОБА_5 також переодягнувся в робочий одяг, який лежав неподалік його шафи, щоб не викликати підозри у працівників підприємства, про що вони заздалегідь не домовлялись. У подальшому на території підприємства вони знайшли ломи, потім пішли до приміщення фабрики РОФ 2, яка розташована на території НКГОК, де намагалися знайти та викрасти металеві речі, однак нічого вчинити не вдалося. Продовжуючи пошуки, вони підійшли до огороджувальної території ТОВ «БМУ №30», яка освітлювалась, та перелізли через неї. Раніше він був на цьому об'єкті, а отже, частково орієнтувався на території ТОВ «БМУ №30». ОСОБА_5 перелазив через огорожу приблизно на відстані трьох метрів від нього. Опинившись на цій території, він почав іти попереду, а ОСОБА_5 позаду. Він перечепився через якийсь предмет, а далі побачив, як із приміщення вийшов ОСОБА_11 , який раптово впав перед ним, при цьому з його голови йшла кров. Він не бачив обставин подій, які відбулися з потерпілим ОСОБА_11 , однак зрозумів, що його вдарив ОСОБА_5 , який стояв біля дверей, що відкрив ОСОБА_11 . Йому не було відомо, що вказана територія перебуває під охороною служби охорони. Після чого він зайшов до будівлі, де знайшов марлеві пов'язки, які приклав до рани потерпілого, щоб зупинити кров. У подальшому він разом з ОСОБА_5 занесли потерпілого ОСОБА_11 до будівлі, де зв'язали руки та ноги останнього шнурками від його взуття. Він, знайшовши аптечку, взяв йод та полив на рану потерпілому. Рот ОСОБА_11 вони не закривали, він міг вільно розмовляти. Будь-яких погроз в бік потерпілого вони не висловлювали, все робили мовчки. Речі ОСОБА_11 вони не оглядали та нічого в нього не викрадали. Залишивши потерпілого ОСОБА_11 зачиненим в приміщенні, він та ОСОБА_5 пішли на вулицю, де оглянули територію, що охоронялася та добре освітлювалася на предмет того, які кабелі можна вкрасти. Знайшовши кабелі в будках, замки на яких вони відірвали невеликими ломами, що знайшли по дорозі, забрали їх та неподалік стали перекидати через паркан. При цьому вони періодично заходили до потерпілого ОСОБА_11 для з'ясування стану останнього. Кабелі, що знаходились в будках, були різної довжини, найдовший приблизно довжиною 30 м. Пізніше на прохання потерпілого ОСОБА_11 вони розв'язали останнього, оскільки у нього заніміли руки та ноги, а приблизно через 15-20 хв. знову зв'язали. У подальшому вони вийшли з приміщення, де знаходився потерпілий ОСОБА_11 , яке він зачинив на замок. Після виходу ОСОБА_5 передав йому телефон, викрадений у потерпілого ОСОБА_11 , який він поклав на стежку, щоб потерпілий не зміг нікому зателефонувати. Після чого вони поскладали викрадені кабелі в кількості близько 5-6 обмоток в підвал фабрики РОФ-2, що розташована приблизно в 300 м від місця крадіжки, для того, щоб зачистити від ізоляційної обмотки, а іншу частину викрадених кабелів залишили в іншому місці. Поки вони в підвалі фабрики чистили від ізоляції викрадені кабелі, які згодом хотіли здати на металобрухт, зникли інші викрадені ними кабелі, які вони залишили в іншому місці. Виявивши зникнення викрадених ними кабелів, вони розбіглись в різні сторони з території НКГЗК. На території заводу вони знаходилися близько однієї години. Потерпілий ОСОБА_11 міг чути лише гуркіт, однак не міг бачити викрадення ними кабелів. Він повністю підтверджує покази свідка ОСОБА_12 про обставини його затримання.

Після допиту обвинуваченого ОСОБА_5 він підтвердив правдивість показів останнього в частині вчинення крадіжки телефону потерпілого ОСОБА_11 , а також відсутності попередньої домовленості між ними про здійснення нападу на охорону у разі їх викриття.

Після перегляду в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 останній пояснив, що до вказаних ним подій він працював на фабриці РОФ-2 та ТОВ «БМУ №30» зі своїм кабелем зварювання, раніше на місці вчинення інкримінованого йому діяння він не був, Свій кабель для зварювання він зберігав на своєму місці, на фабриці. Він з ОСОБА_5 ішов до приміщення, де вони в подальшому пили чай, оскільки у нього від приміщення були ключі. Показання ОСОБА_5 , надані під час досудового розслідування з приводу існування ніж ними попередньої домовленості про нанесення працівнику охорони ударів з метою заволодіння чужим майном, він пояснити не може. Також він не може пояснити їх спільні узгоджені дії відносно потерпілого ОСОБА_11 , вчинені в мовчазному стані. Він переодягався в спецодяг не тому, що боявся, що його помітять, а тому, що перебування на території підприємства без спецодягу тягне позбавлення премії та частини заробітної плати. Вони вдвох віднайшли монтировки з метою вчинення крадіжки за декілька годин до її вчинення. Не може пояснити причини, з яких він допомагав ОСОБА_5 утримувати руки потерпілого при зв'язуванні останнього та перенесенні до приміщення, як і мету вчинення даних дій. Коли він побачив потерпілого ОСОБА_11 , то намагався втекти, однак останній впав, він повернувся до ОСОБА_5 . Він також не згоден із кількістю викрадених кабелів, оскільки вони не могли викрасти такий об'єм кабелю. При цьому він не може сказати, який саме об'єм кабелю він викрав з ОСОБА_5 .

У судових дебатах він просив перекваліфікувати вчинене ним діяння зі ст. 187 КК України на ст.186 КК України, при цьому щиро розкаюється у вчиненому та просив його суворо не карати.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, визнав частково та пояснив, що 10.03.2016 року, у вечірній час, він приїхав до обвинуваченого ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Оскільки останнього не виявилось вдома, він вирішив його дочекатися біля його під'їзду. Приблизно о 18-00 год. він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_4 , який повернувся з роботи, після чого вони зайшли до квартири останнього. Під час розмови в квартирі, приблизно о 19-00 годині, він поцікавився у ОСОБА_4 про відому йому можливість заробити, оскільки йому були потрібні гроші, на що обвинувачений ОСОБА_4 запропонував йому вчинити крадіжку металу з підприємства, на якому він працює, при цьому повідомив, що металеві вироби потрібно буде відшукати на фабриці. На зазначену пропозицію він погодився, при цьому вони не розподіляли ролі та не домовлялись про дії під час вчинення крадіжки, в тому числі здійснення нападу на охорону у разі їх викриття. Разом з обвинуваченим ОСОБА_4 , він поїхав на рудозбагачувальну фабрику №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що розташована в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Прибувши до прохідної вказаного підприємства, обвинувачений ОСОБА_4 пройшов на територію підприємства, пред'явивши охороні відповідний пропуск, що підтверджував його належність до працівників цієї фабрики. У свою чергу, він, скориставшись великою кількістю робітників, які проходили через прохідну підприємства, обманним шляхом, пред'явивши нібито пропуск, яким насправді був звичайний кишеньковий календар, також пройшов та територію фабрики. Опинившись на території підприємства, за пропозицією ОСОБА_4 він погодився переодягтися, у зв'язку з чим вони вдвох прослідували в роздягальню робітників заводу, де обвинувачений ОСОБА_4 переодягнувся у свій спецодяг, оскільки зберігав його в роздягальні як працівник заводу, а йому запропонував переодягнутися в робочий одяг, до якого був вільний доступ, щоб не вимазати свій. Після переодягання вони разом пішли по території підприємства, зайшли до приміщення рудозбагачувальної фабрики, де ОСОБА_4 знайшов два невеликих плескатих лома, монтировки, один з яких мовчки віддав йому. Він розумів, що вказані знаряддя, невеликі плескаті ломики, необхідні для вчинення крадіжки, які вдвох вони наперед домовлялися вчинити з території підприємства, на якому працював обвинувачений ОСОБА_4 . Не знайшовши та території рудозбагачувальної фабрики №2 металевих предметів, які можливо викрасти, вони вийшли з цієї територій та пішли по території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», перевіряючи інші будівлі. У подальшому вони прийшли до огородженої території ТОВ «БМУ №30», яка добре освітлювалась. Він перший переліз через огорожу, за ним переліз і обвинувачений ОСОБА_4 , який ішов позаду нього. Підійшовши до одного з металевих ящиків, які відчиняються вертикально, що розташовувались на цій огородженій території, він почув шум. Обернувшись, він побачив, що з будівлі, яка знаходилась позаду нього, вибіг потерпілий ОСОБА_11 , який побіг в сторону обвинуваченого ОСОБА_4 , який почав тікати. У цей момент він знаходився за дверима на відстані від потерпілого ОСОБА_11 приблизно 2-3 м. Розгубившись, він наздогнав потерпілого ОСОБА_11 та вдарив його монтировкою по голові, від чого останній впав на землю обличчям догори, залишаючись при цьому у свідомості. Одразу до лежачого на землі мовчки потерпілого ОСОБА_11 підійшов обвинувачений ОСОБА_4 , з яким він перевернув потерпілого на живіт обличчям до землі та побачили, що в останнього з голови тече кров. Побачивши кров, обвинувачений ОСОБА_4 пішов до приміщення, звідки вибіг потерпілий, шукати аптечку. Він та обвинувачений ОСОБА_4 мовчки занесли потерпілого до приміщення, звідки вийшов останній, та поклали його на підлогу, підклавши під голову куфайку. У приміщенні вони обробили рану потерпілого ОСОБА_11 зеленкою та йодом, на рану голови поклали паперові маски та одягли на голову в'язану шапку з метою зупинення кровотечі. Крім того, зв'язали руки потерпілого шнурками, які зняли з його взуття. Він не пам'ятає, чи зв'язували вони ноги потерпілому. Залишивши потерпілого в приміщенні, вони пішли на подвір'я зламувати замки на металевих шафах, в яких виявилися кабелі для зварювання, які вони викрали та склали у визначеному місці. Вони дуже гучно зламували замки та відчиняли двері на металевих шафах. На його думку потерпілий ОСОБА_11 міг здогадуватись по звуках, що вони ламають двері на металевих шафах. Вони періодично навідувались в приміщення, де залишили потерпілого ОСОБА_11 , з метою з'ясування його самопочуття. Із часом вони повернулися до приміщення, на прохання потерпілого розв'язали йому руки, оскільки вони затерпли, які в подальшому зв'язали. Повернувшись на подвір'я, вони продовжували зламували зачинені металеві ящики, звідки дістали приблизно 5 мотків кабелів для зварювання, довжиною приблизно 100 метрів. маркування яких він не пам'ятає, які перекинули через огорожу. Оскільки він раніше працював на підприємстві різальником, то може визначити приблизно довжину кабелю без вимірювання. Повернувшись в черговий раз до приміщення до потерпілого ОСОБА_11 , він побачив на столі мобільний телефон останнього, який поклав собі в кишеню. Залишивши потерпілого ОСОБА_11 в приміщенні зв'язаного, щоб він не зміг покликати на допомогу, вони покинули огороджувальну територію ТОВ «БМУ №30». Пізніше на вулиці він передав ОСОБА_4 викрадений мобільний телефон, який той залишив на бордюрі біля будівлі підприємства, щоб потерпілий з часом міг викликати допомогу. Пізніше вони знайшли на території мішок, в який поскладали викрадені кабелі, залишили його в підвалі на території рудозбагачувальної фабрики. Помітивши на території фабрики незнайомого чоловіка в білій касці, він та ОСОБА_4 вирішили розійтись в різні сторони. Указаний чоловік помітив його, однак він пішов в іншу сторону від нього. Він повернувся в роздягальню, де вони раніше переодягались, прийняв душ та переодягнувся, після чого поїхав додому. Приїхавши додому, він зрозумів тяжкість учиненого злочину та не збирався повертатися, щоб забрати з території підприємства викрадені кабелі. 12 березня 2016 року до нього додому приїхали працівники міліції, з якими він прослідував до райвідділу. Він має середньо-спеціальну освіту за спеціальністю автослюсар. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за угон автомобіля, за що судом було призначено покарання, від якого він був звільнений з іспитовим строком. Він розумів наслідки вчинення ним кримінального правопорушення в період іспитового строку, однак йому потрібні були гроші для вирішення проблем на роботі, на якій він працював за договором, а тому був вимушений піти на вчинення злочину разом з ОСОБА_4 .

Після допиту потерпілого ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що з показаннями потерпілого згоден повністю. Пояснив, що саме він вдарив ОСОБА_11 по голові, це сталося спонтанно. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 цього не бачив, у свою чергу останній дійсно надавав потерпілому ОСОБА_11 медичну допомогу. Домовленостей щодо вчинення розбою у нього з обвинуваченим ОСОБА_4 не було. Він та ОСОБА_4 до вчинення злочину не знали, що їх протиправні дії виявить потерпілий ОСОБА_11 .

Після перегляду в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 останній пояснив, що він не мав на меті нанесення монтировкою удару по голові потерпілому ОСОБА_11 , це він зроби спонтанно. Про вказані дії він попередньо з ОСОБА_4 не домовлявся. Він з ОСОБА_4 мовчки робили всі дії відносно потерпілого ОСОБА_11 . Він давав на досудовому розслідуванні, у тому числі під час слідчого експерименту, неправдиві покази з приводу наявності у нього спільного з ОСОБА_4 умислу на вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_11 та знешкодження останнього, причину цього пояснити не може. Він боявся, що може понести суворе покарання, враховуючи вчинення ним злочину під час іспитового строку, про що йому говорили працівники поліції. При цьому під час судового розгляду він дав правдиві покази з приводу відсутності у нього та ОСОБА_4 умислу на вчинення розбою.

У судових дебатах він визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 186 КК України, при цьому щиро розкаюється у вчиненому, та просив його суворо не карати.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , по справі існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

У свою чергу, не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , по справі існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що він працює сторожем на підприємстві ТОВ «БМУ №30». 10.03.2016 року, о 20 год. 00 хв., він заступив на зміну та перебував у кімнаті майстрів. Почувши гуркіт на вулиці, він двічі, до 22-00 год., виходив з приміщення оглядати територію, на якій нікого не виявляв, та повертався до кімнати майстрів. Приблизно о 22 год. 30 хв., вийшовши з кімнати на вулицю, він помітив людську тінь, при цьому свій мобільний телефон залишив у кімнаті. Згодом побачив, що обвинувачений ОСОБА_4 біжить по території ТОВ «БМУ №30» за ріг будинку. Він, намагаючись побігти за ним, отримав удар по голові, після чого одразу впав на спину. Хто його бив, він не бачив. До падіння він добре бачив обвинуваченого ОСОБА_4 . Після удару його перевернули зі спини на живіт і він побачив обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зв'язали шнурками з його взуття йому руки та ноги, а згодом удвох занесли до кімнати майстрів. При цьому один з обвинувачених, хто саме не пам'ятає, сказав йому: «Лежи, не смикайся!». Крім того, у одного з обвинувачених він бачив у руках шестигранний лом, але у кого саме, точно не пам'ятає. Свідомість він не втрачав. Після занесення до кімнати майстрів, його накрили куфайкою, щоб він нічого не бачив та не чув, а рот закрили маскою. Він не чув розмову між обвинуваченими. У кімнаті майстрів один з обвинувачених, хто саме, він не пам'ятає, надав йому медичну допомогу, обробив рану йодом. Потім обвинуваченні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з кімнати. Він не бачив, як останні викрадали кабелі, а тільки чув, як зламували замки з ящиків, в яких вони зберігалися, розуміючи, що останні здійснюють крадіжку цих кабелів. З часом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулися до приміщення, де його залишили, та на його прохання розв'язали йому руки, приблизно на 15 хв., оскільки вони заніміли, а потім знову зв'язали. Він відчував загрозу для життя. Просив обвинувачених залишити його мобільний телефон, який знаходився в кімнаті, але вони все ж таки викрали його. Хто саме вкрав його мобільний телефон, він не бачив. З часом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили його в кімнаті майстрів та пішли, а він самостійно звільнився, розв'язавши руки, та пішов до 9 секції, де інші працівники підприємства надали йому медичну допомогу. Наступного дня він дійсно дізнався, що з ящиків шляхом злому замків викрадені кабелі, що зберігалися в них. У подальшому він звертався за медичною допомогою до лікувального закладу, де пробув на лікуванні 6 днів, та продовжив лікування вдома, приймаючи ліки протягом місяця після виписки, про що є запис в його медичній картці. Матеріальну шкоду за викрадений мобільний телефон йому відшкодували родичі обвинуваченого ОСОБА_4 . Претензій морального чи матеріального характеру до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не має.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_13 пояснила, що вона раніше не була знайома з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також не була свідком подій протиправних дій, що вчинили останні. Їй відомо від керівництва підприємства про обставини вчинення цих злочинів. Бухгалтерією підприємства надані їй видаткові накладні щодо кількості і вартості кабелів, які підприємство купувало у різних підприємств відповідно до бухгалтерських документів, а саме видаткових накладних. В обвинувальному акті вказаний дійсний розмір викрадених кабелів. Викрадені обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кабелі перебували на відповідальному зберіганні у газоелектрозварювальників підприємства, які використовували їх в роботі, працюючи по змінах, та зберігалися в металевих ящиках на території ТОВ «БМУ №30». Викрадені кабелі на підприємстві приймав комірник, про що наявна відповідна довідка. Інженер Мамаєв є головним над газоелектрозварювальниками, що працюють на підприємстві. За зберігання викрадених кабелів відповідають безпосередньо газоелектрозварювальники, що користуються даними кабелями на зміні. Після закінчення зміни газоелектрозварювальники зберігають свої кабелі в металевих ящиках під замком на території ТОВ «БМУ №30». Після вчинення злочину було проведено звірку наявності кабелів у газоелектрозварювальників, які повідомили кількість кабелів, залишених ними в металевих ящиках. За результатами документальної звірки було встановлено, що кабелів було викрадено фрагментарно довжиною 150 м і 81 м. Такий об'єм кабелю могли винести дві особи за декілька разів. Цивільного позову позивач не заявляв, однак підприємство має намір заявити після ухвалення вироку.

Крім того, після повторного допиту представника потерпілої ОСОБА_13 остання пояснила, що про розбійний напад на підприємстві, що трапився у вечірній час 10.03.2016 року, їй стало відомо від керівництва підприємства. Учиненим обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочином ТОВ «БМУ№30» спричинено матеріальний збиток на загальну суму 18 186 грн. 57 коп. Так, відповідно до акту ревізії, останніми було викрадено з металевих ящиків кабелі газоелектрозварювальників:

- ОСОБА_14 - 30 м зварювального кабелю 3х35 + 1х16 АВВГ, 4 м - 10х25 АкВВГ;

- ОСОБА_15 - 35 м зварювального кабелю КГ1 х35;

- ОСОБА_16 - 35 м кабелю зварювального КГ1х35;

-Кривка Ю.І. (згідно карток обліку) - 40 м кабелю зварювального КГ1х35;

-Бойка С.Г. - 40 м кабелю зварювального КГ1х35;

-Шкварка О. Є. - 11 м кабелю зварювального КГ1х35, 21м -3х35 + 1х16 АВВГ;

-Лейка В.В. - 30 м кабелю зварювального КГ1х35, а також 7 м - АВВГ 3х50 + 1х25;

-Коваленка О.Ю. - 40 м кабелю зварювального КГ1х35.

Викрадені та не повернуті матеріальні цінності відповідно до акту списання були списані в 2016 році. Частину викраденого обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кабелю було повернуто працівникам, у яких він був викрадений. Указані зварювальні кабелі були отримані ОСОБА_17 - 07.10.2015; ОСОБА_18 - 13.11.2015; ОСОБА_19 - 27.04.2015; ОСОБА_20 - 16.06.2015; ОСОБА_16 - 20.10.2015; ОСОБА_15 - 10.11.2015; ОСОБА_14 - 26.08.2015.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що серед обвинувачених він знайомий з ОСОБА_4 . Він працює черговим оперативної охорони департаменту з безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Так, о 20 год. 00 хв. 10.03.2016 року він заступив на чергування та приблизно о 22 год. 00 хв. дізнався, що на території заводу сталося правопорушення, у зв'язку з чим з іншими працівниками він прибув на місце події, де було виявлено потерпілого ОСОБА_11 , який працює охоронцем, з тілесними ушкодженнями. Останньому було одразу надано першу медичну допомогу, викликано слідчо-оперативну групу та швидку медичну допомогу. Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що, перебуваючи на чергуванні в кімнаті майстрів, почув стукіт у двері, вийшовши на двір, де хтось наніс йому удар по голові, після чого двоє невідомих чоловіків його зв'язали, у одного з них був одяг зі світло-відбиваючими смужками. Після того, як потерпілий ОСОБА_11 звільнився, він виявив відсутність свого мобільного телефону марки Samsung. З часом він дізнався, що відеокамерою, якою здійснюється спостереження за територією підприємства, були зафіксовані двоє невідомих чоловіків, які проникли на територію РЗФ №2 через ворота №9. Крім того, вночі майстер, прізвище якого не пам'ятає, повідомив йому, що на території рудозбагачувальної фабрики були помічені двоє невідомих чоловіків з кабелями, які скинули їх на нульовий поверх. А о 06 год. 00 хв. 11.03.2016 року цей же майстер повідомив, що при обході території на нульовому поверсі був помічений невідомий чоловік, яким у подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_4 , який намагався сховатися. Прибувши до місця, де майстром був помічений невідомий чоловік, на відстані 100 м від ТОВ «БМУ №30» вони виявили обвинуваченого ОСОБА_4 , який намагався втекти, однак цього йому зробити не вдалося. У подальшому працівники охорони викликали слідчо-оперативну групу, які здійснили затримання обвинуваченого ОСОБА_4 . У подальшому останнього було оглянуто та виявлено під його одягом намотаний навколо тіла мідний кабель довжиною 26 м, також біля нього на землі лежав нарізаний кабель. Крім того, у свою чергу було встановлено, що приблизно в 50 м від ТОВ «БМУ №30» двоє невідомих чоловіків, одягнених у спецодяг, полишили приблизно 4 бухти зварювального неочищеного кабелю діаметром до 10 мм, діаметр бухт був приблизно 50-70 см. У подальшому у підвальному приміщенні на РЗФ був знайдений лом довжиною близько 1,5 м, зроблений з арматури, будь-яких явних слідів на ньому виявлено не було. Надалі було складено акт опису знайдених бухт кабелю та доставлено їх до караульного приміщення. А також він на відповідальне зберігання отримав знайдені кабелі, які в подальшому були передані начальнику зміни.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що в день виявлення крадіжки на підприємстві ТОВ «БМУ №30» його в якості спеціаліста запросили до караульного приміщення для огляду кабелів, які намагалися викрасти. Усього було виявлено приблизно 5 бухт кабелів з тримачами та клемами на кінцях, точні заміри вказаних кабелів здійснювали співробітники міліції з зазначенням марки та метражу. Крім зазначених кабелів, були також виявлені алюмінієві кабелі, а саме КГ 1х35, АВВГ 3х50+1х35, АКВВГ 10х2,5, та невеликий фрагмент кабелю, марку якого він не пам'ятає. Усього було викрадено сім кабелів різної довжини. Усі зазначені кабелі знаходились у власності ТОВ «БМУ №30». Працівники зберігають кабелі у металевих ящиках, обладнаних замками. В одному ящику зберігаються кабелі однієї бригади, в яку входять 5 чоловік. Кожному газозварювальнику після прийняття на роботу видають спецодяг, зварювальну маску та кабель, який закріплюється за ним. Довжина вказаних кабелів не може змінюватися, оскільки вони не є видатковим матеріалом. Їх списують залежно від інтенсивності їх експлуатації, приблизно через 2-3 роки в разі щоденного використання. При звільненні або в разі відпустки газозварювальника, його кабелі підписують та залишають на зберіганні. У подальшому зварювальні неушкоджені кабелі, крім порізаного мідного кабелю КГ 1х25, який не підлягав експлуатації, зварювальники після впізнання під розписку забирали на свої робочі місця для експлуатації. Обвинувачений ОСОБА_4 працював на їх підприємстві газозварювальником та знаходився в його підпорядкуванні. ОСОБА_4 мав спецодяг з логотипом, кабель в своєму користуванні, який зберігав в майстерні. 10.03.2016 року, в день крадіжки, обвинувачений ОСОБА_4 працював в ранкову зміну до 17 год. 00 хв., причин затримуватися на роботі у нього не було. У подальшому він дізнався, що після виявлення крадіжки було знайдено лише 5 кабелів серед 7 викрадених, один з яких виявився непридатним у подальшому для використання. За територію підприємства забороняється виносити кабелі, навіть в непридатному стані. Також додав, що всі працівники підприємства знають один одного в обличчя.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що, починаючи з 2015 року вже більше року працює електрозварювальником в ТОВ «БМУ №30». 11.03.2016 року йому стало відомо, що на території підприємства був зламаний металевий ящик, в якому зберігався його зварювальний кабель довжиною близько 25-27 м, який був викрадений. Марку підзвітного йому кабелю він не знає, його діаметр був 16 мм, та він був обладнаний саморобним держателем, зробленим власноруч. Крім того, пояснив, що металеві ящики, звідки скоєно крадіжку, знаходяться приблизно в 5 м від будівлі, де чергує охоронець. Пройти повз охоронця можливо лише шляхом подолання огорожі. Через деякий час на підприємстві йому повернули підзвітний йому кабель, яким був викрадений, однак з часом йому повернутий, а отже, він на теперішній час продовжує ним користуватися. З часом довжина кабелю зменшується, однак з 2015 року, коли він отримав кабель, його довжина не змінилась.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що працює електрозварювальником на ТОВ «БМУ №30». Так, о 08 год. 00 хв. весною 2016 року, точної дати не пам'ятає, прийшовши на роботу, він дізнався, що з металевих ящиків викрадені кабелі, один з яких був у нього в користуванні та напередодні він з ним працював. Загальна довжина його кабелю складала 34 м. У подальшому працівниками міліції йому були пред'явлені кабелі для впізнання, серед яких він впізнав свій - довжиною 26 м, оскільки держатель робив власноруч. У подальшому йому повернули його кабель. Другий фрагмент його кабелю довжиною 8 м йому не повернули. Свій зварювальний кабель він отримав у 2011 році загальною довжиною 34 м, який у подальшому роз'єднав на дві частини - 26 м та 8 м. З того часу довжина цих кабелів не змінилася. Також додав, що кожний зварювальник несе персональну відповідальність за ввірений йому в користування кабель. Крім того, підтвердив свій підпис, поставлений в особовій картці при отриманні кабелю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що працює електрозварювальником в ТОВ «БМУ №30». Весною в 2016 році, точної дати не пам'ятає, коли він прийшов на роботу, то дізнався, що з металевих ящиків були викрадені зварювальні кабелі, діаметром 16 мм, один з яких був у його користуванні довжиною 27 м. Пізніше, серед пред'явлених працівниками міліції для впізнання кабелів, він впізнав свій, оскільки держатель на нього він зробив власноруч. Також зазначив, що зварювальний кабель він отримав у користування в 2015 році та з того часу його довжина не змінилася.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що близько 10 років працює електрозварювальником в ТОВ «БМУ №30». Так, весною 2016 року, точно дати та часу не пам'ятає, він прийшов на роботу та дізнався про крадіжку електрозварювальних кабелів з металевих ящиків, один з яких був у нього в користуванні діаметром 16 мм, довжиною 34 м, марку не пам'ятає. Металеві ящики, з яких скоєно крадіжку кабелів, знаходилися на території ТОВ «БМУ №30», куди потрапити можливо лише через охоронця. У подальшому працівниками міліції йому були пред'явлені кабелі для впізнання, серед яких він впізнав свій по держателю та клемі, оскільки робив їх власноруч. Указаний кабель перебував у його користуванні з 2015 року, можливо, з того часу його довжина зменшилась, оскільки в процесі роботи з кабелем, його довжина може змінюватися на меншу. Одного разу він отримував для роботи кабель довжиною 40 м, однак, попрацювавши з ним, він здав його на склад та надалі продовжував користуватися своїм кабелем довжиною 34 м. З обвинуваченим ОСОБА_4 він знайомий по роботі, періодично останній працював у нього бригадиром, зарекомендував себе як відповідальний співробітник, претензій з боку колег та керівництва до нього ніколи не було.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що працює майстром на РЗФ-2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Так, перебуваючи на зміні, опівночі весною 2016 року, точно дати та часу не пам'ятає, на території фабрики неподалік перших воріт РЗФ-2, були помічені сторонні особи, про що було повідомлено охорону ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пізніше йому зателефонував начальник зміни та попросив підійти до перших воріт РЗФ-2, а він з працівниками підійде до воріт з іншого боку. Від начальника зміни також йому стало відомо, що вказані двоє невідомих чоловіків, яких зупинила охорона, відповіли, що останні зі складу концентратів, після чого направилися далі, а саме йому назустріч. У подальшому на нульовому ярусі він з іншим працівником підприємства знайшли близько 3-4 бухт кабелів, схожих на зварювальні, які вчотирьох віднесли до операторської. У свою чергу, двоє чоловіків вийшли за територію фабрики, однак у подальшому, при здійсненні обходу, близько о 05 год. 00 хв, вказаних чоловіків було затримано біля 10-ї секції на нульовому ярусі. Один з них був затриманий за його участі, він був зростом 180 см, худорлявої статури, обличчя не роздивився, одягнений у спецодяг з написом «АрселорМіттал Кривий Ріг», навколо живота у нього був намотаний облущений мідний кабель, в руках у нього нічого не було. Він просив його відпустити та намагався втекти, однак у подальшому його передали охороні. Під час досудового розслідування проводилося впізнання затриманої ним особи, під час якого він впізнав особу, яку затримав та у якої були викрадені кабелі. На даний час він не може впізнати серед обвинувачених затриману ним особу, оскільки пройшло багато часу з того моменту, враховуючи, що при затриманні було погане освітлення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він працював на посаді начальника зміни в ТОВ «Альфа-щит». Так, під час перебування на зміні надійшов виклик з ГЗК РЗФ-2 про знаходження сторонніх осіб на території фабрики. Прибувши за викликом разом з ОСОБА_21 , в побутовому приміщенні вони побачили зв'язаного сторожа ОСОБА_11 .. Після чого викликали швидку медичну допомогу та слідчо-оперативну групу. Пізніше поступив виклик з диспетчерської ГЗК про затримання невідомої особи на території, що охороняється, куди вони одразу прибули та побачили там затриманого, яким виявився обвинувачений ОСОБА_4 , навколо живота якого був намотаний зачищений кабель і якого в подальшому працівники міліції відвезли до районного відділу. З часом він дізнався, що на території фабрики в одному з приміщень були сховані декілька бухт кабелю. Їх кількість він не пам'ятає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що працює майстром на ТОВ «БМУ №30». ОСОБА_4 працював на РЗФ-2 зварювальником, обладнання з яким він працював, зберігав у побутовому приміщенні в цеху. Знає ОСОБА_4 як відповідального працівника та доброзичливу людину. Напередодні крадіжки ОСОБА_4 перебував на зміні, яка тривала 10 березня 2016 року з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Останній працював у спецодягу з написом «БМО». Траплялися випадки, коли він працював понад норми, коли саме не пам'ятає.

Також з метою надання характеристики обвинуваченому ОСОБА_4 були допитані наступні свідки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що проживає в м. Кривому Розі в квартирі, що на праві власності належить її чоловікові. ОСОБА_4 її племінник та хрещеник, він зареєстрований в селі, що знаходиться в Херсонській області. Часто приїжджав до неї в гості. Він мешкав в Кривому Розі, винаймаючи квартиру. Їй невідомо, за якою адресою проживав ОСОБА_4 , однак її чоловіку відомо, де він проживав.

Оцінюючи зазначені вище покази обвинувачених, представника потерпілого, потерпілого, свідків, кожного окремо, відповідно до вимог ст.ст. 85, 86, 94, 95 КПК України, суд вважає, що вони є допустимими доказами, оскільки фактичні відомості, які вони містять, отримані шляхом безпосереднього допиту вищевказаних осіб в судовому засіданні при судовому розгляді даного кримінального провадження, тобто відповідно до вимог Кримінальним процесуальним кодексом України. А також вони є належними доказами, оскільки прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні та не викликають сумнівів щодо достовірності відомостей, що в них містяться, окрім показів обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в частині наявності у них умислу на вчинення інкримінованого їм злочину, а також обставин його вчинення за попередньою змовою відносно потерпілого ОСОБА_11 , які суд вважає не правдивими, мотивуючи свій висновок на підставі аналізу доказів, що зазначений нижче.

Детальна оцінка відомостей, що містяться в показаннях потерпілого, представника потерпілого, свідків з точки зору їх належності, оскільки вони підтверджують існування обставин, встановлених судом за участю обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та дії останніх відносно потерпілого ОСОБА_11 , приводиться судом нижче.

Окрім показань допитаних у судовому засіданні обвинувачених, представника потерпілого, потерпілого, свідків, винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.187 КК України, також підтверджується речовими доказами, письмовими документами, зібраними в період досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з кримінального провадження №12016040740000356 від 11.03.2016 року, відповідно до якого зареєстровано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація за ч.3 ст.187 КК України (а.с.1 том 1);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 11.03.2016 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_11 заявив, що 10.03.2016 року приблизно о 22 год. 00 хв. двоє невідомих осіб біля побутового приміщення БМУ-30 на території ПАТ «АМКР» на нього напали з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, внаслідок чого заволоділи мобільним телефоном «Самсунг гелексі» чорного кольору та коштами в сумі 1200 грн. (а.с.5 том 1);

- протоколом огляду місця події від 11.03.2016 року, за яким слідчим в присутності понятих, за участі представника ОСОБА_27 , спеціаліста ОСОБА_28 оглянуто територію БМУ-30, розташованої неподалік РЗР-2, на території ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Дана територія огороджена металевим парканом. Вхід на територію здійснюється через металеву хвіртку, без замку, без ушкоджень. По периметру території під парканом розташовані металеві шафи з інструментами, на момент огляду відчинені. Посередині території БМУ-30 розташовано побутові приміщення. Вхід до приміщення здійснюється зсередини. Двері без візуальних ушкоджень. При вході до приміщення з правої сторони розташовані вхідні двері в кабінет, загальна обстановка в якому не порушена. Далі праворуч розташована кімната відпочинку, загальна обстановка в якій не порушена. Далі праворуч розташовані вхідні двері в кабінет майстрів. З місця огляду вилучено картонну коробку зі слідами папілярних ліній та одним фрагментом сліду рукавички; пошкоджені навісні замки у кількості 8 шт.; респіратори марлеві з речовиною бурого кольору у кількості 9 шт.; ніж розкладний з рукояткою темно-коричневого кольору (а.с.13 том 1);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 11.03.2016 року, а саме: картонної коробки, пошкоджених навісних замків у кількості 8 шт., ножа з рукояткою темно-коричневого кольору (а.с.15 том 1), які за квитанцією № 521 передані на зберігання до камери схову Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 16 том 1);

- протоколом огляду речових доказів від 21.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим у присутності понятих, за участю спеціаліста Інгулецького ВП оглянуто розкладний ніж, який знаходиться в експертному пакеті № 2426022, на момент огляду на пакеті ушкоджень немає. При розрізанні пакету усередині знаходиться розкладний ніж у розкладеному стані, обух (рукоятка) 13 см, довжина леза 7 см, на верхній частині леза є металеве углиблення у вигляді зубців. При обробці дактилоскопічним порошком антрацит слідів папілярних ліній не виявлено. Після огляду ніж поміщено у експертний пакет № 2795051 (а.с.17-18 том 1);

- протоколом огляду місця події від 11.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим у присутності понятих, за участю ОСОБА_4 , представника ОСОБА_27 , спеціаліста ОСОБА_28 оглянуто ділянку місцевості, розташовану на території РЗФ-2 ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, на даній території біля дверей металевих ПСУ-101 ОСОБА_29 (в/п -11) знаходяться фрагменти кабелів у чорній ізоляційній обмотці з алюмінієвим проводом всередині, приблизною довжиною 1 м у кількості 51 шт. Поряд з ними лежить такий самий кабель у колі діаметром 9 мм у два витка довжиною 4 м, другий кабель 2 шт. розмірами по 2 м, діаметром 1,5 см. На відстані 50 м від даної місцевості ліворуч, а також на відстані 35 м від вхідних воріт № 2 РДФ-2, на землі в положенні лежачи знаходиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працює (згідно пропуску) БШУ-30, на посаді електрогазозварювальника. На відстані 1,5 м від нього від правої ноги на землі лежить захисна каска оранжевого кольору, на відстані 1,5 м від нього від правої ноги на землі лежить захисна частина оранжевого кольору, на відстані 1,5 м від голови лежить на землі дві рукавички білого кольору з резиновими наконечниками на долонях, на відстані 3, 5 м від голови праворуч на землі лежить металевий лом довжиною 1,7 м. Каска, рукавички та лом вилучаються до Інгулецького ВП. Під час поверхневого огляду ОСОБА_4 виявлено документи: тимчасовий пропуск № 001686, виданий ПАТ «АМКР», ООО БМУ-30 - посвідчення 2 шт. - копії, свідоцтво № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 , яке знаходиться в сумці через плече, також у сумці знаходиться мобільний телефон «Нокія Експрес мьюзік» № НОМЕР_4 , імеі: НОМЕР_5 . Документи та мобільний телефон вилучаються в Інгулецький ВП. Також навколо тулубу ОСОБА_4 виявлено обмотаний мідний кабель загальною довжиною 26 м (а.с.19-23 том 1);

- протоколом додаткового огляду місяця події від 11 березня 2016 року, відповідно до якого слідчим в присутності понятих за участі представника ОСОБА_27 , спеціаліста ОСОБА_28 оглянуто територію БМУ-30 на території ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. При вході на дану територію на відстані 8 метрів ліворуч та на відстані 6 метрів від вхідних дверей у побутових приміщеннях на землі виявлено речовину бурого кольору у вигляді плям різних розмірів. Зразок даної речовини відібрано на марлевий тампон, опечатано в паперовий конверт та вилучено в Інгулецький ВП. При вході в побутові приміщення зліва в кабінеті на відстані 1 м від входу на підлозі лежать фрагменти кабелю, переноска, порізана частинами різних розмірів. Під час огляду виявлено марлевий тампон. Виявлену під час огляду речовину бурого кольору - вилучено (а.с.24 том 1);

- постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 11.03.2016 року, а саме: фрагментів переноски різної довжини (а.с.25 том 1), які за квитанцією № 522 передані на зберігання до камери сходу Інгулецього ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.26 том 1);

- протоколом огляду місця події від 11.03.2016 року, відповідно до якого слідчим в присутності понятих за участі представника ОСОБА_27 , спеціаліста ОСОБА_28 оглянуто ділянку місцевості, розташовану в приміщені охорони ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Під час огляду у вказаному приміщені на підлозі виявлено та вилучено чотири фрагменти кабелів від зварювальних приладів в ізоляційній обмотці, довжиною приблизно по 10 м кожний (а.с. 27 том 1);

- відношенням ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30», зі змісту якого випливає, що в ніч на 11.03.2016 року скоєно розбійний напад на території складу та викрадено товарно-матеріальних цінностей, які належать підприємству, а саме: зварювальний кабель КГ 1х35- 150 м, кабель КГ 1х35 - 81 м, кабель АВВГ 3х35+1х16 - 51 м, кабель АВВГ 3х50+1х25-7 м, кабель АкВВГ 10х2,5 - 4 м, причинено матеріальні збитки у розмірі 18141, 53 грн. (а.с. 36 том 1);

- актом від 17 березня 2016 року, складеним комісією ТОВ «Будівельно-монтажного управління №30» в побутових приміщення ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30», які охороняються та які знаходяться на території ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг» РЗФ-1, РЗФ-2, проведено інвентаризацію та виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей: кабелю КГ 1х35-150 м за ціною 68,34 грн., кабелю КГ 1х35 - 81 м за ціною 53,07 грн., кабелю АВВГ 3х35+1х16 - 51 м за ціною 58,78 грн., кабелю АВВГ 3х50+1х25 - 7 м за ціною 79,00 грн. кабель АкВВГ 10х2,5 - 4 м за ціною 10,27 грн., загальна сума нестачі склала 18141,53 грн. (а.с.37 том 1);

- товарним чеком №722 від 07.10.2015 року, відповідно до якого ФОП « ОСОБА_30 » збула ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» кабелі АВВГ 0,66 3х35+1х16 довжиною 60 м, вартістю 2938,80 грн., кабель АВВГ 0,66 3х50+1х25 довжиною 20 м, вартістю 1316,60 грн., кабель АКВВГ 10х2,5 довжиною 20 м, вартістю 171,20 грн. (а.с.38 том 1);

- рахунком на оплату №2188 від 06.10.2015 року, відповідно до якого ТОВ «Агарт Трейдінг» збуло ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» кабель КГ 1х35 довжиною 0,15 км, загальною вартістю з урахуванням ПДВ 10251,46 грн (а.с.39 том 1);

- копією наказу №21/1-к від 03.03.2016 року про прийняття на роботу в ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» ОСОБА_11 та копією трудового договору (а.с.43-44 том 1);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_11 серед представлених йому чотирьох осіб впізнав ОСОБА_4 як особу, яку він бачив в приміщенні, де на нього було скоєно напад (а.с.63-65 том 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.03.2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_23 серед представлених чотирьох бухт кабелю чорного кольору, впізнав бухту під №3 як таку, що протягом довгого часу перебувала в його користуванні для виконання робіт. Річ упізнав за клемами, які робив самостійно, а також за розмірами та довжиною кабелю (а.с.67-69 том 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.03.2017 року та фототаблицею до нього, згідно з яким ОСОБА_16 серед представлених чотирьох бухт кабелю чорного кольору впізнав бухту під №3 як таку, що перебувала в його користуванні для виконання робіт. Річ впізнав за ознаками форми клем, які робив самостійно, а також за ознаками перебитого кабелю в двох місцях та резинових зав'язках на місцях пошкоджень (а.с.71-73 том 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.03.2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_15 серед представлених чотирьох бухт кабелю чорного кольору впізнав бухту під №1 як таку, що перебувала в його користуванні під час виконання робіт. Річ упізнав за формами клем для кріплення, а також по кольору проволоки, якою скручена бухта та по ділянках невеликих пошкоджень. Клеми кабелю впізнав, оскільки зроблені власноруч (а.с.75-77 том 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.03.2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_14 серед представлених чотирьох бухт кабелю чорного кольору впізнав бухту під №2 як таку, що перебувала в його користуванні під час виконання зварювальних робіт. Річ упізнав за виглядом клем кріплення кабелів, а також по кольору кріплення кабелю, зав'язкам на пошкодженому кабелю в одному місці (а.с.79-81 том 1);

- постановою слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 11.03.2016 року, а саме: фрагментів кабелю довжиною 1 м у кількості 51 шт.; кабелю довжиною 4 м діаметром 9 мм, 2 кабелі діаметром 1,5 мм по 2 метри кожний, 4 кабелів довжиною приблизно по 10 м кожний, кабелю довжиною 26 м, - передані на зберігання оперативному черговому департаменту з безпеки ПАТ «АМКР» ОСОБА_21 та мобільного телефону «Nokia expres music» imei НОМЕР_6 з сімкарткою № НОМЕР_4 , тимчасовий пропуск № 001686 виданий ПАТ «АМКР», 2 копії посвідчення, свідоцтво № НОМЕР_7 , металевий лом довжиною 1,7 м., каску, дві рукавички - передані на зберігання до камери схову Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №520) (а.с.83-85 том 1),

- протоколом огляду від 11.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим в присутності понятих, за участю власника (користувача) приміщення ОСОБА_31 оглянуто приміщення побутового призначення, розташоване на відстані 40 м на північ від будівлі РЗФ-2 ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. При вході до вказаного приміщення праворуч понад парканом установлено шість металевих ящиків. Ящики 1, 2, 3 мають інвентарні номери 00004, 00003, 00005 відповідно. Вхід до вказаних ящиків здійснюється через одностворчаті двері, оснащені гвинтовим замком. Указані ящики на момент огляду зачинені. У місцях кріплення замків є сліди механічного пошкодження дверей, а саме віджиму. На відстані 5 метрів прямо від входу на побутову територію знаходиться вхід до побутового приміщення. Побутове приміщення виготовлене із цегли, одноповерхове. Вхід до побутового приміщення здійснюється через одностворчаті металеві двері, оснащені двома гвинтовими замками. Замки встановлено з лівої сторони лутки дверей. Двері відчиняються до зовнішньої частини будівлі (до себе). На відстані 0,5 м ліворуч від входу в приміщення знаходиться вхід до кімнати відпочинку (кімната охоронника). Вхід до кімнати охоронника здійснюється через одностворчаті металеві двері. Понад лівою боковою стіною побутового приміщення встановлено одинадцять металевих шаф типу «сейф». Відстань від крайньої металевої шафи (№1) до входу до побутового приміщення 14 м. Відстань від вхідних дверей до ящика №6 - 4 м. Під час огляду нічого не виявлено і не вилучено. (а.с.87-89 том 1).

- протоколом огляду місця події від 11.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим в присутності понятих, за участю власника (користувача) ОСОБА_4 оглянуто приміщення адміністративного банного комплексу РОФ-2 ПАТ «АМКР». На другому поверсі знаходиться роздягальня. ОСОБА_4 пояснив, що в приміщені роздягальні може показати особисті речі у власному ящику. У приміщенні роздягальні знаходиться вісім паралельних рядів із металевими шафами. У другому ряду шаф біля шафи №118 ОСОБА_4 вказав на металевий ящик без маркування. Ящик має двостворчаті двері, замкнені на навісний замок. На момент огляду замок та двері в положенні «зачинено». ОСОБА_4 власним ключем відчинив ящик та надав його для огляду. В ящику виявлено: шкіряна дублянка чорного кольору, штани синього кольору з ременем чорного кольору, шапка в'язана смугаста, футболка сірого кольору х/б, кофта в'язана синього кольору, труси сірого кольору, рушник помаранчевого кольору, капці 43 розміру, кросівки зі шкарпетками 43 розміру, три шматки мила. Виявлений одяг вилучено та передано в Інгулецький ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 91-92 том 1);

- протоколом огляду речей від 11.03.2016 року та диском, відповідно до якого в приміщенні департаменту безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в Дзержинському районі м. Кривого Рогу скопійовано на флеш носій 21 мультимедійний файл для подальшого огляду (а.с.93-94 том 1);

- протоколом огляду відеозапису від 11.03.2016 року за участі ОСОБА_25 , відповідно до якого оглянуто відеофайл з назвою «Вход двоих 258» (10-03-16 23:21:56), оглядом якого зафіксовано момент проникнення на територію заводу двох чоловіків, одягнених в спец. одяг з написом «Arcelor Mitall», з касками на голові та респіраторними масками на обличчі. При огляді зазначеного відеофайлу ОСОБА_32 впізнав серед зазначених чоловіків ОСОБА_4 за ходою та антропологічними даними (а.с.95 том 1);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.03.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України (а.с.99-100 том 1);

- постановою слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 19.03.2016 року, а саме: спец. одягу: темно-синя куртка із світловідбиваючими стрічками на рукавах та подолі сірого та зеленого кольору, на спині напис «Arcelor Mitall», спец. одяг брюки темно синього кольору, черевики чорного кольору, чотири ключі (а.с.101 том 1), які відповідно до квитанції № 0498 передано до камери схову Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 101-102 том 1);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12.03.2016 року та фототаблицею до нього, відповідно до змісту якого потерпілий ОСОБА_11 серед представлених йому чотирьох осіб впізнав ОСОБА_5 як особу, яка нанесла йому удар ззаду по голові. Упізнав особу за сукупністю візуальних ознак обличчя (а.с.131-130 том 1);

- довідкою про вартість судової трасологічної експертизи №14/4.2-925 від 18.04.2016 року, яка складає 2 116 грн. 96 коп. (а.с. 157 том 1);

- довідкою про вартість судової трасологічної експертизи №14/4.2-924 від 29.04.2016 року, яка складає 5 292 грн. 40 коп. (а.с.172 том 1);

- висновком судової трасологічної експертизи №14/4.2-924 від 29.04.2016 року, відповідно до якого вісім замків, вилучених 11.03.2016 року в ході огляду території ТОВ «БМУ №30», яке розташоване на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в Інгулецькому районі, знаходяться в несправному стані. На восьми замках, вилучених за вищевказаною адресою, є пошкодження у вигляді деформації металу на корпусах замків, які залишені в результаті механічного впливу металевим предметом. Дані сліди могли бути залишені як ломиками, вилученими під час огляду місця події та під час слідчого експерименту, так і іншими інструментами з аналогічними формами та розмірами робочих поверхонь (а.с.173-183 том 1);

- постановою слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 29.04.2016 року, а саме: металевого лому, вилученого при проведенні слідчого експерименту (а.с.184 том 1), який відповідно до змісту квитанції № 523 передано на зберігання до камери схову Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.184а том 1);

- висновком експерта від 22.03.2016 року при судово-медичному дослідженні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлене тілесне ушкодження, локалізація якого була наступною: забійна рана у правій тім'яній потиличній ділянці голови. Характер тілесного ушкодження у потерпілого свідчить про те, що ушкодження у нього виникло від ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, внаслідок удару кулаком, взутою ногою або при ударі об тупий твердий предмет, який мав такі ж властивості. Характер тілесних ушкоджень в наданих медичних документах на ім'я потерпілого свідчать, що термін його виникнення може відповідати 10.03.2016 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень як таких, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. Для встановлення об'єктивної відповідності можливості виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого при падінні з висоти власного зросту необхідно провести слідчий експеримент за участі судово-медичного експерта. Встановлений діагноз: «Странгуляционные борозды обоих лучезапястных суставов» - не підтверджені об'єктивними відомостями, тому при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховується. (а.с.186-187 том 1);

- за висновком експерта від 22.03.2016 року кров ОСОБА_11 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с.194-195 том 1);

- висновком судово-іммунулогічної експертизи №22 від 08.04.2016 року, відповідно до якого об'єктами дослідження були марлева серветка (марлевий тампон) зі змивами слідів бурого кольору та дев'яти респіраторів з речовиною бурого кольору, виявлені та вилучені під час огляду місця події 11.03.2016 року. На респіраторах (об'єкти №№2-6, 8-12), доставлених на дослідження, встановлено наявність крові людини. У сліді на респіраторі (об'єкт №7), доставленому на дослідження, наявність крові не виявлена. При серологічному дослідженні крові в слідах респіраторах (об'єкти №№2-6, 8-12) виявлений антиген А, що не виключає можливості походження крові в цих слідах від особи (осіб) групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_11 , що проходить по справі, та отримані результати дослідження, не виключається можливість походження слідів крові на респіраторах (об'єкти №№2-6,8-12) від потерпілого ОСОБА_11 , крові якого властивий виявлений антиген А, який являється основним групо-специфічним антигеном його крові. На марлевій серветці, названій в постанові «марлевим тампоном» (об'єкт №1), доставленій на дослідження, встановлена наявність крові людини. При серологічному досліджені в об'єкті №1 виявлено тільки антиген А. Одержані результати дослідження не виключають можливості походження крові від особи групи А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_11 , крові якого властивий виявлений антиген А, який є основним групо-специфічним антигеном його крові (а.с.198-206 том 1);

- постановою слідчого про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 18.04.2016 року, а саме: 9 респіраторів з речовиною бурого кольору та марлевий тампон зі слідами крові (а.с.207 том 1), які відповідно до змісту квитанції №517 передано на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.208 том 1);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №857 від 25.04.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість кабелю КГ 1х35 довжиною 150 м станом на 11.03.2016 рік становить 10620,00 грн.; ринкова вартість кабелю КГ 1х35 довжиною 81 м станом на 11.03.2016 рік становить 5186,43 грн.; ринкова вартість кабелю АВВГ 3х35+1х16 довжиною 51 м станом на 11.03.2016 рік становить 1967,07 грн.; ринкова вартість кабелю АВВГ 3х50+1х25 довжиною 7 м станом на 11.03.2016 року становить 369,95 грн.; ринкова вартість кабелю АкВВГ 10х2,5 довжиною 4 м станом на 11.03.2016 рік становить 43,12 грн.; ринкова вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy Core Prime SM-G361HHADSEK» чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_8 ) станом на 11.03.2016 рік становить 2749,18 грн. (а.с.216-220 том 1);

- видатковою накладною №727 від 07.10.2015 року, відповідно до якої ТОВ «БМУ№30» придбано у ФОП « ОСОБА_33 » кабель АВВГ 0,66 3х35+1х16 в кількості 60 м. по ціні 48,98 грн. (без ПДВ) всього на суму 2 938 грн. 80 коп.; кабель АВВГ 0,66 3х50+1х25 в кількості 20 м за ціною 65,83 грн. (без ПДВ) всього на суму 1 316 грн. 60 коп.; кабель АКВВГ 10+2,5 в кількості 20 м по ціні 8,56 грн. (без ПДВ) всього на 171 грн. 20 коп., разом на суму 4 426 грн. 60 коп. (а.с.197 том 2);

- видатковою накладною №875 від 06.10.2015 року ТОВ «БМУ №30» придбано кабель КГ 1х35 в кількості 0,15 км за ціною 56952,53 грн. (без ПДВ) всього на суму 8 542 грн. 88 коп. (а.с.198 том 2);

- видатковою накладною № 575 від 03.11.2014 року ТОВ «БМУ №30» придбано кабель КГ 1х35 в кількості 1 км за ціною 44225 грн. всього на суму 5 307 грн. 00 коп. (без ПДВ) (а.с. 199 том 2);

- картками складського обліку матеріалів ТОВ «БМУ №30», відповідно до яких:

- ОСОБА_18 в листопаді 2015 року було видано 30 м кабелю зварювального КГ1х35 та 7 м кабелю зварювального АВВГ 3х50+1х2,5;

- ОСОБА_17 в жовтні 2015 року - 40 м кабелю зварювального КГ 1х35;

- ОСОБА_34 - 11 м кабелю зварювального КГ 1х35, 21 м кабелю АВВГ 3х35+1х16;

- ОСОБА_14 в серпні 2015 року 30 м кабелю зварювального 3х35+1х16 АВВГ та 4 м кабелю зварювального 10х2,5 АКВВГ;

- ОСОБА_15 у вересні 2015 року 35 м кабелю зварювального КГ 1х35;

- ОСОБА_19 в квітні 2015 року 40 м кабелю зварювального КГ 1х35; ОСОБА_16 в жовтні 2015 року було видано 35 м кабелю зварювального КГ 1х35;

- ОСОБА_20 в червні 2015 року було видано 40 м кабелю зварювального КГ 1х35, які було списано відповідно до акту №16 від 15.03.2016 року (а.с.2-9 том 3);

- актом №16 від 15 березня 2016 року комісією ТОВ «Будівельно-монтажне управління №30» було списано матеріальних цінностей у зв'язку з їх крадіжкою на території ПАТ «АМКР», а саме: кабель КГ 1х35 150 метрів вартістю 10251,00 грн.; кабель КГ 1х35 81 м вартістю 4298,67 грн.; кабель 3х35+1х16 АВВГ 51 м вартістю 2997,78 грн.; кабель АВВГ 3х30+1х2,5 7 м вартістю 533,00 грн; кабель АкВВГ 10х2,5 4 м вартістю 41,08 грн. (а.с.10 том 3).

У свою чергу, в судовому засіданні судом досліджено надані стороною обвинувачення письмові документи, що характеризують обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також інші письмові документи на підставі яких судом прийнято відповідні процесуальні рішення, а саме:

-відповідно до ухвали слідчого судді Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 12.03.2016 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім того, відповідно до змісту вказаної ухвали слідчого судді останнього було затримано 11.03.2016 року (а.с.121-122 том 1);

-відповідно до довідки інформаційного центру відносно ОСОБА_4 та копії вироку Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу 16 грудня 2014 року, ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до 6 місяців виправних робіт з утриманням на користь держави 10% заробітної плати (а.с.104-107 том1) та ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 9.07.2015 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк 1 місяць 1 день (а.с.108 том 1)

-відповідно до довідки Високопільської центральної районної лікарні ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 109 том 1)

-відповідно до характеристики за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.с.110 том 1, 108 том 2);

-відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_4 значаться зареєстровані об'єкти нерухомого майна (а.с.111-112 том 1);

-відповідно до довідки Регіонального сервісного центру за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 автотранспортні засоби не зареєстровані (а.с 114 том 1);

-відповідно до довідки інформаційного центру та копії вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19.05.2014 року ОСОБА_5 засуджений за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням строком на 2 роки (а.с. 124-126 том 1);

-відповідно до характеристики за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 характеризується задовільно, але не проживає за цією адресою з 2012 року (а.с.128 том 1);

-відповідно довідки Широківської центральної районної лікарні ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 129 том 1);

-відповідно до ухвали слідчого судді від 12.03.2016 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 141 - 143 том 1).

Оцінюючи зазначені вище досліджені в судовому засіданні під час судового розгляду, речові докази та письмові документи, кожний окремо, відповідно до вимог ст.ст.85, 86, 94, 98, 99 КПК України, суд вважає, що відомості, які вони містять, є допустимими доказами, оскільки вони містяться в доказах, отриманих у порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, а також є належними доказами як такі, що підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та мають для нього суттєве значення.

Детальна оцінка відомостей, що містяться у вказаних вище речових доказах та письмових документах з точки зору їх належності, оскільки суд приходить до висновку, що вони підтверджують існування обставин, встановлених судом за участю обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та дії останніх відносно потерпілого ОСОБА_11 , приводиться судом нижче.

На підставі сукупності відомостей, що містяться в показах представника потерпілого, потерпілого, свідків, обвинувачених, а також наведених процесуальних документах, судом встановлені фактичні обставини справи, що дає суду підстави вважати не можливим формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

У свою чергу, оцінюючи висновки експертів, кожен окремо, відповідно до вимог ст.ст.85, 86, 94, 101 КПК України, суд вважає, що вони є допустимими доказами, оскільки дослідження та зроблені за їх результатами висновки обґрунтовані, виконані експертом на запитання слідчого в цьому кримінальному провадженні, що доручав проведення експертиз, а отже, під час досудового розслідування вони отримані в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, враховуючи, що вони ґрунтуються на доказах, визнаних судом допустимими. Крім того, вони також є належними доказами, виходячи з того, що ґрунтуються на наукових, спеціальних знаннях, які прямо підтверджують існування фактів та обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для цього кримінального провадження та не викликають сумнівів щодо їх достовірності, відповідають показанням потерпілого, представника потерпілого, свідків, обвинувачених по справі.

Після з'ясування обставин подій та дій, вчинення яких інкримінується обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 94 КК України, аналізуючи відомості, що містяться у всіх зазначених вище доказах, суд вважає, що вони мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, а отже, в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення останніми діяння за встановлених судом обставин.

У свою чергу, судом не враховуються наступні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм діяння, а саме:

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2016 року, зафіксованого на DVD-диску за участі підозрюваного ОСОБА_5 , який переглянутий при судовому розгляді, на якому зафіксовано відомості відтворення ОСОБА_5 обставин подій, у вчиненні яких він підозрюється, де останній показав, за яких обставин разом з ОСОБА_4 відбувалося планування, у тому числі наявність попередньої домовленості між останніми з приводу побиття охоронця з метою заволодіння чужим майном, а також подальше заволодіння цим майном, поєднаного з нанесенням ним удару потерпілому, його зв'язуванні з метою подальшого заволодіння чужим майном та проникнення в приміщення фабрики (а.с.145-147 том 1);

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2016 року, зафіксованого на DVD-диску за участі підозрюваного ОСОБА_4 , який переглянутий при судовому розгляді та відповідно до змісту якого зафіксовано відомості відтворення ОСОБА_4 обставин подій, у вчиненні яких він підозрюється, де останній показав, за яких обставин разом з ОСОБА_5 відбувалось планування вчинення дій з метою таємного заволодіння чужим майном, а також заволодіння цим майном, поєднаного з нанесенням ОСОБА_5 одного удару потерпілому, його зв'язуванні з метою подальшого заволодіння чужим майном та проникнення в приміщення фабрики (а.с.148-150 том 1).

Суд, приходячи до вказаного висновку враховує положення ч.1, 2, 3, 4 ст. 99 КК України, що, відповідно до змісту яких, сторона кримінального провадження зобов'язана надати суду оригінали документів, до яких також належить відеозапис та ніші електронні носії інформації. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документа. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Однак зі змісту вказаних вище протоколів проведення слідчих експериментів від 17.03.2016 року вбачається, що відеозапис даної процесуальної дії вівся безпосередньо на відеокамеру «Саnоn», а до зазначених протоколів процесуальних дій фактично долучено дублікат відеозапису який міститься на DVD диску, при цьому не зазначено, ким саме він виготовлений та у який спосіб.

Отже, враховуючи, що вказані носії інформації виготовлені не в порядку, визначеному законом, суд вважає ці докази недопустимими, виходячи з положень ст. 86 КПК України, а отже, судом до уваги не приймаються.

Також суд, відповідно до вимог ст. 85 КК України, не враховує висновок судової трасологічної експертизи №14/4.6, 4.1-925 від 18.04.2016 року, відповідно до якого придатні для ідентифікації сліди пальців рук, виявлені на поверхні картонної коробки, що була вилучена при огляді приміщення ТОВ «БМУ №30», залишені не особами, дактилокарти яких заповнені на ім'я ОСОБА_35 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , вважаючи, що цей доказ не підтверджує наявність чи відсутність фактів, що мають значення для цього кримінального провадження (а.с.158-168 том 1).

Колегія суддів, керуючись ст. 94 КПК України, оцінюючи всі інші наведені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, з урахуванням того, що у провадженні забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин, та приходить «поза розумним сумнівом» до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_11 , який зазнав нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до іншого приміщення, за встановлених обставин, визнаних доведеними та вірно кваліфікованими стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 187 КК України, незважаючи на часткове визнання обвинуваченими своєї вини.

Указаний висновок суду узгоджується з п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» п.282). Таке доведення має випливати і з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи сукупність досліджених судом доказів, колегія суддів критично відноситься до версії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що інкриміноване їм діяння вони вчинили без попереднього умислу на вчинення розбою, оскільки попередньо, у тому числі готуючись до злочину, такої домовленості між собою не мали, при цьому в ОСОБА_5 умисел на нанесення монтировкою удару по голові потерпілого ОСОБА_11 виник раптово, в момент викриття останнім ОСОБА_4 .

За таких обставин обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що їх дії необхідно перекваліфікувати з ч.3 ст. 187 КК України на ст.186 КК України, що також колегією суддів сприймається критично, як і доводи ОСОБА_4 про невизнання об'єму майна, викрадення якого інкримінується йому та ОСОБА_5 .

У свою чергу, колегією суддів критично сприймаються доводи захисників обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу не доведення стороною обвинувачення вини їх підзахисних у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.3 ст. 187 КК України.

Суд сприймає такі доводи сторони захисту, а також зміну позиції захисту, що виразилась у зміні показів обвинувачених після надходження справи до суду, що в судовому засіданні підтвердили останні, як спробу уникнути відповідальності за вчинене.

Зазначені позиції обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спростовуються письмовими документами по справі, показаннями потерпілого ОСОБА_11 , представника потерпілого ОСОБА_13 і свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 .

Обґрунтовуючи свій висновок, колегія суддів, виходить з аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, а саме, що відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 11.03.2016 року потерпілий ОСОБА_11 серед представлених йому чотирьох осіб впізнав ОСОБА_4 як особу, що була присутня в приміщенні охорони одразу після скоєння на нього нападу 10.03.2016 року. Також відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.03.2016 року потерпілий ОСОБА_11 серед представлених йому чотирьох осіб упізнав ОСОБА_5 як особу, яка скоїла відносно нього напад, шляхом нанесення йому удару ззаду по голові.

Зазначені відомості також підтверджуються показами потерпілого ОСОБА_11 , з показів якої вбачається, що він працює сторожем на підприємстві ТОВ «БМУ №30». 10.03.2016 року, перебуваючи на зміні о 20 год. 00 хв. в кімнаті майстрів він почув гуркіт на вулиці, оскільки попередні перевірки показали, що інших осіб на території підприємства немає. Він вирішив перевірити причину шуму. Вийшовши з кімнати на вулицю приблизно о 22 год. 30 хв., він помітив людську тінь. Згодом побачив, як обвинувачений ОСОБА_4 біжить по території ТОВ «БМУ №30» за ріг будинку. Він, намагаючись побігти за ним, отримав ззаду удар по голові, після чого одразу впав на спину. Хто його бив, він не бачив. Після удару ззаду його перевернули зі спини на живіт, і він побачив обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зв'язали шнурками з його взуття йому руки та ноги, а згодом удвох занесли до кімнати майстрів. При цьому один з обвинувачених, хто саме не пам'ятає, сказав йому: «Лежи, не смикайся!». Крім того, у одного з обвинувачених він бачив в руках шестигранний лом, але у кого саме, точно не пам'ятає. Свідомість він не втрачав. Після занесення до кімнати майстрів, його накрили куфайкою, щоб він нічого не бачив та не чув, а рот закрили маскою. У кімнаті майстрів один з обвинувачених, хто саме, він не пам'ятає, надав йому медичну допомогу, обробив рану йодом. З часом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з кімнати. Він не бачив, як останні викрадали кабелі, а тільки чув, як зламували замки з ящиків, в яких вони зберігалися, розуміючи, що останні здійснюють крадіжку цих кабелів. З часом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулися до приміщення, де його залишили, та на його прохання розв'язали йому руки приблизно на 15 хв., оскільки вони заніміли, а потім знову зв'язали. Він відчував загрозу для життя. Просив обвинувачених залишити його мобільний телефон, який знаходився в кімнаті, але вони все ж таки викрали його. Хто саме вкрав його мобільний телефон, він не бачив. З часом обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили його в кімнаті майстрів та пішли, а він самостійно звільнився, розв'язавши руки, та пішов до 9 секції, де інші працівники підприємства надали йому медичну допомогу. У подальшому він звертався за медичною допомогою до лікувального закладу, де пробув на лікуванні 6 днів, та продовжив лікування вдома, приймаючи ліки протягом місяця після виписки, про що є запис в його медичній картці.

Разом з тим, вказані обставини безпосереднього нападу не оспорюються обвинуваченим ОСОБА_5 з показів якого, наданих у судовому засіданні, слідує, що 10.03.2016 року, приблизно о 18-00 год., він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_4 . Приблизно о 19-00 годині, оскільки йому потрібні були гроші, він погодився на пропозицію обвинуваченого ОСОБА_4 вчинити крадіжку металу з підприємства, на якому останній працює. Разом з обвинуваченим ОСОБА_4 , він поїхав на рудозбагачувальну фабрику №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що розташована в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Він, скориставшись великою кількістю робітників, які проходили через прохідну підприємства, обманним шляхом, пред'явивши нібито пропуск, яким насправді був звичайний кишеньковий календар, також пройшов на територію фабрики. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 пройшов прохідну як працівник фабрики, пред'явивши відповідний пропуск. Опинившись на території підприємства, за пропозицією ОСОБА_4 він погодився переодягтися, у зв'язку з чим вони вдвох прослідували в роздягальню робітників заводу, де обвинувачений ОСОБА_4 переодягнувся у свій спецодяг, а він - у спецодяг, запропонований останнім. Після переодягання вони зайшли до приміщення рудозбагачувальної фабрики, де ОСОБА_4 знайшов два невеликих плескатих лома, монтировки, один з яких мовчки віддав йому. Він розумів, що вказані знаряддя, невеликі плескаті ломики, необхідні для вчинення крадіжки, які вдвох вони наперед домовлялися вчинити з території підприємства, на якому працював обвинувачений ОСОБА_4 . Не знайшовши та території рудозбагачувальної фабрики №2 металевих предметів, які можливо викрасти, вони вийшли з цієї територій та пішли по території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», перевіряючи інші будівлі на предмет майна, що можна вкрасти. У подальшому вони прийшли до огородженої території ТОВ «БМУ №30», яка добре освітлювалася. Він перший переліз через огорожу, за ним переліз і обвинувачений ОСОБА_4 , який йшов позаду нього. Підійшовши до одного з металевих ящиків, які відчиняються вертикально, що розташовувалися на цій огородженій території, він почув шум. Обернувшись, він побачив, що з будівлі, яка знаходилася позаду нього, вибіг потерпілий ОСОБА_11 , який побіг у сторону обвинуваченого ОСОБА_4 , який почав тікати. У цей момент він знаходився за дверима на відстані від потерпілого ОСОБА_11 приблизно 2-3 м. Наздогнавши потерпілого ОСОБА_11 , він вдарив його монтировкою по голові, від чого потерпілий упав на землю обличчям догори, залишаючись при цьому у свідомості. Одразу до лежачого на землі мовчки потерпілого ОСОБА_11 , підійшов обвинувачений ОСОБА_4 , перевернув потерпілого на живіт обличчям до землі та побачив, що у останнього з голови тече кров. Він та обвинувачений ОСОБА_4 мовчки занесли потерпілого до приміщення, звідки вийшов останній, та поклали його на підлогу, підложивши під голову куфайку. У приміщенні вони обробили рану голови потерпілого ОСОБА_11 зеленкою та йодом, а також поклали на неї паперові маски та одягли на голову в'язану шапку з метою зупинення кровотечі. Крім того, зв'язали руки потерпілого шнурками, які зняли з його взуття. Залишивши потерпілого в приміщенні, вони пішли на подвір'я зламувати замки на металевих шафах, в яких виявилися кабелі для зварювання, які вони викрали та склали у визначеному місці. Вони дуже гучно зламували замки та відчиняли двері на металевих шафах. На його думку, потерпілий ОСОБА_11 міг здогадуватись по звуках, що вони ламають двері на металевих шафах. Вони періодично навідувалися до приміщення, де залишили потерпілого ОСОБА_11 , з метою з'ясування його самопочуття. З часом вони повернулися до приміщення, на прохання потерпілого розв'язали йому руки, оскільки вони затерпли, які в подальшому зв'язали. Повернувшись на подвір'я, вони продовжували зламувати зачинені металеві ящики, звідки дістали приблизно 5 мотків кабелів для зварювання довжиною приблизно 100 метрів, маркування яких він не пам'ятає, які перекинули через огорожу. Повернувшись в черговий раз в приміщення до потерпілого ОСОБА_11 , він побачив на столі мобільний телефон останнього, який поклав собі в кишеню. Залишивши потерпілого ОСОБА_11 в приміщенні зв'язаного, щоб він не зміг покликати на допомогу, вони покинули огороджену територію ТОВ «БМУ №30». Пізніше на вулиці він передав ОСОБА_4 викрадений мобільний телефон, який той залишив на бордюрі біля будівлі підприємства, щоб потерпілий з часом міг викликати допомогу. Пізніше вони знайшли на території мішок, в який поскладали викрадені кабелі, знайшли його в підвалі на території рудозбагачувальної фабрики. Побоюючись бути викритими, вони згодом залишили місце вчинення злочину.

Крім того, вказані обставини безпосереднього нападу не оспорюються обвинуваченим ОСОБА_4 з показів якого, наданих у судовому засіданні, слідує, що 10 березня 2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., повертаючись з роботи, він зустрів ОСОБА_5 , якому в подальшому запропонував вчинити крадіжку кабелю з території підприємства на якому працював, з метою подальшого його продажу. При цьому він розраховував на свою обізнаність про місце знаходження майна, оскільки працював на цьому підприємстві електрогазозварювальником приблизно 2 роки 6 місяців та мав перепустку на його територію. Крім того, від співробітників йому було відомо, що на території цього підприємства зберігаються кабелі. ОСОБА_5 погодився на його пропозицію вчинити крадіжку кабелю з території НКГОК. Після чого приблизно о 20 год. 00 хв. цього ж дня вони поїхали на НКГОК. Прибувши до огородженої території підприємства, він зайшов на територію підприємства за допомогою перепустки, а ОСОБА_5 зайшов обманним шляхом, разом вони пішли в сторону бані, де знаходилась його шафа з робочим одягом, біля якої переодягнувся в робочий одяг. ОСОБА_5 також переодягнувся в робочий одяг, який лежав неподалік його шафи, щоб не викликати підозри у працівників підприємства, про що вони заздалегідь не домовлялись. У подальшому на території підприємства вони знайшли ломи, потім пішли до приміщення фабрики РОФ 2, яка розташована на території НКГОК, де намагалися знайти та викрасти металеві речі, однак нічого вчинити не вдалося. Продовжуючи пошуки, вони підійшли до огороджувальної території ТОВ «БМУ №30», яка освітлювалася, та перелізли через неї. Раніше він був на цьому об'єкті, а отже, частково орієнтувався на території ТОВ «БМУ №30». ОСОБА_5 перелазив через огорожу приблизно на відстані трьох метрів від нього. Опинившись на цій території, він почав йти попереду, а ОСОБА_5 позаду. Він перечепився через якийсь предмет, а далі побачив, як із приміщення вийшов ОСОБА_11 , який раптово впав перед ним, при цьому з його голови йшла кров. Він не бачив обставин подій, які відбулися з потерпілим ОСОБА_11 , однак зрозумів, що його вдарив ОСОБА_5 , який стояв біля дверей, що відкрив ОСОБА_11 . Після чого він зайшов до будівлі, де знайшов марлеві пов'язки, які приклав до рани потерпілого, щоб зупинити кров. У подальшому він разом з ОСОБА_5 занесли потерпілого ОСОБА_11 до будівлі, де зв'язали руки та ноги останнього шнурками від його взуття. Рот ОСОБА_11 вони не закривали, він міг вільно розмовляти. Усе вони робили мовчки. Залишивши потерпілого ОСОБА_11 зачиненим в приміщенні, він та ОСОБА_5 пішли на вулицю, де оглянули територію, що охороняється, яка добре освітлювалася, на предмет того, які кабелі можна вкрасти. Знайшовши кабелі в будках, замки на яких вони відірвали невеликими ломами, що знайшли по дорозі, забрали їх та неподалік стали перекидати через паркан. При цьому вони періодично заходили до потерпілого ОСОБА_11 для з'ясування стану останнього. Кабелі, що знаходились в будках, були різної довжини, найдовший приблизно довжиною 30 м. Пізніше на прохання потерпілого ОСОБА_11 , вони розв'язали останнього, оскільки у нього заніміли руки та ноги, а приблизно через 15-20 хв. знову зв'язали. У подальшому вони вийшли з приміщення, де знаходився потерпілий ОСОБА_11 , яке він зачинив на замок. Після виходу ОСОБА_5 передав йому телефон, викрадений у потерпілого ОСОБА_11 , який він поклав на стежку, щоб потерпілий не зміг нікому зателефонувати. Після чого вони поскладали викраденні кабелі в кількості близько 5-6 обмоток в підвал фабрики РОФ-2, що розташована приблизно в 300 м від місця крадіжки, для того щоб зачистити від ізоляційної обмотки, а іншу частину викрадених кабелів залишили в іншому місці. Поки вони в підвалі фабрики чистили від ізоляції викрадені кабелі, які згодом хотіли здати на металобрухт, зникли інші викрадені ними кабелі, які вони залишили в іншому місці. Виявивши зникнення викрадених ними кабелів, вони залишили територію підприємства.

Зазначені покази обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в зазначеній частині не викликають сумніву щодо їх достовірності, враховуючи, що вони повністю узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_11 .

У свою чергу, сам напад на потерпілого ОСОБА_11 також підтверджується виявленим у останнього тілесним ушкодженням, локалізація якого була наступною: забійна рана в правій тім'яній потиличній ділянці голови, яка виникла від ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, внаслідок удару кулаком, взутою ногою, або при ударі об тупий твердий предмет, який мав такі ж властивості. Характер тілесних ушкоджень в наданих медичних документах на ім'я потерпілого свідчать, що термін його виникнення може відповідати 10.03.2016 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень як таких, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. Дані обставини підтверджуються висновком експерта від 22.03.2016 року при судово-медичному дослідженні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи зазначені вище покази, вважає їх у сукупності достовірними та правдивими, а також такими, що повністю відтворюють обставинам вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що встановлені судом та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Враховано також, що вказані вище покази узгоджуються з зазначеним висновком експерта від 22.03.2016 року.

При цьому для надання більш об'єктивної оцінки дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , враховуючи, що останні вважають невірною кваліфікацію їх дій стороною обвинувачення як розбій, кваліфікований за ч.3 ст.187 КК України, суд вважає за необхідне надати аналіз розмежування об'єктивної сторони таких кримінальних правопорушень, як грабіж та розбій.

Так, розбій є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності, яке складається з двох нерозривних, взаємозалежних дій: нападу і насильства.

Напад складається (може складатися) з одномоментного акту або системи поведінкових актів, за допомогою яких відбувається заволодіння чужим майном. Властивістю нападу є включення, «вплетення» в нього насильства - дії, що робить заволодіння майном нападом. Власне акт чи акти заволодіння майном через обов'язкове поєднання з насильством чи погрозою його застосування (фізичне або психічне насильство) наповнюються якісно іншим змістом - набувають ознак розбійного нападу.

У розбої напад завжди пов'язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи (потерпілого, власника майна); застосовуються проти її волі та/або поза її волею. Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь або уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало.

У більшості випадків під час розбою особа діє раптово і несподівано. Насильство, як правило, є інтенсивним. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки. Такий стан і характер дій нападника по суті є тими ознаками, які, навіть за відсутності реального застосування насильства, свідчать про розбій.

Насильство, яке застосовується під час відкритого заволодіння майном (грабежу), має іншу правову природу. Особа має намір викрасти чуже майно і для цього застосовує відкриту форму заволодіння ним. Для досягнення своєї мети вона ігнорує небезпеку бути викритою у злочині і не зупиняється перед застосуванням насильства до особи, яка може перешкодити їй завершити задумане. Для здійснення злочинного наміру особа обирає способи і засоби посягання, які вважає прийнятними для цього. Нерідко ці способи і засоби зовні схожі на поведінку, характерну для розбою. Зокрема, проявляється це тоді, коли особа інколи несподівано накидається на потерпілого, ривком вихоплює у неї майно й відразу тікає з місця події. Можлива ситуація, коли особа знає, що доступ до майна утруднений присутністю сторожа, охоронця, власника майна тощо, тому для заволодіння ним відразу або у час тривання посягання вдається до засобів, що унеможливлюють (сковують, нейтралізують) спроможність таких осіб завадити їй довести злочин до кінця.

Зазначені ситуації не виключають, а інколи й неможливі без застосування насильства. Проте насильство в цих та подібних ситуаціях має інше спрямування й призначення. Головним у намірі грабіжника є бажання відкрито заволодіти майном. Стосовно цієї мети насильство має факультативне, другорядне, хоча обтяжуюче й кваліфікуюче, але побічне значення; в умислі винного воно не є переважаючим чинником. В одному випадку насильство може виступати як форма заволодіння майном (ривок), в іншому - як засіб (функція, знаряддя) подолання перешкоди у доступі до майна. У цьому сенсі насильство є не так способом заволодіння майном, як відображенням (свідченням) підвищеної суспільної небезпеки особи, яка його вчинила.

При грабежі неможливо заподіяти небезпечні для життя чи здоров'я тілесні ушкодження, оскільки форма, в якій реалізується злочинний умисел, не передбачає використання дій (прийомів, засобів), які можуть призвести до більш тяжких наслідків. Інакше ці дії за певних обставин матимуть ознаки розбою. Особа, яка вчиняє грабіж, не вдається до демонстративної агресивно-насильницької поведінки і своїм станом та характером дій не виражає її, не використовує предметів із підвищеною травмувальною дією, не застосовує засобів впливу, які очевидно можуть призвести до наслідків, небезпечних для життя чи здоров'я, не погрожує застосуванням саме такого насильства, оскільки такі погрози при грабежі об'єктивно неможливі.

Суд звертає увагу, що на вказаний аналіз розмежування об'єктивної сторони таких кримінальних правопорушень, як грабіж та розбій акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 14.11.2013 по справі №5-35кс13.

Отже, із аналізу відомостей, які містяться у вказаних вище показах, аналізуючи об'єктивну сторону дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що останні мали намір здійснити напад з метою заволодіти чужим майном, що розташоване на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №30». Знаючи, що територія охороняється сторожем, про що свідчить намагання нападників рухатися безшумно. Для викрадення майна обрали нічний час доби і пристосували знаряддя, завчасно віднайшли на території підприємства не встановлені слідством металеві предмети для подальшого вчинення злочину. Опинившись на території товариства, вони одразу були викриті сторожем ОСОБА_11 . З метою уникнення викриття, упередити протидію нападу ОСОБА_11 , який одразу почав переслідувати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , миттєво обравши спосіб насильства, який сам по собі становить реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі його негайного застосування, здійснив напад на ОСОБА_11 , шляхом раптового нанесення одного удару невстановленим металевим предметом, який є предметом із підвищеною травмуючою дією, в область життєво-важливого органу - потиличну частину голови ОСОБА_11 , застосувавши засіб впливу, який очевидно може призвести до наслідків, небезпечних для життя та здоров'я потерпілого.

Від отриманого удару ОСОБА_11 впав знепритомлений, однак свідомість не втратив, з забійної рани на голові потерпілого почала текти кров, сліди якої в подальшому залишилися в приміщенні, що також підтверджується зазначеними вище протоколом додаткового огляду місця події від 11 березня 2016 року, висновками судово-імунологічної експертизи №22 від 08.04.2016.

Продовжуючи насильницьких дій із безсилим ОСОБА_11 , обвинувачені ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_4 , при цьому вони разом вчиняли всі дії мовчки та послідовно, що свідчить про їх узгодженість та попередню спланованість, зв'язали руки і ноги потерпілого та занесли його до приміщення охорони, де надали йому медичну допомогу засобами, що віднайшли в аптечці. А згодом обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишили потерпілого ОСОБА_11 зв'язаним, та направилися вчиняти відкрите викрадення майна з металевих ящиків, враховуючи, що потерпілий усвідомлював протиправність їх дій. Нападники періодично поверталися до потерпілого ОСОБА_11 , перевіряючи стан його здоров'я. Викравши майно, побоюючись подальшого викриття, обвинувачені залишили потерпілого зв'язаним та втекли.

Аналіз характеру та послідовності дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд розцінює їх як напад, за допомогою якого в подальшому відбулося заволодіння чужим майном, про що свідчить природа застосованого ОСОБА_5 насильства у своїй сукупності з діями ОСОБА_4 , який приєднався до злочину, хоча і після нападу, однак продовжував його вчиняти, що кваліфікує його дії як співвиконавця, враховуючи його обізнаність в території та перебування на ній сторожа, який викрив їх, а отже, вказане свідчить про наявність у нападників попереднього умислу на вчинення саме цього діяння, яке вони вчинили групою осіб. У процесі нападу сторож ОСОБА_11 отримав предметом із підвищеною травмуючою дією один удар в область життєво-важливого органу потерпілого, тобто обвинувачений ОСОБА_5 спричинив насильство відносно ОСОБА_11 , яке могло призвести до тілесних ушкоджень, небезпечних для життя чи здоров'я останнього.

Такий стан і характер дій щодо потерпілого ОСОБА_11 свідчить про вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 саме розбою.

Оцінюючи вказані вище дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , враховуючи, що розбій - усічений склад злочину, тобто вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із насильством, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном, суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 3 ст.187 КК України.

Указані висновки колегії суддів також підтверджуються показами свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_12 , які пояснили, що приблизно о 22 год. 00 хв. 10.03.2016 року вони дізналися, що на території заводу сталося правопорушення, у зв'язку з чим з іншими працівниками вони прибули на місце події, де було виявлено зв'язаного потерпілого ОСОБА_11 , який працює охоронцем, з тілесними ушкодженнями. Останньому було одразу надано першу медичну допомогу, викликано слідчо-оперативну групу та швидку медичну допомогу.

Будь-яких ознак об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.186 КК України у діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не встановлено, тому підстав для перекваліфікації його дій з ч. 3 ст.187 КК України на ст.186 КК України, на чому наполягають як обвинувачені, так і їх захисники, судом не встановлено. Вина у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю підтверджена під час судового розгляду, а отже, доводи захисників обвинувачених з приводу не доведення вини їх підзахисних у вчиненні інкримінованого стороною обвинувачення злочину за ч.3 ст. 187 КК України спростовуються вказаними вище висновками суду.

Приходячи до вказаних вище висновків, суд вважає неправдивими покази обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відсутність у них умислу на вчинення розбою, як і попередньої домовленості на його вчинення, а також не обізнаності їх щодо наявності сторожа на території підприємства, оскільки вони спростовуються вказаними вище висновками суду.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про невизнання об'єму майна, викрадення якого інкримінується йому та ОСОБА_5 , оскільки такий об'єм вони фізично не могли викрасти, суд вважає неправдивими, зважаючи на те, що вони спростовуються показами, наданими в судовому засіданні під час судового розгляду представником потерпілого ОСОБА_13 , яка пояснила, що бухгалтерією підприємства надані їй видаткові накладні щодо кількості і вартості кабелів, які підприємство купувало у різних підприємств, відповідно до бухгалтерських документів, а саме видаткових накладних. В обвинувальному акті вказано дійсний розмір викрадених кабелів. Викрадені обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кабелі перебували на відповідальному зберіганні у газоелектрозварювальників підприємства, які використовували їх в роботі, працюючи по змінах, та зберігалися в металевих ящиках на території ТОВ «БМУ №30». За зберігання викрадених кабелів відповідають безпосередньо газоелектрозварювальники, що користуються даними кабелями на зміні. Після закінчення зміни газоелектрозварювальники зберігають свої кабелі в металевих ящиках під замком на території ТОВ «БМУ №30». Після вчинення злочину було проведено звірку наявності кабелів у газоелектрозварювальників, які повідомили кількість кабелів, залишених ними в металевих ящиках. За результатами документальної звірки було встановлено, що кабелів було викрадено фрагментарно довжиною 150 м і 81 м. Такий об'єм кабелю могли винести дві особи за декілька разів. Вчиненим обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочином ТОВ «БМУ№30» спричинено матеріальний збиток на загальну суму 18 186 грн. 57 коп. Відповідно до акту ревізії, з підприємства 10.03.2016 року було викрадено з металевих ящиків кабелі газоелектрозварювальників: ОСОБА_14 - 30 м зварювального кабелю 3х35 + 1х16 АВВГ, 4 м - 10х25 АкВВГ; ОСОБА_15 - 35 м зварювального кабелю КГ1 х35; ОСОБА_16 - 35 м кабелю зварювального КГ1х35; ОСОБА_20 (згідно карток обліку) - 40 м кабелю зварювального КГ1х35; ОСОБА_19 - 40 м кабелю зварювального КГ1х35; ОСОБА_36 - 11 м кабелю зварювального КГ1х35, 21м -3х35 + 1х16 АВВГ; ОСОБА_18 КГ 1х35 - 30 м кабелю зварювального КГ1х35, а також 7 м - АВВГ 3х50 + 1х25; ОСОБА_17 - 40 м кабелю зварювального КГ1х35. Викрадені та не повернуті матеріальні цінності відповідно до акту списання були списані в 2016 році. Частину викрадених кабелів обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було повернуто працівникам, у яких він був викрадений. Указані зварювальні кабелі були отримані ОСОБА_17 - 07.10.2015; ОСОБА_18 - 13.11.2015; ОСОБА_19 - 27.04.2015; ОСОБА_20 - 16.06.2015; ОСОБА_16 - 20.10.2015; ОСОБА_15 - 10.11.2015; ОСОБА_14 - 26.08.2015.

Відомості, зазначені в показах представником потерпілого ОСОБА_13 , не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності, враховуючи, що вони підтверджуються показами свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , а саме, факт викрадення у останніх електрозварювального кабелю 10.03.2016 року, про який вони дізналися після прибуття на роботу, з металевих ящиків, що розташовані на території ТОВ «БМУ №30».

Крім того, обставини зберігання вказаного цими свідками кабелю в металевих ящиках на території ТОВ «БМУ №30», які в подальшому були викрадені, повністю підтверджуються письмовими документами, дослідженими в судовому засіданні, а саме, картками складського обліку матеріалів ТОВ «БМУ №30», відповідно до яких електрогазозварювальникам: ОСОБА_18 в листопаді 2015 року було видано 30 м кабелю зварювального КГ1х35 та 7 м кабелю зварювального АВВГ 3х50+1х2,5; ОСОБА_17 в жовтні 2015 року - 40 м кабелю зварювального КГ 1х35; ОСОБА_34 - 11 м кабелю зварювального КГ 1х35, 21 м кабелю АВВГ 3х35+1х16; ОСОБА_14 в серпні 2015 року 30 м кабелю зварювального 3х35+1х16 АВВГ та 4 м кабелю зварювального 10х2,5 АКВВГ; ОСОБА_15 у вересні 2015 року 35 м кабелю зварювального КГ 1х35; ОСОБА_19 в квітні 2015 року 40 м кабелю зварювального КГ 1х35; ОСОБА_16 в жовтні 2015 року було видано 35 м кабелю зварювального КГ 1х35; ОСОБА_37 в червні 2015 року було видано 40 м кабелю зварювального КГ 1х35; які було списано відповідно до акту №16 від 15.03.2016 року.

Також, факт викрадення кабелю, вказаного у вищезазначених письмових документах, також підтверджується безпосередньо відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 11.03.2016 року, та фототаблицею до нього, відповідно до яких слідчим у присутності понятих, за участю ОСОБА_4 , представника ОСОБА_27 , спеціаліста ОСОБА_28 оглянуто ділянку місцевості, розташовану на території РЗФ-2 ПАТ «АМКР» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, на даній території біля дверей металевих ПСУ-101 ОСОБА_29 (в/п -11) знаходяться фрагменти кабелів в чорній ізоляційній обмотці з алюмінієвим проводом всередині, приблизною довжиною 1 м у кількості 51 шт. Поряд з ними лежить такий самий кабель в колі діаметром 9 мм в два витки довжиною 4 м, другий кабель 2 шт. розмірами по 2 м, діаметром 1,5 см. На відстані 50 м від даної місцевості ліворуч, а також на відстані 35 м від вхідних воріт № 2 РЗФ-2, на землі в положенні лежачи знаходиться ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який працює (згідно пропуску) БШУ-30, на посаді електрогазозварювальника.

У свою чергу, як слідує з показань самих обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наданих в судовому засіданні, останні, залишивши зв'язаного ОСОБА_11 зачиненим в приміщенні, викрадаючи кабелі з металевих ящиків, що знаходилися та території ТОВ «БМУ №30», переховували їх в різних місцях цього підприємства, щоб з часом почистити та здати на металобрухт, однак виявивши зникнення залишених в підвалі викрадених кабелів, припинили їх викрадати та розійшлися в різні сторони по підприємству.

Суд, відповідно до ст.ст. 85, 86, 94 КПК України, оцінюючи зазначені вище докази у сукупності, вважає, що відомості, які вони містять є достовірними та правдивими, а також такими, що повністю відтворюють обставини, встановлені судом в частині викрадення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після нападу на ОСОБА_11 з металевих ящиків, що знаходилися на території ТОВ «БМУ №30» електрозварювального кабелю, який належав цьому ж підприємству, а саме, кабелю марки: КГ 1х35 довжиною 150 м, вартість якого становить 10 620 грн.; КГ 1х35 довжиною 81 м, вартість якого становить 5186 грн. 43 коп.; АВВГ 3х35+1х16 довжиною 51 м, вартість якого становить 1967 грн. 07 коп.; АВВГ 3х50+1х25 довжиною 7 м, вартість якого становить 369 грн. 95 коп.; АкВВГ 10х25 довжиною 4 м, вартість якого становить 43 грн. 12 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №857 від 25.04.2016 року. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинили ТОВ «БМУ №30» матеріальний збиток на загальну суму 18 186 грн. 57 коп.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, участь кожного в скоєнні злочину, дані, які характеризують осіб обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є рецидив злочину, оскільки останній вчинив новий умисний злочин, маючи непогашену судимість за умисний злочин..

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України ( а.с.109 том 1).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особистість обвинуваченого, який має позитивну характеристику (а.с.110 том 1, а.с.108 том 2), на момент вчинення злочину судимий, оскільки судимість не погашена (а.с.188-191 том 2), на обліку Високопільської центральної районної лікарні у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.109 том 1).

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 187 КК України, за яким визнає його винуватим, з конфіскацією всього належного йому майна.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів.

При цьому колегія суддів не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69 та ст. 75 КК України, оскільки судом не встановлено сукупності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 необхідно обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. Разом з тим, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 12 березня 2016 року по 15 червня 2016 року. (а.с.121-122 том 1, а.с. 130-132 том 2);

Крім того, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015, з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК України, яка регламентує застосування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи», суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 у строк відбування покарання, з моменту затримання 11 березня 2016 року по 15 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Указаний висновок суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 по справі № 759/19973/15-к.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді домашнього арешту втратив свою дію з 13 серпня 2016 року та інший запобіжний захід не обирався.

Так, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , визнається рецидив злочину, оскільки останній вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за умисний злочин (а.с. 124-126 том 1).

Обвинувачений ОСОБА_5 , по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (а.с.129 том 1).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особистість обвинуваченого, який за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с.110 том 1, а.с. 108 том 2), раніше судимий, покарання не відбув, вчинив злочин в період іспитового строку (а.с. 124-126 том 1), на обліку Широківській центральної районної лікарні у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.129 том 1).

Виходячи із загальних засад призначення покарання, з урахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.187 КК України, за яким визнає його винуватим, з конфіскацією всього належного йому майна.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, будучи засудженим вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2014 року за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 був звільнений від покарання з випробуванням строком на 2 роки (а.с. 124-126 том 1).

За таких обставин, визначаючи остаточне покарання ОСОБА_5 , суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст.71 КК України та до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2014 року, призначивши остаточне покарання за сукупністю вироків.

При цьому, приймаючи вказане вище рішення судом, враховано всі обставини справи, а отже, суд вважає, що визначене ним покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Також колегія суддів не знаходить підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 69 та ст. 75 КК України, оскільки судом не встановлено сукупності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 необхідно обчислювати з моменту його затримання, тобто з 12 березня 2016 року.

Крім того, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015, з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 КК України, яка регламентує застосування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи», суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 у строк відбування покарання з моменту затримання 11 березня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Указаний висновок суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 по справі № 759/19973/15-к.

Суд вважає за доцільним залишити обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпілим цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати за залучення експерта 2116 грн. 96 коп. (а.с. 157 том 1) та 5292 грн. 40 коп. (а.с.172 том 1), усього в сумі 7409 грн. 36 коп., тобто по 3 704 грн. 68 коп. з кожного.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.187 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі із конфіскацією всього йому майна, що йому належить.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 11 березня 2016 року по 15 червня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015, зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 у строк відбування покарання, з моменту затримання 11 березня 2016 року по 15 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст.187 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19.05.2014 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що йому належить.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 необхідно обчислювати з моменту його затримання, тобто з 12 березня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015, зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_5 у строк відбування покарання, з моменту затримання 12 березня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироку законної сили - залишити тримання під вартою.

Речові докази по справі:

- картонну коробку, пошкоджені навісні замки у кількості 8 шт., ніж з рукояткою темно-коричневого кольору (а.с.15 том 1), які за квитанцією № 521 передані на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.16 том 1), - знищити;

- фрагменти переноски різної довжини визнано речовими доказами (а.с.25 том 1) та за квитанцією № 522, передані до камери сходу Інгулецього ВП (а.с.26 том 1), - знищити;

- фрагменти кабелю довжиною 1м у кількості 51 шт.; кабелю довжиною 4 метри діаметром 9 мм, 2 кабелі діаметром 1, 5 по 2 метри кожний, 4 кабелі довжиною приблизно по 10 метрів кожний, кабель довжиною 26 метри (а.с. 85 том 1), які відповідно до зберігальної розписки передані на зберігання працівнику департаменту з безпеки ПАТ «АМКР» ОСОБА_21 (а.с. 86 том 1), - залишити в розпорядженні потерпілого ТОВ «Будівельно монтажне управління №30»;

- мобільний телефон Nokia expres music imei353382045866854 з сімкарткою № НОМЕР_4 , що належить обвинуваченому ОСОБА_4 та який відповідно до квитанції № 520 - переданий на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.85, 89 том1), - конфіскувати;

- тимчасовий пропуск № 001686, виданий ПАТ «АМКР», 2 копії посвідчення, свідоцтво № НОМЕР_7 , металевий лом довжиною 1, 7 метри, каску, дві рукавички (а.с. 85 том 1), які відповідно до квитанції № 520 передані на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.89 том1), - знищити;

- спецодяг: темно-синя куртку із світловідбиваючими стрічками на рукавах та подолі, сірого та зеленого кольору на спині напис «Arcelor Mitall»; спецодяг: брюки темно-синього кольору, черевики чорного кольору, чотири ключі (а.с.101 том1), які відповідно до квитанції № 0498 передані до камери сходу Інгулецького ВП (а.с. 102 том 1), - знищити;

- металевий лом, вилучений при проведенні слідчого експерименту (а.с.184 том1), який з квитанцією № 523 передано на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.185 том1), - знищити;

- 9 респіраторів з речовиною бурого кольору та марлевий тампон зі слідами крові (а.с.207 том 1), які за квитанцією №517 передано на зберігання до камери схову Інгулецького ВП (а.с.208 том 1), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта по 3704 грн. 68 коп. з кожного.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається після проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2