вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"12" червня 2018 р. Справа№ 910/18867/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Андрієнка В.В.
Сітайло Л.Г.
При секретарі Кулачок О.А.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2 (дов.б/н від 21.05.2018),
Від відповідача 1: Антонова Г.І. (дов.б/н від 10.10.2017),
Від відповідача 2: Антонова Г.І. (дов. б/н від 30.11.2017),
Від відповідача 3: не з»явився,
Від відповідача 4: Антонова Г.І. (дов.б/н від 30.11.2017),
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2018
у справі № 910/18867/17 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом ОСОБА_4
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Американський Інститут лазерних технологій "Аілаз".
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлайз".
3.Міністерства Економічного розвитку та торгівлі України.
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС СУПЛАЙ"
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2018р. у справі №910/18867/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки жодних обмежень на укладення правочинів про відчуження знаків для товарів та послуг статутом відповідача 1 не визначено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2018р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що наявність товарного знаку для товариства передбачено статутом товариства, а його відчуження в будь-який спосіб суперечить статуту. Єдиним способом відчуження належного ТОВ «АІЛАЗ» знаку для товарів і послуг (товарного знаку) є попереднє внесення змін до статуту товариства, що можливе виключно за рішенням загальних зборів учасників. Статут товариства містить обмеження щодо можливості прийняття директором товариства рішення - директор зобов'язаний діяти в інтересах товариства, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
27.04.2018р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2018р.-без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що виконавчий орган ТОВ «Американський інститут лазерних технологій «Аілаз» - директор уклав з ТОВ «Оазис Суплай» договір про передачу виключних майнових прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України №75642 та свідоцтвом України №78682 від 15.06.2015р. без порушення наданих йому повноважень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2018р. розгляд справи призначено на 22.05.2018р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.05.2018р.
25.05.2018р. від позивача надійшов відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу задовольнити.
29.05.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2018р.
12.06.2018р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився відповідач 3.
Враховуючи те, що відповідач 3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників процесу не визнана обов'язковою, про причини неявки суд не повідомив, судова колегія, з урахуванням думки позивача, відповідачів 1, 2 та 4 щодо розгляду справи у відсутності відповідача 3 ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача 3.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, та заслухавши пояснення позивача, відповідача1, відповідача 2 та відповідача 4 судова колегія встановила.
ОСОБА_4 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Американський інститут лазерних технологій "АІЛАЗ", ідентифікаційний код юридичної особи 33103513, що було засноване 22 жовтня 2004 року.
Розмір внеску позивача до статутного капіталу відповідача 1 становить 1265 482, 50 грн., що відповідає 24,35% статутного капіталу та підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Американський Інститут лазерних технологій "Аілаз".
У 2005 році за ТОВ "Американський Інститут лазерних технологій "Аілаз" зареєстровано два знаки для товарів і послуг, а саме:
- знак для товарів і послуг "АІЛАЗ центр офтальмології та естетичної медицини", номер реєстрації m200512245, дата подачі заявки: " 18" жовтня 2005 року, номер свідоцтва України 75642 ;
- знак для товарів і послуг "Американський інститут лазерних технологій "АІЛАЗ", номер реєстрації m200503214, дата подачі заявки: " 23" березня 2005 року, номер свідоцтва України 78682.
Позивач зазначає, що йому стало відомо про передачу виключних майнових прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України № 75642 та свідоцтвом України № 78682 відповідно до договору від 15.06.2015 року про передачу виключних майнових прав на знак для товарів і послуг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Американський Інститут лазерних технологій "Аілаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС СУПЛАЙ" та договору від 22.12.2016 року про передачу виключних майнових прав на знак для товарів і послуг з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗИС СУПЛАЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлаз".
Крім того, позивач зазначає про відсутність повноважень у директора ОСОБА_5 щодо відчуження товарного знаку без згоди вищого органу управління.
Так, частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; тощо.
Згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання може бути визнано недійсним повністю або в частині якщо таке не відповідає вимогам закону, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави або суспільства, укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них спеціальної компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно приписів ст.ст. 140-145 ЦК України, ст.ст. 50, 58 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Статут товариства є установчим документом, який має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень. Вищим органом товариства є загальні збори учасників.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників, компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК України, Законом України "Про господарські товариства", іншими законами і статутом товариства.
Згідно ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст. 82 Господарського кодексу України, ст. 143 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Пунктом 11.5. статуту відповідача 1 встановлено, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників належить:
а) визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
в) створення та відкликання виконавчого органу Товариства;
г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень, відповідних контрольних органів;
д) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Товариства;
е) вирішення питання про придбання Товариством частки (її частини) у Учасника, відступлення частки (її частини) Учасника третім особам;
є) виключення Учасника з Товариства;
ж) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
з) створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
і) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків та створення різного роду фондів Товариства та їх розміри.
З вищевикладеного слідує, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників, не відносяться повноваження щодо надавання дозволу виконавчому органу на укладання угод окремого виду чи щодо окремих об'єктів, майна, або прав.
Відповідно до п.11.12. Статуту відповідача 1 виконавчим органом Товариства є Директор Товариства, який обирається Загальними зборами Учасників товариства з числа Учасників або приймається Загальними зборами Учасників на роботу з третіх осіб на контрактній основі.
Директор Товариства самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників.
Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції Директора.
Згідно з п. 11.13. Статуту Директор виконує такі функції:
- у межах чинного законодавства вирішує питання діяльності Товариства;
- представляє Товариство без довіреності перед державними органами влади та управління, службами, фондами, установами банків, третіми особами, підприємствами, організаціями державної та недержавної форми власності, судом, господарським судом, тощо;
- затверджує правила, процедури та внутрішні документи Товариства, визначає організаційну структуру Товариства;
- у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками та підрозділами Товариства;
- є розпорядником майна та коштів Товариства;
- затверджує та виконує кошторис, укладає угоди, відкриває та закриває банківські рахунки;
- приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Товариства згідно чинного законодавства, визначає функціональні обов'язки працівників Товариства;
- застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності згідно чинного законодавства;
- видає довіреності;
- забезпечує охорону праці;
Директор зобов'язаний діяти в інтересах Товариства, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Директор Товариства підзвітний Загальним зборам Учасників Товариства і організовує виконання їх рішень.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що жодних обмежень на укладання правочинів про відчуження знаків для товарів та послуг статутом відповідача 1 не визначено. Рішень загальних зборів стосовно обмежень директора у інший спосіб не приймалось, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про обмеження не вносились.
Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо відсутності повноважень у директора ОСОБА_5 щодо відчуження товарного знаку без згоди вищого органу управління, яка може бути висловлена виключно шляхом внесення змін до статуту ТОВ "Американський Інститут лазерних технологій "Аілаз", не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому не можуть бути покладені в основу рішення.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2018р. не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2018р. у справі № 910/18867/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/18867/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови підписано 14.06.2018р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В. Андрієнко
Л.Г. Сітайло