Справа № 183/2868/18
№ 3/183/1396/18
іменем України
31 травня 2018 року м. Новомосковськ
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Олійник А.В. розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кухаря господарчого відділення взводу забезпечення, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено: 02.04.2018 року о 08.00 годині на шикуванні, на території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , командиром самохідно-артилерійського дивізіону підполковником ОСОБА_2 відповідно до порядку віддання й виконання наказів та розпоряджень було віддано усне розпорядження солдату ОСОБА_1 на відбуття до району зосередження підрозділів самохідно-артилерійського дивізіону, який розташований у Донецькій області, з метою ротації особового складу та виконання службових обов'язків за посадовим призначенням. Солдат ОСОБА_1 відмовилася від виконання даного розпорядження у зв'язку з тим, що на її вихованні знаходяться діти: дочка ОСОБА_3 2010 року народження, інвалід дитинства та син ОСОБА_4 2016 року народження, а її чоловік постійно знаходиться в зоні проведення АТО.
В суді ОСОБА_1 просила закрити справу про адміністративне правопорушення відносно неї, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, у зв'язку із тим, що у неї були поважні причини для невиконання наказу командира.
Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 03.04.2018 року командир самохідно-артилерійського дивізіону ОСОБА_2 віддав усний наказ ОСОБА_1 на відбуття в зону АТО, однак остання відмовилась від виконання даного наказу, причини своєї відмови пояснила тим, що у неї на утриманні двоє малолітніх дітей, а її чоловік постійно перебуває в зоні АТО. Зазначив, що він проводив службове розслідування відносно ОСОБА_1 . Під час проведення даного розслідування він перебував в зоні АТО, а ОСОБА_1 знаходилась у військовій частині, перевірку проводив на підставі пояснень свідків. Також повідомив, що на його думку, в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 071 від 15.05.2018 року, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_6 , пояснення ОСОБА_5 , копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 965 від 10.05.2018 року, копію військового квитка ОСОБА_1 , копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_7 , копію посвідчення дитини інваліда, копію свідоцтв про народження, копію свідоцтва про шлюб, витяги зі Статутів Збройних Сил України, копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1994 від 07.09.2017 року, не вбачаю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, з наступних підстав.
Так, ч. 2 ст. 172-10 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до п. 145 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 направлення у відрядження військовослужбовців - жінок вагітних та тих, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, без їх згоди не допускається.
Згідно із п. 5.9 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, направлення у відрядження військовослужбовців-жінок, вагітних і тих, які мають дітей у віці до трьох років не допускається.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі мати зазначена ОСОБА_1 , що вказує на те, що є дитина, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, та дитина у віці до трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Судом враховується, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи.
Таким чином, приходжу до висновку, що об'єктивних, належних, допустимих і переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, у справі не зібрано, у зв'язку з чим в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не може вважатися такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї слід закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 251, 280, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-10 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців.
Суддя А.В. Олійник