Справа № 201/751/18
провадження №2/201/1095/2018
(заочне)
08 червня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі головуючого судді - Федоріщева Ф.Ф.,
при секретарі - Кияшко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та відшкодування судових витрат, -
У січні 2018 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних витрат 3% річних та відшкодування судових витрат.
У своєму позові ТОВ «ТЕРО ЛТД» зазначило, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири у багатоповерховому будинку, послуги з централізованого теплопостачання якому надає позивач. Позивачем для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення споживачу ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 і щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості наданих послуг з метою їх оплати. Також позивач зазначив, що між ТОВ «ТЕРО ЛТД» як теплопостачальною організацією та споживачем ОСОБА_1 встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання, а саме: виконавець надав послуги споживачу, який цими послугами користувався та продовжує користуватись, від послуг не відмовився, усвідомлюючи необхідність оплати за надані послуги. Проте, споживач не оплачував послуги постачальника, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2018 року складає 16 318,30 грн. З метою вирішення спору у досудовому порядку, відповідачеві позивачем направлено вимогу № 185 від 20.06.2017 року про сплату в добровільному порядку. Боржник борг не сплатив. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 16 318,30 грн., 3% річних - 976,56 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 947,81 грн., а разом 23 242,67 грн. Крім цього, ТОВ «ТЕРО ЛТД» просило суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 762 грн.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник позивача ТОВ «ТЕРО ЛТД» Телли Д.С. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» зареєстровано в ЄДР та має ліцензії на виробництво, постачання, транспортування теплової енергії, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 8, 9 - 10, 11)
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 502 від 10.11.2016 року встановлено тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» (а.с. 7).
Листом від 20.06.2017 року № 185 товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 14 769,83 грн., що підтверджується копією зазначено листа, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 21).
29.06.2017 року відповідач ОСОБА_1 отримала вимогу позивача про сплату заборгованості, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 22).
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Стаття 68 ЖК України передбачає, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У вказаній статті також визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Статтею 19 ЗУ «Про теплопостачання», визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача слачений ним судовий збір у розмірі 1 762 грн., сплату якого підтверджено наявними в матеріалах справи платіжним дорученням (а.с. 23).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат, 3% річних та відшкодування судових витрат задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» (ЄДРПОУ 20297290) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 16 318 (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 30 коп., 3% річних - 976 (дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 56 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 947 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 81 коп., а разом 23 242 (двадцять три тисячі двісті сорок дві) гривні 67 коп. на р/р 26006300432248 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 ЄДРПОУ 20297290, ІПН 202972904177.
Стягнути з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРО ЛТД» (ЄДРПОУ 20297290) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні на р/р 26006300432248 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 ЄДРПОУ 20297290, ІПН 202972904177.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.С. Федоріщев