Справа № 182/3145/16-ц
Провадження № 2/0182/894/2018
Іменем України
31.05.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тихомирова І.В.
за участю секретаря - Рахуба О.Г.
у присутності: представника позивача - Кравець О.В.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди.
Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді провідника пасажирського вагона ДП «Придніпровська залізниця» на умовах контракту від 24.02.2014 року, 09.06.2015 року не здала оператору при черговому по депо касовий апарат СПЕККА-00 № ММ00020069, заправлений касовою стрічкою, який отримала під особистий підпис у Журналі видачі мобільних терміналів СПЕККА00 провідникам пасажирського вагона (у поїздах приміського сполучення). Пояснила це тим, що касовий апарат викрадено в електропоїзді ЕР-1 № 223 в салоні вагона 09 в пункті оберту.
За умовами трудового контракту відповідач зобов'язана дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено контракт, та несе за нього повну матеріальну відповідальність. Крім того, за умовами Місцевої інструкції провідника пасажирського вагону провідник несе матеріальну відповідальність за втрату та пошкодження касового апарату, касової стрічки відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту. Таким чином, ОСОБА_2 не забезпечила збереження касового апарату, що належав ПАТ «Українська залізниця», яке є правонаступником ДП «Придніпровська залізниця», чим завдала позивачу матеріальну шкоду на суму 7564,48 грн.
Враховуючи, що позивачу було завдано збитків з вини ОСОБА_2, ПАТ «Укрзалізниця» просить суд стягнути з неї 7564,48 грн. матеріальної шкоди, яку вона у добровільному порядку не відшкодувала, та судовий збір.
У судових засіданнях представник позивача свої вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.
Відповідач та її представник позов не визнали. Суду пояснили, що договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_2, укладений між нею та ДП «Придніпровська залізниця», не поширювався на ОСОБА_2 станом на дату зникнення касового апарату, а саме 09.06.2015 року. Крім того, даний договір взагалі не містить дати його укладання. Також, ОСОБА_2 не було ознайомлено з Контрактом № 19 від 24.02.2014 року, укладеним між сторонами, окремо під підпис, тому вона не повинна нести повну матеріальну відповідальність за втрату майна.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 130 Кодексу законів про працю передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ч. 2 ст. 131 КЗпП).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
Відповідно до роз'яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації їх працівниками" за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах.
Як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (а.с.8-11,61-95).
29.04.2003 року на підставі Наказу № 125/ос від 29.04.2003 року ОСОБА_2 на контрактній основі було прийнято на посаду провідника пасажирського вагону (МВРС) Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (а.с.14-15,111-115).
24.02.2014 року між сторонами було укладено контракт № 19, строком дії з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року (а.с.16-20). 05.08.2014 року Додатковою угодою між сторонами, яка є невід'ємною частиною контракту від 24.02.2014 року, строк дії Контракту встановлено до 31.10.2015 року (а.с.21).
Згідно п.2.4.,2.7 Контракту працівник зобов'язується укласти письмовий договір про повну матеріальну відповідальність та дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено контракт. Працівник несе повну матеріальну відповідальність (п.14).
За умовами Договору про повну індивідуальну відповідальність, укладеного між ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_2, працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язується, в тому числі, дбайливо ставитися до переданих йому для збереження та продажу матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання збитку (а.с.31).
Згідно п.15.1 Інструкції провідника пасажирського вагону (моторвагонного поїзду), затвердженого наказом ДП «Укрзалізниця» № 561-Ц від 29.12.2008 року, провідник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків в межах і в порядку, передбачених чинним законодавством (а.с.26,27).
Відповідно до п. 11.1 Місцевої інструкції провідника пасажирського вагону (моторвагонного поїзда), затвердженої начальником Нікопольського моторвагонного депо ДП «Придніпровська залізниця» 24.02.2011 року, провідник несе матеріальну відповідальність за втрату та пошкодження касового апарата, касової стрічки, внутрішньо вагонного обладнання моторвагонного поїзда відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту (а.с.28-30,95-105). Згідно п.7.7. після закінчення роботи провідник повинен зняти з касового апарату Х-звіт та Z-звіт, здати у касу станції виручку від реалізації квитків, тримати квитанцію про здачу виручки та після цього з'явитися особисто в Нікопольське моторвагонне депо для здачі касового апарату, бланків суворої звітності, маршруту провідника та другого екземпляру Х-звіту, який зберігається в моторвагонному депо (а.с.102).
Судом встановлено, що 09.06.2015 року після проходження медогляду відповідач отримала у оператора при черговому по моторвагонному депо касовий апарат «СПЕККА-00» № ММ00020069 під особистий підпис у журналі видачі мобільних терміналів «СПЕККА-00» провідникам МВРС (а.с.22).
Згідно графіку провідників, у провідника пасажирського вагону (у поїздах приміського сполучення) ОСОБА_2 09.06.2015 року явка о 10.10 год. під поїзд 6494/6495 сполученням Нікополь-Запоріжжя 2, час відправлення - 11.20 год., час прибуття - 19.40 год.
По прибутті в депо для здачі фінансових звітів, маршрутного листа та касових апаратів провідник пасажирського вагону (у поїздах приміського сполучення) ОСОБА_2 не здала оператору при черговому по моторвагонному депо ОСОБА_4 касовий апарат «СПЕККА-00» № ММ00020069, заправлений квитковою стрічкою, і пояснила це тим, що його викрадено в електропоїзді ЕР-1 233 в салоні вагона 09 в пункті оберту на станції «Запоріжжя 2». (а.с.116).
У письмових поясненнях, наданих ОСОБА_2 начальнику ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» 09.06.2015 року вона зазначила, що перебуваючи у вагоні 09 поїзду 6494 сполученням «Нікополь-Запоріжжя» в пункті оберту на станції «Запоріжжя 2» вона поклала касовий апарат, робочий формуляр та ручку у пакет, який поставила біля себе. До неї звернулися пасажири для отримання інформації про рух поїздів, тому вона відволіклась. Коли пасажири покинули вагон, ОСОБА_2 помітила зникнення пакету, у якому, серед інших речей, був і касовий апарат з білетною стрічкою. Пошуки речей позитивного результату не дали (а.с.23). Згідно пояснень машиніста зазначеного вище електропоїзду ОСОБА_5 від 09.06.2015 року, на станції «Запоріжжя 2» до нього підійшла провідник ОСОБА_2 та запитала, чи не залишала вона у кабіні касовий апарат, на що ОСОБА_5 відповів негативно. Згодом відповідач повідомила, що загубила касовий апарат та пішла до поліції на вокзал (а.с.24). 10.06.2015 року оператором ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» ОСОБА_4 було подано рапорт начальнику, яким вона повідомляла, що, працюючи у зміні з 09.06.2015 року по 08.00 год. 10.06.2015 року, провідник ОСОБА_2 при здачі документів з поїздки з поїзду 6494/6495 здала звітний лист № 1979 від 09.06.2015 року та квитанцію ГУ-57 ГМ 527914 від 09.06.2015 року. Виданий касовий апарат «СПЕККА-20069» з білетними бабінами не повернула (а.с.25).
Наказом начальника ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» № 24/с/РПЧ-2 від 10.06.2015 року ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків та встановлено, що викрадення касового апарату стало можливим через невиконання провідником пасажирського вагону (у поїздах приміського сполучення ОСОБА_2) посадових обов'язків щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на неї трудових обов'язків в межах і в порядку, передбачених чинним законодавством, збереження довірених матеріальних цінностей, що є порушенням вимог п. 15.1, п. 15.2 розділу «Відповідальність провідника» Інструкції провідника пасажирського вагону (моторвагонного поїзда) ЦРП-0001, та щодо дбайливого ставлення до переданих їй для збереження та продажу матеріальних цінностей підприємства та своєчасного повідомлення керівництва про всі обставини, що загрожують забезпеченню довірених їй матеріальних цінностей, що є порушенням п.1 п.п. а,б Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та є порушенням трудової дисципліни. Із зазначеним Наказом ОСОБА_2 була ознайомлена того ж дня, про що свідчить її підпис на обороті, даний наказ не оскаржувала. Догану, оголошену цим Наказом, з ОСОБА_2 було знято Наказом начальника ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» № 52/с від 13.10.2015 року (а.с.117).
За фактом крадіжки касового апарату «СПЕККА-00» 10.06.2015 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження № 12015080380000445 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (а.с.49,50,51). 24.09.2015 року слідчим СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.139-140,156-160).
Сума збитків, спричинених ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» в результаті крадіжки касового апарату «СПЕККА-00» у провідника ОСОБА_2, яка відбулася 09.06.2015 року, становить 7564,48 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.12,13,134-138,141-152).
Середньомісячний заробіток ОСОБА_2 відповідно до її довідки про доходи від 03.03.2017 року за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року становить 5845, 00 грн. (а.с.133)
Обставин, які б перешкоджали ОСОБА_2 належним чином виконувати
покладені на неї обов'язки щодо збереження майна власника, судом не встановлено. Зі зверненнями до позивача щодо поліпшення умов зберігання матеріальних цінностей, організації праці, тощо відповідач не зверталася.
Суд також не може взяти до уваги заперечення відповідача та його представника проти позову, які вони обґрунтовують тим, що станом на 09.06.2015 року на ОСОБА_2 не поширювалася дія Договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між нею та ДП «Придніпровська залізниця», оскільки повна матеріальна відповідальність ОСОБА_2 також передбачена п. 14 Контракту № 19 від 24.02.2014 року, укладеним між сторонами, та пролонгованим 05.08.2014 року Додатковою угодою на строк до 31.10.2015 року (а.с.16-20). Крім того, за умовами цього Контракту сторони були зобов'язані укласти Договір про повну матеріальну відповідальність, який є додатком до контракту (п.п2.4., 2.7, 5.2, 24.1). Контракт набирає чинності з моменту його підписання (п.22.1.) Вищезазначений Контракт та Додаткова угода про його пролонгацію містять підписи ОСОБА_2 та начальника ВСП «Нікопольське моторвагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця», тому є обов'язковими для виконання (ст. 629 ЦПК).
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 допустила службову недбалість, не вжила заходів для збереження ввіреного їй належним чином майна, а саме касового апарату «СПЕККА-00» № ММ00020069, чим завдала позивачеві шкоди у розмірі вартості апарату.Доказів відсутності своєї вини у втраті касового апарату відповідач суду не надала.
Отже, ОСОБА_6 було вчинено трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого позивачу була завдана майнова шкода. У відповідача у зв'язку з цим повинна настати матеріальна відповідальність.
З огляду на зазначене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судових засіданнях, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн., який мав бути сплачений у відповідності до Закону України "Про судовий збір" на дату подачі позову до суду.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 130-137 КЗпП України, ст.ст. 629,1166 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,141,263,265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» матеріальну шкоду у розмірі 7564 (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Повний текст рішення суду виготовлено 08.06.2018 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: І. В. Тихомиров