202/5867/16-к
1-кп/202/88/2018
14 червня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро кримінальне провадження № 12016040660001510 від 29.06.2016 року відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпропетровську, громадянин України, має середню освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -
29 червня 2016 року у денний час доби ОСОБА_7 перебував на пляжі, який розташований по вул. Журналістів в м. Дніпро, де познайомився з маловідомою ОСОБА_8 . В ході спілкування ОСОБА_8 запропонувала ОСОБА_7 разом вжити спиртні напої. ОСОБА_7 на пропозицію ОСОБА_8 погодився та вони пішли до квартири АДРЕСА_2 , в якій також знаходились малознайомі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де в подальшому вживали спиртні напої, куплені за гроші надані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Так, 29 червня 2016 року приблизно о 16 год., більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 вийшов із квартири АДРЕСА_2 на вулицю, де виявив відсутність свого мобільного телефону «Smart». Повернувшись до вищевказаної квартири ОСОБА_7 намагався знайти свій мобільний телефон, та після того, як телефон не було знайдено, у нього виник словесний конфлікт зі ОСОБА_8 , так як остання почала виганяти його з приміщення квартири.
Після вказаного конфлікту ОСОБА_7 вийшов з квартири АДРЕСА_2 та направився додому за місцем свого мешкання. Проходячи прилеглими вулицями району ОСОБА_7 знайшов ніж, та в цей момент у нього виник намір повернутися до квартири АДРЕСА_2 та за допомогою ножа налякати осіб, які перебували у квартирі, з метою повернення належного йому мобільного телефону.
Реалізуючи свій намір, 29 червня 2016 року приблизно о 17-30 год. ОСОБА_7 , тримаючи в своїй правій руці раніше знайдений ніж, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , та почав гучно стукати у вхідні двері, а після чого сперся на них. Коли двері квартири відчинилися, ОСОБА_7 діючи з необережності внаслідок злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання шкоди для здоров'я будь-якій особі, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи необачливо, перечепився через поріг вхідних дверей вищевказаної квартири та наніс один удар ножем, який тримав у руці, в область живота ОСОБА_8 , спричинивши останній тілесні ушкодження.
29 червня 2016 року приблизно о 18-25 год. в приміщенні КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» ДОР, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, від проникаючого колото-різаного поранення черева з ушкодженням печінки, яке ускладнилося кровотечею в черевну порожнину та крововтратою, настала смерть ОСОБА_8 .
Своїми діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_8 , тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черева з ушкодженням печінки, яке ускладнилось кровотечою в черевну порожнину, яке за своїм характером відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті потерпілої та перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України визнав частково та пояснив, що вдень 29.06.2016 року він на пляжі познайомився зі ОСОБА_8 . В ході спілкування ОСОБА_8 запросила його до себе. Коли вони прийшли до квартири, яка розташована в буд. АДРЕСА_3 , там знаходились ще 3 чоловіка, жінка та дитина. ОСОБА_12 передав ОСОБА_8 гроші, а остання передала їх ОСОБА_9 для купівлі спиртних напоїв. Коли ОСОБА_9 повернувся, вони усі разом вживали спиртні напої та пізніше він пішов додому. По дорозі додому він виявив відсутність свого мобільного телефону та повернувся. Коли йому відчинили двері, він почав питати про свій мобільний телефон, однак оглянув квартиру та не знайшов його, після чого ОСОБА_8 виштовхала його на вулицю.
Трохи пізніше він знову прийшов до дверей квартири, розташованої в буд. АДРЕСА_3 . Оскільки хотів налякати осіб, які були в квартирі для отримання свого мобільного телефону, в руках тримав ніж, який не пам'ятає звідки взяв. Коли йому відчинили двері він спіткнувся та ненавмисно вдарив ножем ОСОБА_8 . Після цього він одразу попросив викликати швидку та поліцію. Наміру на спричинення тілесних ушкоджень будь-якої тяжкості чи наміру спричинення смерті ОСОБА_8 він не мав, вказані дії вчинив випадково та з необережності.
Крім часткового визнання обвинуваченим своєї провини, його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України підтверджується дослідженими по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_4 під час допиту в судовому засіданні пояснила, що покійна ОСОБА_8 є її матір'ю. Коли їй було 3-4 роки, то її матір було позбавлено батьківських прав, оскільки остання зловживала спиртними напоями. Покійна ОСОБА_8 постійно перебувала в місцях позбавлення волі, і лише коли звільнялась, то турбувала її телефонними дзвінками.
Свідок ОСОБА_10 допитана в судовому засіданні пояснила, що в 2016 році, більш точної дати вона не пам'ятає, вона зі своїм чоловіком прийшла в гості до ОСОБА_13 , де також були ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Вони відпочивали і ближче до вечора ОСОБА_7 пішов додому. Через деякий час він повернувся та шукав свій мобільний телефон, однак його не знайшли та ОСОБА_8 вигнала ОСОБА_7 з квартири. Трохи пізніше ОСОБА_7 знову повернувся до квартири, двері йому відчинила ОСОБА_8 , якій наніс ножове поранення. При цьому зазначила, що момент удару вона не бачила.
Свідок ОСОБА_15 допитаний в судовому засіданні пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_7 приблизно 15 років. Він дуже хороша людина та сім'янин, не конфліктний, відповідальний та працьовитий. Також зазначив, що жінка обвинуваченого сильно хворіє.
Свідок ОСОБА_16 під час допиту в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого знає з дитинства, сім'я в нього не конфліктна, сам він спокійний, стриманий. Також зазначила, що в обвинуваченого хворі жінка та мати.
-протоколом огляду від 29.06.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до яких напроти першого та другого під'їздів, біля буд. № 3 по вул. Косіора (П. Калнишевського) у м. Дніпропетровську, на землі біля дерева під теплотрасою було виявлено та вилучено кухонний ніж довжиною приблизно 26 см, на клинці якого з обох боків наявна речовина бурого кольору. Також на даній місцевості, біля під'їзду та на вході до першого під'їзду на сходах між поверхневого майданчика було виявлено плями речовини бурого кольору. Дану речовину було вилучено на марлеві тампони;
-протоколом огляду від 29.06.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого під час огляду квартири АДРЕСА_2 були виявлені плями бурого кольору на нижній дерев'яній лутці, а також в коридорі на підлозі, де було вилучено фрагмент лінолеуму з плямами речовини бурого кольору;
-протоколом огляду трупа від 29.06.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до яких в приміщенні перев'язної І хірургії КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня «ДОР», яка розташована по вул. Батумській, 13 у м. Дніпропетровську, був оглянутий труп ОСОБА_8 , нижні кінцівки якого випрямлені у колінних суглобах, верхні кінцівки зігнуті у ліктьових суглобах та торкаються тіла, на животі в епігастральній області наявна колото-різана рана з рівними краями, розрізом приблизно 2,5х1 см, трупні плями не вражені;
-протоколом огляду від 29.06.2016 року та фото таблицею до нього, відповідно до яких були оглянути речі, що видано працівниками КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня «ДОР» та які належать ОСОБА_8 , а саме: жіночі бриджі чорного кольору, рожеву футболку з білими, чорними та синіми полосами, бюстгальтер чорного кольору, труси фіолетового кольору, туфлі сірого кольору. На бриджах та футболці виявлені плями бурого кольору;
- висновком експерта № 372/ЛЕ/95 від 28.07.2016 року, відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено: проникаюче колоті-різане поранення черева з ушкодженням печінки; крововилив в черевну порожнину. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:25 год. від проникаючого колото-різаного поранення черева з ушкодженням печінки, яке ускладнилось кровотечею в черевну порожнину та крововтратою.
Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева, перебуває в причинному зв'язку з настанням смерті та згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 р.) п. 2.1.1, воно є тяжким за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи його характер, можна вважати, що воно утворилося від одноразової дії твердого плаского предмету, який мав не менш одного загостреного леза та колюче ріжучі властивості. Враховуючи характер ушкодження та дані судово-гістологічного дослідження, можна вважати, що це ушкодження утворилося не менш ніж за кілька десятків хвилин до настання смерті. Сила нанесення тілесних ушкоджень була достатньою для їх утворення.
Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень та причину смерті, не виключено, що потерпіла після утворення вищезазначених ушкоджень була здатна здійснювати самостійні дії до моменту втрати свідомості.
При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 1,70%о, що стосовно живих осіб може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння;
-висновком експерта № 272к від 06.07.2016 року, відповідно до якого кров ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
-висновком експерта № 2959е від 30.07.2016 року, відповідно до якого на основі судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи відомі обставини справи, будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень або наслідків їх загоєння на голові, обличчі, тулубі та кінцівках при огляді не виявлено;
-висновком експерта № 1292 від 28.07.2016 року, відповідно до якого на представленому для дослідження фрагменті марлі (об'єкт №1 - змив речовини бурого кольору) була встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в цьому сліді були виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості утворення його за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цьому сліді крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени А і Н. Таким чином, не виключається можливість походження крові в цьому сліді від потерпілої ОСОБА_8 , крові якої властиві обидва виявлені антигени. Присутність в цьому сліді крові ОСОБА_7 можлива тільки в якості домішки, та як для його крові властивий виявлений в сліді крові (об'єкт №1), антиген Н;
-висновком експерта № 1294 від 28.07.2016 року, на представлених для дослідження сорочці (об'єкти №№ 6,7) та парі гумових шльопанців (об'єкти №№ 8,9,10), названих слідчим «тапці», що належать ОСОБА_7 була встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в слідах крові (об'єкти №№ 7,8,10) були виявлені антигени А і Н, а об'єкті №6 - антигени А і Н та ізогемаглютинін анти-В, що не виключає можливості утворення цих слідів за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цих слідах крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени А і Н та ізогемаглютнін анти-В. Таким чином, не виключається можливість походження крові в цих слідах від ОСОБА_8 , крові якої властиві обидва виявлені антигени А і Н та ізогемаглютинін анти-В. Присутність в цих слідах крові ОСОБА_7 можлива тільки в якості домішки, так як для його крові властивий, виявлений антиген Н;
-висновком експерта № 751 від 26.07.2016 року, відповідно до якого на клинку ножа, що був наданий до лабораторії встановлена наявність крові, знайдені епітеліальні клітини та визначений білок людини. При цитологічному дослідженні крові У-хроматин в ядрах лейкоцитів не виявлено, що не виключає можливість походження крові від особи жіночої генетичної статі. Однак, категорично це стверджувати не представляється можливим, оскільки статево-специфічні вирости типу А та типу В, що властиві особі жіночої генетичної статі, не знайдені. Статева належність клітин не визначена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер клітини. При серологічному дослідженні крові виявлені антгени А та Н, клітин визначений антиген А з ізосерологічної системи АВ0.
Враховуючи вказані результати дослідження можна припустити, що сліди крові на клинку ножа могли походити від особи жіночої генетичної статі, груповій властивості крові якої характерні виявлені антигени А,Н, а клітини на клинку ножа від будь-якої особи в крові якої міститься антиген А ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження не виключається можливість походження крові та клітин на клинку ножа від ОСОБА_8 , беручи до уваги її групову властивість крові;
-висновком експерта № 1293 від 28.07.2016 року, відповідно до якого на представленому для дослідження фрагменті лінолеуму була встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні крові були виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості утворення цього сліду за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в ньому крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени ОСОБА_17 таким чином не виключається можливість походження крові в цьому сліді від ОСОБА_8 , крові якої властиві обидва виявлені антигени. Присутність в цих слідах крові ОСОБА_7 можлива тільки в якості домішки, так як для його крові властивий виявлений антиген Н;
-висновком експерта № 862-МК від 01.09.2016 року, відповідно до якого пошкодження на шматку шкіри з черева від ОСОБА_8 являється колото-різаною раною, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 20 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 1,0 мм. Пошкодження на шматку шкіри з черева ОСОБА_8 могло бути заподіяно клинком представленого на експертизу ножа;
-висновком судово-психіатричної експерта № 173 від 01.09.2016 року ОСОБА_7 в період інкримінованого йому діяння хронічним психічним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності чи іншим хворобливим станом психіки не страждав. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг віддавати звіт своїм діям (бездіяльності) та керувати ними. ОСОБА_7 в кримінальній ситуації в стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який істотно вплинув на його стан і поведінку не знаходився.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення встановив, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство вчинене через необережність.
До часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини суд відноситься критично та розцінює як один із способів захисту від пред'явленого йому обвинувачення та його бажання пом'якшити відповідальність за вчинений злочин.
При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого діяння, а саме те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 119 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, особу винного, те що ОСОБА_7 раніше не судимий, скоїв злочин з необережності, на обліку у нарколога, психіатра не знаходиться, за місцем мешкання характеризується посередньо, за місцем попереднього ув'язнення характеризується позитивно.
Суд враховує обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 згідно зі ст. 66 КК України, а саме добровільне відшкодування завданого збитку.
Також суд враховує обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 згідно зі ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Обвинуваченим заявлено клопотання про застосування до нього п. є) ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання, оскільки він має на утриманні мати, що досягла 81-річного віку та в неї немає інших працездатних дітей.
Крім того, суд враховує, що п. є) ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році” від 22 грудня 2016 року передбачає звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. У зв'язку з чим суд вважає необхідним обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі п. є) ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році” від 22 грудня 2016 року, оскільки ОСОБА_7 на день набрання чинності Закону України „Про амністію у 2016 році”, мав мати, яка досягла 81-річного віку та в якої немає інших працездатних дітей, також вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України не є тяжкими або особливо тяжкими та під обмеження амністії не підпадає.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Даних про речові докази та витрати, пов'язані з залученням експертів матеріали кримінального провадження не містять.
Керуючись ст.ст.366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Клопотання ОСОБА_7 про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році» та звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного за цим вироком покарання на підставі ст. 86 КК України та п. є) ст. 1 Закону України „Про амністію у 2016 році” від 22 грудня 2016 року.
Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти в залі суду негайно.
Речові докази по справі:
-окуляри, бриджі, футболка, бюстгальтер, труси, туфлі, які належать ОСОБА_8 ; джинсові шорти, сорочка, пара гумових шльопанців, які належать ОСОБА_7 ; фрагмент марлі (об'єкт 2 змив з лівої руки ОСОБА_7 ), фрагмент марлі (об'єкт 1 змив з правої руки ОСОБА_7 ), фрагмент марлі (об'єкт №1 змив біля під'їзду), зразок крові ОСОБА_7 , змиви з об. 1,2 витяжки з об. №1 на ниточках марлі з контролем марлі, 2 конверти з нігтьовими зрізами з обох рук ОСОБА_7 , осади з об'єктів 1,2 на фрагментах марлі; фрагмент лінолеуму, ніж кухонний, 3 чарки, 2 чашки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1