"13" червня 2018 р. Справа № 918/335/18
Суддя Церковна Н.Ф., розглянувши заяву про відвід судді Марача В.В. у справі за позовом Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю - торговельно-виробниче підприємство "ЛЕТРА" ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Летра" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства
Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Летра" ОСОБА_2 звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Летра", в якому просить визнати недійсним рішення з другого по шосте питання порядку денного позачергових загальних зборів учасників ТзОВ ТВП "Летра" оформлених протоколом 10 травня 2018 року.
08.06.2018р. представником відповідача подано заяву про відвід судді Марача В.В. від розгляду даної справи. Заявлений відвід відповідач мотивує тим, що суддею Марачем В.В. вже здійснювався розгляд іншої справи № 918/373/17 між тими ж сторонами і предметом розгляду були ті ж самі обставини, на які позивач у цій справі посилається як на вже встановлені судом, а саме який розмір частки в статутному капіталі ТзОВ-ТВП "Летра" належить учаснику товариства ОСОБА_2. Вважає, що суддею уже сформована правова позиція, що в свою чергу викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Марача В.В. щодо розгляду справи № 918/335/18.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, так як незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, не може бути підставою для відводу. Відтак суд вважає, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Летра" про відвід судді Марача В.В. від розгляду даної справи є необґрунтованою.
Відповідно до п.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 12.06.2018р. Господарським судом Рівненської області провадження у справі № 918/335/18 зупинено до вирішення питання про відвід, відповідно до положень ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ від 12.06.2018р. заяву про відвід судді передано для розгляду по суті судді Церковній Н.Ф..
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши заяву відповідача про відвід судді Марача В.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість та визнав його таким, що не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Статтею 7 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. 1.2.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас згідно ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Так, на думку заявника обставинами, що викликають сумнів у неупередженості судді Марача В.В. є те, що вказаним суддею вже здійснювався розгляд іншої справи № 918/373/17 між тими ж сторонами і предметом розгляду були ті ж самі обставини, на які позивач у цій справі посилається як на вже встановлені судом, а саме який розмір частки в статутному капіталі ТзОВ-ТВП "Летра" належить учаснику товариства ОСОБА_2. Вважає, що суддею уже сформована правова позиція, що в свою чергу викликає сумнів в неупередженності та об'єктивності судді Марача В.В. щодо розгляду справи № 918/335/18.
Щодо викладеного, слід зазначити, що згідно з ч.1 ст.32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У п.п. 17.1, 17.2, 17.4 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрала чинності з 15.12.2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
За умовами ч.1, ч.10, ст.33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
Беручи до уваги вищенаведені процесуальні норми та підстави, на яких ґрунтується заява про відвід, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим при розгляді даної справи, суд діяв у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України без будь-якої упередженості.
Наведені заявником доводи про відвід не ґрунтуються на положеннях ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011р. № 2-рп/2011 "У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідальності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.
Відтак, є об'єктивно безпідставними викладені в заяві про відвід обставини, що на думку заявника ставлять під сумнів неупередженість судді Марача В.В.
Таким чином, клопотання про відвід судді є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 ГПК України суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю -торгівельно-виробничому підприємству "Летра" у задоволенні заяви про відвід судді - Марача В.В. у справі №918/335/18.
2. Справу №918/335/18 передати для розгляду судді Марачу В.В.
Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Церковна Н.Ф.