Справа №201/4721/18
Провадження №1-кс/201/3613/2018
07 червня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Дніпро скаргу представника потерпілого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «152 Дивізії, 2а» в особі голови правління ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, -
В поданій скарзі представник потерпілого ОСББ «152 Дивізії, 2а» голова правління ОСОБА_3 просить зобов'язати по кримінальному провадженню № 42018042640000060 в ЄРДР від 16.02.2018р. за ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1, 367 ч. 1, 382 ч. 1 КК України особисто прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_4 розглянути клопотання заявника від 16 квітня 2018 року та задовольнити його і на підставі прийнятого рішення надати потерпілому ОСББ «152 Дивізії, 2а» в особі його представника голови правління ОСББ «152 Дивізії, 2а» ОСОБА_3 копію постанови про прийняте рішення за розглядом вказаного клопотання від 16 квітня 2018 року.
В обґрунтування зазначає, що станом на день подання скарги, жодної відповіді чи постанови про розгляд її клопотання на адресу не надходило.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути скаргу да її відсутності, вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити згідно обґрунтування, викладеного в скарзі та доказів, наявних в матеріалах справи.
Представник прокуратури Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
17 квітня 2018 року заявником було направлено рекомендованим листом з повідомленням клопотання від 16 квітня 2018 року з додатками на адресу прокуратури Дніпропетровської області, докази чого містяться в матеріалах справи.
Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Суд зазначає, що клопотання - письмове звернення з проханням про виконання будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Судом встановлено, що клопотання від 16 квітня 2018 року, направлене поштою 17 квітня 2018 року, не розглянуто по суті до цього часу. Уповноважена посадова особа прокуратури Дніпропетровської області протягом 3 діб повинна була вирішити по суті питання, які порушує заявник в своєму клопотанні і повідомити її про наслідки розгляду. Якщо питання, які порушує в своїй заяві особа не відносяться до компетенції цієї посадової особи, вона повинна передати вищевказане клопотання особі, до повноважень якої відноситься вирішення цих питань, про що повідомити заявника, але і цього зроблено не було.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що скарга в частині зобов'язання розглянути клопотання та повідомити заявника про результати його розгляду підлягає задоволенню у зв'язку з порушенням особами, в провадженні яких перебуває вищевказане кримінальне провадження, вимог КПК України.
Вимоги в частині зобов'язання задовольнити клопотання не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Відповідно до ч. 5 даної статті постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, мотивувальної та резолютивної. Мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст. 306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318 - 380 КПК України за результатами яких постановлюється одна з таких ухвал про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
У відповідності до вимог ст. 220 КПК України слідчий зобов'язаний розглянути подане в рамках кримінального провадження клопотання та повідомити заявника про результати його розгляду, чого слідчим прокуратури зроблено не було (доказів протилежного суду не надано).
Згідно із ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вирішення питань, заявлених скаржником у клопотанні відноситься до виключної компетенції слідчого, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні вимог по скарзі про зобов'язання прокурора задовольнити вимоги поданого головою правління ОСББ «152 Дивізії, 2а» ОСОБА_3 клопотання від 16 квітня 2018 року.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 110, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області розглянути клопотання від 16 квітня 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «152 Дивізії, 2а», подане головою правління ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42018042640000060 від 16 лютого 2018 року та повідомити заявника про прийняте, за результатами розгляду, рішення.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1