36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.06.2018 Справа № 917/1651/16
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): не з'явився,
від відповідача (скаржника): не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від ПРВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Приватного підприємства "Імені Калашника" на дії державного виконавця по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна",
вул. Професора Підвисоцького, 6-В, м. Київ, 01103
до Приватного підприємство "Імені Калашника", вул. Лобача, 20А,
с. Калашники, Полтавський район Полтавська область, 38753
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРВ»,
вул. Лесі Українки, с. Володимирівське, Запорізького району Запорізької області, 70411
про стягнення 155 000,40 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросток Україна" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Імені Калашника" про стягнення 155 000,40 грн. матеріальної шкоди у розмірі вартості втраченого майна (20 тонн аміачної селітри, розфасованої в 400 поліпропіленових мішків по 50 кг).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2017 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємство "Імені Калашника" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросток України" 132 500,00 грн. на відшкодування збитків та 1987,49 грн. на повернення судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
11.04.2017 на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.
07.06.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємства "Імені Калашника" на рішення суду від 02.02.2017 р. у справі № 917/1651/16 залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
08.08.2017 Приватним підприємством "Імені Калашника" подано скаргу на дії державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Марчишиної А.А. (вх. №822 від 08.08.2017), в якій просить суд:
- визнати дії державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Марчишиної Анжеліки Андріївни щодо накладення арешту на все майно боржника, шляхом винесення постанови від 22.06.2017 - незаконними;
- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.06.2017;
- зупинити стягнення за виконавчим документом - Наказом №917/1651/16 від 11.04.2017, що виданий Господарським судом Полтавської області, - до вирішення скарги по суті.
Ухвалою від 12.10.2017 скаргу Приватного підприємства "Імені Калашника" прийнято до провадження та призначено на 24.10.2017.
17.10.2017 до господарського суду Полтавської області надійшла касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 по справі №917/1651/16.
18.10.2017 розгляд скарги Приватного підприємства "Імені Калашника"на дії державного виконавця зупинено до повернення матеріалів справи №917/1651/16 з Вищого господарського суду України.
Постановою Верховного суду від 07.02.2018 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду - без змін.
10.04.2018 матеріали справи №917/1651/16 надійшли до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою від 23.04.18 розгляд скарги Приватного підприємства "Імені Калашника" поновлено та призначено на 04.06.2018.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що дії державного виконавця щодо проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 53814763, зокрема, в частині винесення постанови про арешт коштів боржника, є протиправними; постанова про арешт коштів боржника є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду (вх. № 12739 від 19.10.2017) клопотання про розгляд скарги без його участі.
Відповідно до додаткових письмових пояснень (вх. № 12719 від 18.10.17 та вх. № 12740 від 19.10.17) представник стягувача заперечує проти задоволення скарги в повному обсязі.
Боржник та ПРВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про причини неявки представників не повідомили.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд встановив:
26.04.2017 старшим державним виконавцем ПРВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Марчишиною А. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 917/1651/16.
22.06.17 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках (а.с. 48 том3).
Також, 22.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно (а.с. 21 том 3).
Представник скаржника стверджує, що наказ № 917/1651/16, виданий господарським судом Полтавської області, був виданий передчасно та з порушенням чинного законодавства.
Скаржник посилається на статтю 38 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Однак, неодноразові нагадування, подання відповідних заяв, копії ухвали про порушення апеляційного провадження та клопотань про повернення виконавчого документу до суду, не дали будь-яких результатів, та відповідні дії щодо повернення Наказу не були вчинені державним виконавцем.
Також скаржник вказує, що про накладення арешту на кошти підприємства йому стало відомо лише 04.08.2016 після того, як з п/р 2600409047 в AT « Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, були списані грошові кошти в розмірі 134 487,49 грн., а отже боржник не був повідомлений про накладення арешту на кошти відповідно до Закону.
Відповідно до статті 85 ГПК України (чинним на момент винесення рішення та видачі наказу), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно зі статтею 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення було виготовлено 02.02.2017, відповідно рішення суду набрало законної сили 13.02.2017, на підставі якого було видано відповідний судовий наказ № 917/1651/16 про примусове виконання рішення суду.
Відповідно до статті 115, 116 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон). Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Зазначеним Законом визначено загальний порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), до якого, зокрема, віднесено пошук майна боржника, арешт коштів на рахунках в банківських установах, оцінка майна та його реалізація на прилюдних торгах (ст. 48 - 61 Закону).
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 №14 та п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів XI, XII, XIIІ ГПК України тощо.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі судових наказів.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 зупинено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2017 у справі №917/1651/16 до закінчення його перегляду в касаційному порядку на підставі статті 121-1 ГПК України.
Постановою Верховного суду від 07.02.2018 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду - без змін; поновлено виконання рішення суду від 02.02.2017.
Вимога скаржника щодо зупинення стягнення за виконавчим документом - Наказом № 917/1651/16 від 11.04.2017 до вирішення скарги по суті задоволенню не підлягає з огляду на те, що ні нормами Господарського процесуального кодексу України, ні Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено право господарського суду зупиняти виконавче провадження та не визначено процесуальних підстав для вчинення таких дій.
За результатами розгляду скарги суд дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини та надані докази не доводять фактів, неправомірності дій державного виконавця та які б свідчили про умисні його дії щодо блокування діяльності підприємства скаржника, у зв'язку із чим скарга підлягає відхиленню у повному обсязі.
Згідно ч. 3 статті 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 234, 342-344 ГПК України, суд, -
1. Відмовити Приватному підприємству "Імені Калашника" в задоволенні скарги (вх. №822 від 08.08.2017) на дії державного виконавця.
2. Копію ухвали надіслати боржнику, стягувачу та ВДВС.
Суддя М.М. Кульбако
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст..ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.