_______________________________________________________________________________________________________________ справа № 520/5251/18
провадження № 2/520/4566/18
про забезпечення позову
м. Одеса
13.06.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Літвінової І.А., в порядку письмового провадження, розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) про забезпечення її позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59 ВАДРЕСА_2) про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя,
Ухвалою судді від 11.06.2018 року відкрите провадження у цивільній справі № 520/5251/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.
Одночасно із позовною заявою позивачем ОСОБА_1 надана заява, якою позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки Renault Fluence, білого кольору, державний номер НОМЕР_3, 2015 року випуску, шасі VFILZBLOE 54142486.
Позивач зазначає, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю її та відповідача ОСОБА_2, оскільки був придбаний сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі.
Реєстрація автомобілю здійснена на ім'я відповідача, що підтверджується реєстраційним посвідченням, а також договором купівлі - продажу від 22.12.2015 року й квитанцією до цього договору.
Позивач зазначає, що відповідач може безперешкодно відчужити вказаний автомобіль.
Позивач обґрунтовує вимоги по забезпеченню позову існуванням реальної загрози здійснення відповідачем дій, спрямованих на утруднення або унеможливлення виконання рішення в разі задоволення судом заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (далі - постанова Пленуму) у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, є співрозмірним позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
У пункті 6 постанови Пленуму зазначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України.
Порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначені накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_1 є допустимими й співмірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Згідно з частиною п'ятою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_3) про забезпечення позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59 ВАДРЕСА_2) про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Renault Fluence, білого кольору, державний номер НОМЕР_3, 2015 року випуску, шасі VFILZBLOE 54142486.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5).
Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Роз'яснити відповідачам та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Головуючий Літвінова І. А.