Справа № 210/671/18
Провадження № 2/210/892/18
іменем України
"12" червня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Куксенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей виконкому Металургійної районної ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, суд -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей виконкому Металургійної районної ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.
В обґрунтування позову зазначила, що 02.02.1999 року між нею та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний договір був зареєстрований на товарній біржі «Новый Век» за № 1-87 та виконаний сторонами у повному обсязі. 01.03.1999 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на цю квартиру в «БТІ». На даний час вона бажає продати квартиру, однак в нотаріальній конторі їй повідомили про неможливість вчинення будь-яких дій, в наслідок того, що договір був зареєстрований на товарній біржі та не був посвідчений нотаріально. Тому просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований 22.02.1999 року на товарній біржі «Новый Век», укладений між ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_4 та між ОСОБА_2.
Представник позивача ОСОБА_5 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання, будучи належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України, до суду не з'явились. Причини неявки суду не повідомили. Правом на відзив не скористались.
Представник третьої особи ОСОБА_6 до початку судового засідання надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, вважає такими, що не порушують майнового права ОСОБА_4.
Суд, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.02.1999 року між ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_4 та між ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, який було зареєстровано на товарній біржі «Новый Век» за № 1-87 (а.с. 37).
З довідки Криворізького міського бюро технічної інвентаризації від 01.03.1999 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1, зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с. 38).
Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» вулицю «Орджонікідзе» змінено на вулицю «Криворіжсталі».
Оскільки спірний договір купівлі-продажу квартири укладено сторонами 22.02.1999 року, тому до даних правовідносин необхідно застосувати норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР в редакції 1963 року та Закону України «Про товарну біржу» №1954-12 від 10.12.1991 року (в редакції чинної на час виникнення правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними умовами є ті умови договору, які визнані такими за Законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін було досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено було ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10.12.1991 р., згідно ч. 2 якої угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.
Положеннями ст. 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених в законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Відповідно до положень ст. 12 ЗУ «Про власність» праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані в ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятої в м. Рим 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, яка є складовою її правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України. Ця норма міжнародної Конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів. У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головними з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).
Таким чином судом встановлено, що в даному випадку договір купівлі-продажу квартири, який укладений 22 лютого 1999 року між сторонами на товарній біржі «Новый Век», відповідав волі сторін, умови договору ними виконані в повному обсязі, договір пройшов відповідну державну реєстрацію, тому є підстави для визнання його дійсним відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки угода може бути визнана дійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Судом встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди дійсною і настання певних юридичних наслідків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 128, 153, 224 ЦК УРСР, ст. ст. 12, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей виконкому Металургійної районної ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним задовольнити.
Визнати договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований 22 лютого 1999 року на товарній біржі «НОВЫЙ ВЕК» за реєстраційним № 1-87, укладений між ОСОБА_3, яка діяла від свого імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з однієї сторони та ОСОБА_7, з другої сторони - дійсним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. В. Хлистуненко